Справа № 2-1856
2010 р.
29 квітня 2010 року Галицький районний суд міста Львова у складі :
головуючої - судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
при секретарі - БЕСПАЛЬОК О.А.
з участю адвоката - ЧИПАК Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради з участю третіх осіб - Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "КНЯЖЕ МІСТО", Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради з участю третіх осіб - Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Княже місто", Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що проживає та є власником квартири АДРЕСА_1, покрівля якого тривалий час знаходилась в аварійному стані та потребувала капітального ремонту, який проводився взимку 1999 року на замовлення управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради. Нагляд і прийом ремонту покрівлі здійснювався працівниками цього ж управління. З метою ліквідації причин протікання покрівлі відповідач прийняв рішення провести у березні-квітні 2001 року часткову реконструкцію даху зі сторони головного фасаду будинку. 05 березня 2003 року у її квартирі залило стелю, куток кімнати, піаніно "Petrof" чехословацького виробництва та стілець для гри на інструменті. Актом комісії управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради була повідомлена про чергове усунення недоліків перекриття даху до 01 серпня 2003 року, однак таких вжито не було, під час відлиг надалі заливається її кімната під літ. 7-7, на 50% пошкоджено гирлові елементи ліпнини (карнізів) стелі, через що змушена постійно просушувати кімнату, додатково використовувати газ та нести додаткові витрати.
Через неналежне утримання відповідачами житлового будинку АДРЕСА_1 що є пам'яткою архітектури, їй заподіяно істотної матеріальної та моральної шкоди, існує загроза руйнування будинку. Внаслідок халатності відповідачів порушено її спокій та звичний ритм життя, що зумовило погіршення її здоров"я, протягом останніх років змушена лікуватись, перебуває у стресових ситуаціях та нервових потрясіннях через постійні залиття її квартири, ліквідацію їх наслідків, необхідністю звернення до різних адміністративних інстанцій відповідача, пов'язаних з проведенням ремонтних робіт та реконструкції покрівлі будинку, у якому проживає, що завдає їй великих фізичних і душевних страждань.
У процесі розгляду справи позивачка неодноразово уточнювала позовні вимоги, востаннє - у судовому засіданні, остаточно просить стягнути з відповідача проіндексовану суму завданої неправомірними діями відповідача шкоди - 3.607 грн. 70 коп., проіндексовану суму вартості експертизи - 547 грн. 95 коп., проіндексовану суму витрат, понесених на переписку з відповідачем - 220 грн. 87 коп., проіндексовану суму витрат за надання юридичної допомоги - 385 грн. 20 коп., додатково витрати, пов'язані з наданням юридичної допомоги у розмірі 500 грн., 50 грн. 01 коп. витрат за оголошення в ЗМІ, 22 грн. 20 коп. витрат за повідомлення сторін про виклик до суду, а також моральну шкоду у розмірі 50.000 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив, просить відмовити у його задоволенні, покликаючись на те, що обов'язки по належному утриманні будинкових конструкцій покладені на балансоутримувачів - комунальні підприємства та районні адміністрації, які повинно солідарно нести відповідальність за завдану позивачці шкоду.
Представники третіх осіб покладаються на розсуд суду при вирішенні даної справи.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
У відповідності зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна, у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, та незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, у випадках, встановлених законом.
У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно ст. 15 ЖК України, Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради повинен нести майнову відповідальність за спричинену шкоду позивачці, в обов'язки якого входить здійснювати контроль та проведення капітальних ремонтів по експлуатації житлового фонду місцевих рад, їх схоронність та забезпеченню належного технічного стану житлового фонду місцевих рад, до якого належить будинок АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1
Відповідно до угоди від 01 жовтня 1998 року і доповнення до неї, укладеної між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради і приватним підприємством "Ремжитлокомунсервіс", останнє зобов'язалось здійснити до 01 грудня 1998 року ремонт покрівлі у будинку АДРЕСА_1 за бюджетні кошти, згідно розробленої калькуляцією та забезпечити при цьому відповідну якість робіт.
Судом встановлено, що свої зобов'язання за вказаною угодою ПП "Ремжитлокомунсервіс" належним чином не виконало. Неодноразовими перевірками встановлено, що після заміни покриття, покрівля продовжує протікати, замочується горище, перекриття та стеля житлових квартир, про що свідчать численні скарги мешканців квартир будинку АДРЕСА_1. Дана ситуація має місце і після 2002 року, зокрема, квартира позивачки неодноразово була залита водою у 2003-2005 роках, про що свідчать складені акти, скарги.
Матеріалами справи та поясненнями сторін стверджується факт проведення неякісного та нефахового капітального ремонту покрівлі - даху будинку АДРЕСА_1 де проживає позивачка, та послідуючої його реконструкції, у результаті чого квартира останньої і надалі заливається дощовими водами та під час відлиг.
На звернення позивачки від 16 грудня 2005 року (а.с.38) управлінням охорони історичного середовища було проведено обстеження та фото фіксацію будинку АДРЕСА_1 (а.с.39-47) і встановлено, що причиною замокання стелі у квартирі № 7 є неякісно проведені роботи по заміні дахового покриття, зазначено, що дах будинку є складної конфігурації з аттиком на фасаді, покриття виконано з листів оцинкованого заліза. При заміні покриття не встановлено снігозатримувачі, сніг збирається на стику аттику і даху. Нагромадження маси снігу в такому місці спричинює неспроможність вертикальних водовідводів поглинути велику кількість води під час відлиги.
Також вказано, що роботи по заміні покриття аттику здійснено неякісно, листи бляхи просто прикріплені до стіни без костиля, бляха без скапу. У місцях примикання до стіни не запаяні стики, внаслідок чого руйнується цінна ліпнина стелі у квартирі № 7. Проектна документація на роботи по заміні дахового перекриття на погодження в Управління охорони історичного середовища ЛМР не надходила.
У матеріалах наявні неодноразові звернення позивачки в Департамент житлового господарства та Львівської міської ради (а.с.5-17), акт ЛКП "Княже місто" від 06 березня 2003 року (а.с.6), згідно якого встановлено, що залиття стелі в куті житлової кімнати під літ. 7-7 з боку головного фасаду сталося у березні 2003 року під час різкого танення снігу через неякісне встановлення настінних жолобів підрядною організацією при капітальному ремонті покрівлі у 1999 році.
Аналогічні акти ЛКП "Княже місто" наявні у матеріалах справи від 04 липня 2003 року (а.с.10) та 24 лютого 2005 року (а.с.15).
Нанесення позивачці майнової шкоди стверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що дійсно внаслідок неякісного проведення реконструкції покрівлі після її капітального ремонту у будинку АДРЕСА_1 у 2003 році мали місце залиття стелі та кімнати квартири ОСОБА_1 Про це свідчать долучені до матеріалів справи фотографії, висновок № 2212 судової будівельно-технічної експертиз, складений 07 серпня 2006 року, згідно якого, між залиттям квартири АДРЕСА_1 та проведенням капітального ремонту покрівлі цього будинку існує причиновий зв'язок. Причиною залиття квартири ОСОБА_1 є неякісно проведені роботи по заміні дахового покриття при проведенні капітального ремонту. Вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для відновлення попереднього стану квартири становить 2.039 грн. (а.с.78-84).
Враховуючи те, що між моментом заподіяння шкоди позивачці та вирішенням справи по суті минув тривалий час, суд вважає за необхідне при постановленні рішення по справі враховувати інфляційний індекс, однак тільки в частині тих витрат, які позивачка нестиме у перспективі.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь завдану їй залиттям належної їй квартири проіндексовану шкоду у розмірі 3.826 грн. 57 коп., включно з витратами, понесеними на переписку з відповідачем.
Враховуючи те, що позивачка не представила достатньо належних доказів заподіяння їй неправомірними діями відповідача моральної шкоди у заявленому розмірі, суд вважає необхідним задовольнити ці позовні вимоги частково - у розмірі 5.000 грн.
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України на користь позивачки слід стягнути 426 грн. 75 коп. вартості експертизи, яка не підлягає індексації, 50 грн. 01 коп. витрат за оголошення в ЗМІ, 22 грн. 20 коп. витрат за повідомлення сторін про виклик до суду, а також 800 грн. - витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 16, 23, 1164, 1166, 1167 ЦК України, ст. 15 ЖК України, Законів України "Про захист прав споживачів", "Про охорону культурної спадщини", суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради в користь ОСОБА_1 3.826 грн. 57 коп. відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 5.000 грн. компенсації моральної (немайнової) шкоди, 426 грн. 75 коп. - витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 50 грн. 01 коп. - витрат за оголошення в ЗМІ, 22 грн. 20 коп. - витрат за повідомлення сторін про виклик до суду, 800 грн. - витрат на правову допомогу, а всього - 10.125 грн. 53 коп.
Стягнути з Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради в доход держави 59 грн. 50 коп. несплаченого судового збору по відшкодуванню майнової та моральної (немайнової) шкоди.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Оригінал рішення.