79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.03.2021 Справа № 914/143/21
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс», м. Київ
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамсервіс», м. Львів
про:стягнення безпідставно збережених коштів, 3% річних та інфляційних втрат
Суддя - Р.В. Крупник Секретар - Ю.-М.В. Пришляк
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» до ТОВ «Крамсервіс» про стягнення безпідставно збережених коштів, 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 25.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 22.02.2021р.
Ухвалою від 22.02.2021р. суд відклав розгляд справи на 15.03.2021р. та викликав представників сторін у судове засідання.
Ухвалою суду від 11.03.2021р. задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».
Представник позивача в судове засідання 15.03.2021р., яке повинне було відбутися в режимі відеоконференції не з'явився у зв'язку з технічними неполадками, а саме відсутності звукового сигналу між судом та представником позивача у програмі «EasyCon».
Представник відповідача в судове засідання 15.03.2021р. не з'явився, на електронну адресу суду надіслав заяву (вх. №5984/21 від 15.03.2021р.) про розгляд справи без його участі у зв'язку із зайнятістю представника в судовому засіданні у Шевченківському районному суді м. Львова.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позов обґрунтований тим, що 14.02.2020р. між позивачем (орендарем) та відповідачем (орендодавцем) укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець зобов'язувався 17.03.2020р. передати у строкове, платне орендне користування нежитлове приміщення площею 6,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Львів, вул. Довженка, буд. 2. Оскільки у строк, встановлений в договорі об'єкт оренди переданий орендодавцем не був (у приміщенні здійснював діяльність інший суб'єкт господарювання), позивач вважає, що на підставі п. 4.1.2. договору такий є розірваним і ТОВ «Крамсервіс» зобов'язане було повернути сплачену орендарем орендну плату за останній місяць у розмірі 7000,00 грн. Так як в позасудовому порядку кошти повернуті не були, ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» звернулося з позовом до суду про стягнення з ТОВ «Крамсервіс» 7000,00 грн. безпідставно збережених коштів, 155,92 грн. 3% річних та 233,10 грн. інфляційних втрат.
Аргументи відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову та зазначає, що згідно п. 4.1. договору, протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату за останній місяця оренди. У порушення умов п. 4.1. договору, позивачем тільки 24.02.2020р. було перераховано відповідачеві 7000,00 грн. орендної плати за останній місяць оренди. Оскільки ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» невчасно оплатило кошти за останній місяць оренди, не було гарантії, що такі виконають умови договору оренди нежитлового приміщення, в день зарахування коштів на рахунок ТОВ «Крамсеріс», останнім надіслано листа №02/24 ФОП Нікітіну Г.В. (попередньому орендарю приміщення) з вимогою звільнити приміщення Про цю обставину було відомо представникам позивача. 11.03.2020р. Постановою КМУ від 11.03.2020р. №211 встановлено карантин на усій території України з 12.03.2020р.по 03.04.2020р. На цей час було заборонено роботу всіх видів фінансових установ, у т.ч. ломбардів, пунктів з обміну валют і кредитних спілок. У зв'язку з тим, що основним видом діяльності позивача є власне робота фінансових установ, ломбарду, кредитних спілок, яка була заборонена станом на 17.03.2020р., позивач не зміг би здійснювати свою діяльність в орендованому приміщенні, сторонами було досягнуто згоди, продовжити строк передання об'єкту оренди та підписання акту прийому-передачі приміщення, що підтверджується перепискою у Viber між представниками компаній. До позовної заяви долучено акт про неможливість прийняття приміщення в орендне користування до договору оренди, датований 17.03.2020р. До підписання даного акту та огляду приміщення не запрошувався представник ТОВ «Крамсервіс» та такого і не повідомляли про проведення огляду, відповідно з долученого акту неможливо було встановити чи дійсно він був складений 17.03.2020р. та чи фото приміщення зроблені саме в цей день, а не будь-який інший та саме за вказаною у акті адресою. У зв'язку з тим, що між представниками орендодавця та орендаря було досягнуто згоди про те, що ТОВ «Крамсервіс» зобов'язувалось підготувати приміщення до здачі в оренду, шляхом звільнення об'єкта оренди попереднім орендарем до 25.03.2020р. і саме цього дня попередній орендар повністю звільнив приміщення, що відповідало попереднім домовленостям та 26.03.2020р. приміщення було готове для передачі в орендне користування. Для підписання акту приймання-передачі 26.03.2020 р. орендарів очікував
директор ТОВ «Крамсервіс», проте в порушення попередніх домовленостей та зобов'язань, представник орендаря не з'явився. Зазначене підтверджується актом, складеним представником ТОВ «Крамсервіс» про відсутність орендаря в день передачі приміщення за договором оренди. Таким чином, відповідач належним чином виконав свої зобов'язання щодо підготовки та передачі приміщення в орендоване користування. Натомість позивач не виконав свій обов'язок прийняття приміщення в орендне користування, шляхом підписання акту приймання-передачі. Оскільки ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» не повідомило про зміну планів щодо оренди приміщення, платіж за орендну плату за останній місяць оренди зараховано в перший місяць орендної плати згідного договору оренди, оскільки за перший місяць оренди кошти внесені не були. Окрім цього, відповідачем не здійснювало пошук нового орендаря приміщення через попередні домовленості з позивачем та оплати таким за останній місяць оренди приміщення. Наступного орендаря знайдено 01.06.2020р., який фактично прийняв приміщення у користування 01.10.2020р., що засвідчується договором оренди від 01.06.2020р. та актом прийому-передачі приміщення від 01.10.2020р. Відтак, вказана сума коштів була використана на відшкодування упущеної вигоди орендодавця у зв'язку з достроковим розірванням договору, оплати комунальних послуг за період відсутності орендаря та погашення штрафних санкцій за невиконання орендарем його зобов'язань. За вказаний період відповідач поніс значні збитки та втратив кошти за простій приміщення до 01.10.2020р. та оплату комунальних послуг. З урахуванням наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
14.02.2020р. між ТОВ «Торгівельна компанія «Крамсервіс» (орендодавцем) та ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне користування нежитлове приміщення площею 6,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Львів, вул. О. Довженка, буд. 2. Об'єкт оренди буде використовуватися з метою здійснення діяльності з надання кредитів.
Передача об'єкту оренди проводиться за Актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору (положення п. 3.1. Договору).
За умовами п. 2.2.1. Договору, орендодавець зобов'язувався передати орендарю об'єкт оренди у відповідності з умовами договору 17.03.2020 року.
Пунктом 4.1., 4.1.1. 4.1.3. Договору визначено, що розмір щомісячної оренди орендної плати за об'єкт оренди з урахуванням її індексації складає 7000,00 грн. Протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату за останній місяць оренди. Оскільки сума орендної плати за останній місяць оренди сплачена орендарем на умовах передоплати, її розмір не змінюється, якщо протягом строку дії договору відбувається підвищення розміру орендної плати. Протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший місяць оренди.
На підставі платіжного доручення №1393 від 24.02.2020р. ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» перераховано ТОВ «Крамсервіс» 7000,00 грн.
У пункті 4.1.3. Договору сторонами погоджено, що у разі не передачі орендодавцем об'єкту оренди в строк, визначений п. 2.2.1, цей договір є розірваним в той же день та всі отримані орендодавцем авансові платежі підлягають поверненню орендарю протягом 2 (двох) банківських днів з моменту такого розірвання без будь-якої додаткової вимоги орендаря.
Як стверджує позивач, у строк, обумовлений у п. 2.2. Договору відповідач не здійснив передачі об'єкта оренди. Представниками позивача, які прибули до об'єкта оренди було виявлено, що у приміщенні розміщене обладнання іншого суб'єкта господарювання, який станом на 17.03.2020р., здійснював торгівельну діяльність з реалізації виробів з сиру.
У зв'язку з наведеним, 17.03.2020р. представниками позивача був складений Акт про неможливість прийняття приміщення в орендне користування до Договору. Вказаний Акт знаходиться у матеріалах справи.
Позивач, вважаючи, що з 17.03.2020р. Договір є розірваним з огляду на не передання відповідачем об'єкту оренди, звернувся до останнього із претензію вих. №793 від 18.05.2020р. про повернення 7000,00 грн., які були сплачені в якості орендної плати за останній місяць оренди.
У відповідь на претензію, відповідач листом №05/28 від 28.05.2020р. повідомив позивача про те, що за усними домовленостями представників сторін, зокрема, перепискою у Viber, орендодавець зобов'язувався підготувати об'єкт оренди до 25.03.2020р., а з 26.03.2020р. орендар повинен був прийняти об'єкт оренди. Оскільки орендар не прибув для прийняття приміщення у визначений строк, ТОВ «Крамсервіс» зарахувало сплачені орендарем кошти у розмірі 7000,00 грн. в якості орендної плати за перший місяць оренди, а тому підстави для повернення коштів - відсутні.
Зважаючи на те, що у добровільному порядку відповідач не повернув сплачених коштів, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 7000,00 грн. безпідставно збережених коштів, 155,92 грн. 3% річних та 233,10 грн. інфляційних втрат.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1-2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Так, ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (положення ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Положеннями ст. 765 ЦК України визначено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом п. 2.2.1., п. 3.3. Договору, орендодавець зобов'язувався до 17.03.2020р. передати орендарю за Актом прийому-передачі об'єкт оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У пункту 4.1.3. Договору сторонами погоджено, що у разі не передачі орендодавцем об'єкту оренди в строк, визначений п. 2.2.1, цей договір є розірваним в той же день та всі отримані орендодавцем авансові платежі підлягають поверненню орендарю протягом 2 (двох) банківських днів з моменту такого розірвання без будь-якої додаткової вимоги орендаря.
Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Судом встановлено, що оскільки у строк, встановлений у п. 2.2.1. Договору відповідач не передав об'єкту оренди позивачеві (що підтверджується, зокрема, відсутністю підписаного акту приймання передачі майна в оренду), Договір оренди нежитлового приміщення від 14.02.2020р. є розірваним з 17.03.2020р. у відповідності до п. 4.1.3. такого Договору.
Господарський суд зазначає, що наслідком розірвання Договору в силу приписів п. 4.1.3. є повернення орендодавцем орендарю протягом 2 банківських днів з моменту такого розірвання всіх отриманих авансових платежів.
Як було встановлено судом, 24.02.2020р. позивачем в якості орендної плати за останній місяць оренди та на виконання п. 4.1.1. Договору, було перераховано відповідачеві 7000,00 грн. згідно платіжного доручення №1393 від 24.02.2020р.
Враховуючи наслідок розірвання Договору та той факт, що підстава, на якій ТОВ «Крамсервіс» отримано 7000,00 грн. орендної плати за останній місяць оренди відпала, а відповідач безпідставно зберігає вказані кошти, суд дійшов висновку, що 7000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, як безпідставно збережені кошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом відхиляються покликання відповідача на те, що сторонами було змінено термін прийому-передачі об'єкта оренди, а саме після 25.03.2020р. (відповідно орендар не виконав свого обов'язку по прийняттю приміщення в оренду з 26.03.2020р.), оскільки:
- із долучених до відзиву скан-копій листування з програми Viber неможливо встановити дійсних відправників та одержувачів повідомлень. Відповідно неможливо встановити, що таке листування велося саме між позивачем та відповідачем;
- умови укладеного Договору не передбачали, що листування між сторонами може вестися шляхом надсилання електронних листів (із зазначенням офіційних електронних адрес) та/або надсилання повідомлень у програмі Viber (із зазначення телефонних номерів сторін Договору).
Також, судом не беруться до уваги посилання відповідача на неналежність доказу у справі, а саме Акту про неможливість прийняття приміщення в орендне користування до Договору від 17.03.2020р., оскільки факт невиконання відповідачем обов'язку передати майно підтверджується, в першу чергу, відсутністю підписаного акту приймання передачі від 17.03.2020р. Таким чином, акт позивача від 17.03.2020р. є лише додатковим доказом, який не суперечить матеріалам справи. Більше того, у відзиві на позовну заяву сам відповідач визнає ту обставину, що попередній орендар звільнив приміщення лише 25.03.2020р.
Крім цього, не заслуговують на уваги покликання відповідача на запровадження на території України карантинних заходів, які б унеможливлювали використання позивачем об'єкта оренди з 17.03.2020р., так як запровадження карантинних обмежень не звільняло орендодавця від обов'язку передати приміщення у визначений в Договорі строк.
Щодо покликань відповідача на те, що кошти в розмірі 7000,00 грн. були перераховані позивачем з простроченням, а саме 24.02.2020р., в той час як платіж мав надійти 19.02.2020р. суд зазначає, що положення укладеного Договору не передбачали права орендодавця на відмову від передачі приміщення в обумовлений строк з огляду на несвоєчасне внесення орендарем орендної плати за останній місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Можливість нарахування 3% річних та інфляційних втрат виходячи із суми безпідставно збережених коштів узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2018р. у справі №910/10156/17, у постанові Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі №918/47/18.
Здійснивши перерахунок 3% річних (155,92 грн.) та інфляційних втрат (233,10 грн.), що 3% річних підлягають стягненню з відповідача частково, у розмірі 155,49 грн., натомість інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача повністю, у заявленому розмірі - 233,10 грн.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають частковому задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 2101,79 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамсервіс» (79066, м. Львів, вул. Довженка, буд. 2; код ЄДРПОУ 19162936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101, офіс 601; код ЄДРПОУ 37615055) 7000,00 грн. безпідставно збережених коштів, 155,49 грн. 3% річних, 233,10 грн. інфляційних втрат та 2101,79 грн. судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2021 року.
Суддя Р.В. Крупник