Справа № 2а- 44158/09/2070
27 квітня 2010 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі представників:
позивача - Петришиної М.Н., відповідачів - Горбатенко І.М., Яковлевої О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватної фірми "Мобіл" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, Державної податкової адміністрації в Харківській області про визнання недійсними рішень,-
Позивач, ПФ «Мобіл», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсними рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0003302350 від 17.07.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 17874,20 грн., № 0003312350 від 17.07.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій) на суму 5401,20 грн.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що посадові особи Державної податкової адміністрації в Харківській області діяли не на підставах, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позивачу не надіслано за 10 днів до дня проведення перевірки письмового повідомлення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були прийняті ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова за порушення, які документально не підтверджуються.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги адміністративного позову та просив суд про їх задоволення в повному обсязі.
Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова в наданих суду запереченнях на позов та її представник в судовому засіданні виклали свою позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнали, вважають, що перевірка позивача проведена законно, а оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесені обґрунтовано та на підставі вимог чинного законодавства, просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи заперечення, представник відповідача зазначив, що факти порушень позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»підтверджені матеріалами перевірки.
Відповідач, Державна податкова адміністрація у Харківській області надала до суду заперечення, вважає позовні вимоги безпідставними та просила суд відмовити в їх задоволенні. Представник Державної податкової адміністрації у Харківській області в судовому засіданні позов не визнав, в обґрунтування заперечень надав пояснення про законність проведеної перевірки позивача та про наявність порушень, за які законодавством передбачена відповідальність, в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, дослідивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступне.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 24.06.2009р. фахівцями Державної податкової адміністрації у Харківській області проведена перевірка дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарських одиниць, що належать ПФ «Мобіл»та знаходяться за адресами: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 62; м. Харків, вул. Петровського, 33/35.
Суд вважає необхідним зазначити, що приписами ст.ст. 8, 9, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Вказане дозволяє суду зробити висновок, що перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні".
Відповідно до приписів ч.1 ст.9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції виконують функції, передбачені ст.8 цього Закону, крім функцій, зазначених у п.2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також у пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. Пунктом 1 ст. 8 вищевказаного Закону передбачено, що ДПА України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу ДПА та ДПІ, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Тобто законом закріплено за Державними податковими адміністраціями в областях функцію контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків, реалізація вказаної функції здійснюється шляхом проведення перевірок.
Відповідно до ч.7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»вважаються позаплановими. Разом з цим згідно зі ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Суд зазначає, що оскільки Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»є спеціальним з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, то інші нормативні акти застосовуються тільки в тій частині, яка не врегульована даним Законом.
Судом встановлено, що перевірка господарських одиниць ПФ «Мобіл»проведена відповідно до плану перевірок щодо контролю за здійсненням суб'єктами підприємницької діяльності розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на червень 2009р., затвердженого головою Державної податкової адміністрації у Харківській області, та згідно з направленнями від 23.06.2009р. за №№ 7618, 7624, а тому вона є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
Стосовно доводів позивача про те, що йому письмово не було повідомлено про проведення планової перевірки за 10 днів до початку її проведення, суд зазначає, що таке повідомлення надсилається в разі проведення планової документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), що не стосується предмету спірних перевірок.
Судом встановлено, що перевіряючі фактично були допущені до проведення перевірок, що підтверджується складеними актами перевірок, підписами посадових осіб позивача про отримання направлень на перевірки, про ознайомлення зі змістом та про отримання примірників актів, складених за результатами перевірок, а також поясненнями допитаних в ході судового розгляду свідків.
Вимогами ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). У зв'язку з цим суд зазначає, що питання щодо застосування суб'єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій не є питаннями оподаткування, внаслідок чого вказаними нормами не регламентуються спірні правовідносини. Питання застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом щодо спірних правовідносин, а отже дії відповідача -ДПА у Харківській області були вчинені в межах чинного законодавства України. Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на факт непопередження про перевірку за 10 днів до її початку
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що перевірка позивача проведена в межах повноважень органів державної податкової служби України та у визначений законодавством спосіб.
Судом з'ясовано, що перевірка проводилась без застосування морального та фізичного тиску. Обставини проведення перевірки підтверджені опитаними в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3., ОСОБА_7
За результатами перевірки за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 62 складено акт №339/20/32/23/30990917, в якому зазначено про неведення позивачем обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 2700,60 грн., чим порушено вимоги п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Складено відомість про товари, на які не були надані накладні на момент перевірки. Інші порушення, виявлені під час перевірки за вказаною адресою позивач не оскаржує.
За результатами перевірки за адресою: м. Харків, вул. Петровського, 33/35 складено акт №338/20/32/23/30990917, в якому зазначено про неведення позивачем обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 2700,60 грн., що полягає в ненаданні на момент перевірки накладних і свідчить про недотримання позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Складено відомість про товари, на які не були надані накладні на момент перевірки.
Позивач з висновками актів перевірок не погодився та 26.06.2009р. разом з додатком копій прибуткових накладних на товар подав заперечення до Державної податкової адміністрації у Харківській області.
На підставі актів перевірок ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 17.07.2009р. прийняті рішення № 0003302350 та № 0003312350, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 17874,20 грн. та 5401,20 грн., у відповідності до вимог ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Щодо встановлених перевірками порушень, наявність яких оскаржує позивач, суд зазначає наступне.
Положеннями п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Аналізуючи приписи наведеної норми закону, суд звертає увагу, що текстуально (на складах та/або за місцем їх реалізації) вона не містить обмеження щодо місця здійснення обліку товарних запасів.
Відповідно до ст.6 вказаного Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Суд зазначає, що відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який з урахуванням ст.2 цього ж Закону поширюється на всіх юридичних осіб, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Положеннями п.п. 1, 3, 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.
Приписами ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд звертає увагу, що вказаною законодавчою нормою відповідальність запроваджена лише у тому випадку, коли облік товарів за місцем реалізації та зберігання не ведеться взагалі або ведеться з порушенням встановленого порядку. Позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних на товар, податкових накладних, копії оборотної відомості по рахунку 281 «Товари на складі»з розшифровкою вказаного бухгалтерського рахунку, витяги з реєстру отриманих та виданих податкових накладних ПФ «Мобіл», документи, що підтверджують внутрішні переміщення товарів відповідно до Наказу підприємства №1 від 05.01.2009р. «Про облікову політику на підприємстві у 2009 році», які спростовують висновки акту перевірки про наявність порушення в діяльності позивача.
Суд зазначає, що фактичною причиною виникнення спору стало те, що з позиції відповідача належним доказом дотримання суб'єктом господарювання вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є надання накладних на товар саме в ході проведення перевірки.
Суд відмічає, що норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини, не містять вимог про те, що ненадання накладних в момент перевірки є свідченням відсутності обліку товарних запасів чи свідченням порушення порядку такого обліку, як не містять положень і про те, що накладні мають невідкладно надаватись перевіряючим, а ненадання накладних в момент перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно зі ст.21 вказаного Закону.
Крім того, судом встановлено, що 30.06.2009 представником позивача до ДПА в Харківській області були надані заперечення до актів перевірок разом з копіями прибуткових накладних, що не заперечується представниками відповідачів по справі.
За таких обставин суд доходить до висновку, що ненадання перевіряючим накладних на товар під час перевірки не є безумовним свідченням відсутності у суб'єкта господарювання обліку товарів або свідченням порушення цим суб'єктом встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Пояснення свідків не спростовують встановлених судом обставин.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд прийшов до висновку про правомірність вимог позивача, який діяв в межах приписів чинного законодавства, що підтверджується належними доказами, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суд визнає безпідставними та такими, які зроблені без дослідження всіх суттєвих обставин здійснення господарської діяльності позивачем,
Відповідач не виконав приписи п.2 ст.71 КАС України і не довів належним чином правомірність таких висновків, а також правильність та законність прийнятих рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що дає суду законні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов приватної фірми "Мобіл" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, Державної податкової адміністрації в Харківській області про визнання недійсними рішень - задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003302350 від 17.07.2009 року, винесене ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.
Визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003312350 від 17.07.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5401,20 грн., винесене ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ПФ "Мобіл" 03,40 грн. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 05 травня 2010 року.
Суддя Шевченко О.В.