П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1533/20
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв 29 жовтня 2020 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області, а саме: визнання протиправним та скасування розпорядження № 9 від 01 грудня 2019 року про утримання надміру виплачених коштів, у сумі 138288,63 гривень; зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 утримані суми пенсійних виплат, з нарахуванням 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як пенсійним органом за наслідком встановлення факту перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про його заробітну плату, яка містить недостовірну інформацію, протиправно прийнято оскаржуване розпорядження про утримання надмірно виплачених сум пенсій.
В свою чергу, пенсійним органом подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Херсонській області та з 01 липня 2008 року отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На виконання постанови Правління Пенсійного фонду України № 19-1 від 03 вересня 2018 року «Про проведення інвентаризації пенсійних справ», якою затверджено Порядок проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ, Головним управлінням ПФУ в Херсонській області проведено інвентаризацію пенсійної справи ОСОБА_1 .
В ході проведеної інвентаризації пенсійним органом встановлено, що з 01 липня 2008 року за заявою ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з більшого заробітку, згідно наданої довідки від 01 січня 2000 року № 74, виданої виробничим кооперативом «Новосел», за період роботи з 01 жовтня 1993 року по 31 грудня 1998 року.
При цьому, відповідно до акту від 26 липня 2019 року № 54/10.3-16, наданого відділом контрольно-перевірочної роботи № 2 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, при виході за юридичною адресою виробничого кооперативу «Новосел», за вказаною адресою підприємство не знаходиться та місцезнаходження не відомо. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство не значиться.
Крім того, з 01 серпня 2008 року за заявою гр. ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з більшого заробітку, згідно наданої довідки від 01 липня 2008 року № 28, виданої ТОВ виробничо-комерційна фірма «Сервісагробуд», за період роботи з 01 січня 1994 року по 31 грудня 1998 року (робота за сумісництвом).
При цьому, відповідно до акту від 12 червня 2019 року № 1/10.1-14, наданого відділом організації та координації контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, за юридичною адресою ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Сервісагробуд» не знаходиться. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відомостей з реєстру страхувальників, дата державної реєстрації 19 листопада 1993 року.
Між тим, при первинному зверненні 10 серпня 1998 року ОСОБА_1 надано виписку з трудової книжки з останнім записом № 18 про звільнення з 22 вересня 1993 року (наказ від 22 вересня 1993 року № 73к).
В свою чергу, разом з заявою про здійснення перерахунку 07 липня 2008 року надано дублікат трудової книжки в якій є записи № 19-20 про роботу експедитором в виробничому кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », починаючи з 01 січня 1993 року (наказ від 01 жовтня 1993 року № 15) по 01 січня 2000 року (наказ від 01 січня 2000 року № 1), записи внесено в трудову книжку несвоєчасно.
Тому, пенсійним органом зроблено висновок про необхідність здійснити з 01 липня 2008 року розрахунок пенсії позивача за довідкою про заробітну плату від 10 серпня 1998 року, яка видана Державним комунальним комерційно оптово-торгівельно-закупівельним об'єднанням «Плодоовоч» та використана при первинному призначенні пенсії у 1998 році.
Внаслідок чого, пенсійним органом встановлено, що за період з 01 липня 2008 року по 29 лютого 2020 року, сума переплати пенсії ОСОБА_1 склала 138 288,63 грн.
При цьому, відповідно ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійним органом прийнято рішення № 282 від 22 квітня 2020 року, яким розпочато утримання надміру виплачених сум пенсії у розмірі 20 % від суми призначеної пенсії з 01 травня 2020 року.
В свою чергу, не погоджуючись з правомірністю розпорядження пенсійного органу № 9 від 01 грудня 2019 року про утримання надмірно виплачених сум пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин ним не встановлено факту існування оскаржуваного розпорядження, з чим частково не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Крім того, згідно п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
Колегією суддів встановлено, що рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області про утримання надміру виплачених сум пенсій № 282 від 22 квітня 2020 року встановлено, що за період з 01 липня 2008 року по 29 лютого 2020 року, позивачу переплачено пенсію у зв'язку з наданням недостовірних документів при її перерахунку, у сумі 138 288,63 грн.
При цьому, у якості юридичної підстави прийняття оскаржуваного рішення пенсійним органом зазначено посилання на вимоги ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Між тим, з аналізу вищевикладених положень ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що суми надмірно виплаченої пенсії можуть стягуватись на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку у випадках встановлення зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Тобто, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та визначити з чиєї вини нараховано суми пенсійних виплат у розмірі, що суперечить вимогам законодавства.
Між тим, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника.
Тобто, пенсійному органу, як суб'єкту владних повноважень, необхідно довести наявність умислу заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Між тим, як вбачається з пояснень пенсійного органу, у ході проведеної перевірки не підтверджено достовірність наданих довідок про заробітну плату позивача за періоди роботи у ВК «Новосел» (з жовтня 1993 року по грудень 1998 року) та ТОВ ВКФ «Сервісагробуд» (з січня 1994 року по грудень 1998 року).
При цьому, із наданих матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що пенсійним органом встановлені вказані обставини з актів ГУ ПФУ у Дніпропетровській області про неможливість проведення перевірок вказаних юридичних осіб, так як останні відсутні за місцем реєстрації у 2019 році.
В свою чергу, факт відсутності вказаних підприємств за місцем реєстрації більш-ніж через 20 років після звільнення позивача з відповідних підприємств, на переконання колегії суддів, не створює безумовних підстав вважати, що позивач не працював у зазначених підприємствах.
Крім того, всупереч вищевикладеним вимогам пенсійного законодавства, в оскаржуваному рішенні пенсійного органу не встановлено факту обізнаності позивача у недостовірності зазначеної в його довідці інформації, а також не встановлено факту допущення ним будь-яких зловживань при поданні відповідної довідки до пенсійного органу.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у діях позивача не вбачається жодних зловживань, спрямованих на отримання надмірних виплат пенсії.
Більш того, пенсія позивачу на підставі спірних довідок перерахована ще у 2008 році, а тому проведення перевірки достовірності викладеної у відповідній довідці інформації за односторонньою ініціативою суб'єкта владних повноважень через 10 років, на переконання колегії суддів, свідчить про несвоєчасне виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків.
В даному випадку, аналогічні висновки на підставі досліджених матеріалів пенсійної справи позивача зроблено судом першої інстанції при розгляді даної справи.
Проте, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як позивачем зазначено невірні реквізити оскаржуваного рішення.
Між тим, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку, встановлюючи усі обставини даної справи, факт існування рішення про стягнення з позивача надмірно виплачених сум пенсії, а також протиправність відповідного рішення, суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, з метою захисту прав позивача, мав вийти за межі позовних вимог та скасувати існуюче рішення пенсійного органу про стягнення надмірно виплачених сум пенсії.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем жодним чином не обґрунтовано своїх вимог про нарахування 120 відсотків річної облікової ставки на суму утриманих коштів, встановленої НБУ.
Більш того, колегія суддів вважає передчасними вимоги про виплату відповідних компенсаційних виплат до дня повернення утриманих з позивача коштів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права при вирішенні даної справи, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року - скасувати, прийнявши у справі нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про утримання надміру виплачених сум пенсії № 282 від 22 квітня 2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані пенсійні виплати, які утримано на виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про утримання надміру виплачених сум пенсії № 282 від 22 квітня 2020 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.