Україна
__ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 22а -870/2007 Головуючий суддя у 1-ій
категорія статобліку - інстанції - Парій О.В.
Іменем України
“26» липня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Сафронової С.В. (доповідача)
суддів: Поплавського В.Ю.
Уханенко С.А.
при секретарі
судового засідання: Портненко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Бердянської митниці у Запорізькій області на постанову Бердянського міськрайонного суду від 23.03.2007 року.
у адміністративній справі № 2а-115/07 за позовом ОСОБА_1 до Бердянської митниці Запорізької області “про скасування постанови», -
В січні 2007 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив скасувати винесену заступником начальника Бердянської митниці постанову про порушення митних правил від 12.01.2007 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.355 МК України.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції, Бердянська митна служба у Запорізькій області звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.03.2007 року.
Вислухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 та ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає,
що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Iз матеріалів справи вбачається, що при розгляді по суті заявленого позову судом правильно встановлені фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини та застосовані до цих правовідносин норми матеріального права.
Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем 31.10.2006 року було заявлено до митного оформлення надісланої з Росії на адресу ТОВ “Техсервіс» однієї «системи керування поливом та дозацієй добрив FD-326D «Дюймовочка» для автоматизованого приготування живильного розчину, планування краплиного зрошення в тепличному виробництві». В графі 33 ВМД позивачем був заявлений код товару 8424811000, відповідно якого застосовується ставка мита 0%, ПДВ, що складає 16447,43 грн. Після подачі позивачем декларації та відповідного пакету документів, відділом контролю митної вартості та номенклатури митниці було винесено рішення від 15.11.2006 року НОМЕР_1, згідно з яким товар, що був пред'явлений до митного контролю є «частина системи зрошення: розчинний вузол для системи керування поливом та дозацією рідких мінеральних добрив РВ-326Б (комерційна назва - растворний вузол «Дюймовочка»)», який класифікується за кодом УКТ ЗЕД 8424909000, і відповідно до цього коду ставка мита складає 2%, що становить 1644,74 грн., а ПДВ складає 16776,38 грн.
Відповідно до ст. 81. МК України декларування здійснюється шляхом заява за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено з пояснень сторін в судовому засіданні при апеляційному перегляді справи, під час здійснення позивачем митного оформлення товару відділом контролю митної вартості та номенклатури і класифікації товарів митниці було винесено рішення від 15.11.2006 року № КГ-111-023-06, згідно з яким товар, що був пред'явлений до митного контролю є “частина системи зрошення: розчинний вузол для системи керування поливом та дозацією рідких мінеральних добрив FD-326D (комерційна назва - растворний вузол “Дюймовочка»)», який класифікується за кодом УКГ ЗЕД 8424909000, і відповідно до цього коду ставка мита складає 2%, що становить 1644,74 грн., ПДВ складає 16776, 38 грн.
За кодом, визначеними відповідачем, позивач розмитнив товар. Відмінність розмірів у сплаті мита та митних платежів за кодом, вказаним відповідачем. Однак, постановою Державної митної служби НОМЕР_2 від 12.01.2007 р., позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.355 МК України з визначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень, за те, що у митній декларації в графі 33 ВМД був заявлений код товару 8424811000, по якому застосовується ставка мита 0%, а ПДВ складає 16447,43 грн.
Відповідно до преамбули Закону України "Про Митний тариф України", митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій
системі опису та кодування товарів.
Частиною 2 статті 312 Митного кодексу України визначено, що ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаних нормативних актів наказом Державної Митної служби України № 646 від 01.10.2003 р. затверджено "Порядок роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України". Порядок визначає функції митних органів при здійсненні контролю й прийнятті рішень при визначення коду товару. У пункті 1.2 Порядку вказано, що його розроблено з метою впорядкування процедури класифікації товарів, запобігання випадкам ухилення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності від сплати податків у повному обсязі внаслідок декларування товарів не за своїм кодом згідно з УКТ ЗЕД. Пунктом 2.9. зазначеного Порядку передбачено, що рішення про визначення коду товару приймається відділом номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці та відділом контролю митної вартості та номенклатури митниці на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД. Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД.
Відповідно до статті 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Код товару, зазначений у будь-яких документах, не є визначальним для класифікації, а носить інформативний ( довідковий) характер.
З матеріалів справи вбачається, що при проведенні митного оформлення, митниця не погодилась з кодом товару, зазначеним позивачем, але при цьому відповідачем не тільки було визначено код товару, а і складено протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 355 МК України заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину.
Отже вина, як один із головних елементів складу адміністративного правопорушення, належить до обов'язкових обставин, що підлягають з'ясуванню та доказуванню. Таким чином саме на відповідача, як на особу уповноважену приймати рішення про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, покладено обов'язок встановлення вини позивачки.
За таких обставин колегія суду вважає, що висновок суду про відсутність вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.355 МК України про адміністративні правопорушення є обґрунтованим.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не довів правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, колегія суддів знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно порушення відповідачем порядку та строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки зазначені обставини ВМД та документи, необхідні для здійснення митного контро підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем за допомогою належних доказів.
Доводи апелянта стосовно притягнення позивача до відповідності у встановлений законом 2-х місячний строк, який необхідно відраховувати з часу визначення коду, тобто з 15.11.2006 р., а не з часу подання позивачем декларації - зводяться до особистого тлумачення та розуміння законів які повинні бути застосовані до виниклих спірних правовідносин, тому не можуть бути підставами для скасування рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є вмотивованим та обґрунтованим, оскільки обставини у справі встановлені повно і всебічно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає
Керуючись п.1 ч.1 ст.198 ст.200, ст.205 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Бердянської митниці у Запорізькій області - залишити без задоволення, постанову Бердянського міськрайонного суду від 23.03.2007 року - без змін.
Ухвала суду в повному обсязі буде складена 30 липня 2007 року.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з часу виготовлення повного тексту.
Судді
Копія відповідає оригіналу
Суддя