16 березня 2021 р. Справа № 400/3074/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про:визнання протиправними дії, зобов'язання вчнити певні дії, стягнення коштів у сумі 244104, грн.,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною дію Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 14.05.2018 року без урахування 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, відповідно до п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії за період з 01.03.2018 року по 14.05.2018 року у розмірі 1289,19 грн.;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 14.05.2018 року по 23.07.20120 року у розмірі 242815,14 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати недоплаченого грошового забезпечення.
Ухвалою від 03.08.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем за період з 01.03.2018 року по 14.05.2018 року невірно розраховувались і виплачувались позивачу посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб без урахування мінімального порогу 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного календарного року. Усього сума заборгованості складає 1289,19 грн. При цьому, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку з 14.05.2018 року по 23.07.2020 року складає 242815,14 грн. і також підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначив, що відповідно до п. 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Отже, виплати позивачу проведені правильно.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач у період з 13.11.2017 року по 14.05.2018 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року у справі № 200/3123/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період листопад 2017 року - травень 2018 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період листопад 2017 року - травень 2018 року;
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2020 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року у справі № 200/3123/20-а залишено без змін.
На виконання вказаного рішення відповідачем 23.07.2020 року нараховано і виплачено позивачу 7710,08 грн.
Також, як зазначає позивач, відповідачем невірно нараховано і виплачено позивачу з 01.03.2018 року по 14.05.2018 року грошове забезпечення.
29.05.2020 позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою у якій просив, зокрема, нарахувати та виплатити йому недоплачені з 014.03.2018 року по день звільнення з військової служби посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року; середній заробіток за час затримки розрахунку по виплати індексації грошового забезпечення, компенсації з невикористані додаткові відпустки, недоплачених сум посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років.
Листом від 12.06.2020 року № 1759 відповідач зазначив, що виплати позивачу проведені правильно.
Вважаючи дії відповідача щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення та середнього заробітку за час затримки розрахунку протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон України № 2011) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.
У відповідності до ч. 4 ст. 9 Закону України № 2011, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз. 2 ч. 4 ст. 9 Закону України № 2011).
30.08.2017 року, у відповідності до вказаних положень закону, Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі та раніше за текстом - Постанова № 704), яка передбачала з 01.03.2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
В первинній редакції Постанови № 704 приписи пункту четвертого та Приміток Додатків 1-14 до неї передбачали, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу повинні бути не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
У подальшому пункт 4 Постанови № 704 був змінений і викладений у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), що набрав чинності з 01.03.2018 року. Внесеними змінами була виключена вимога що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу повинні бути не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України № 2262 на 1 січня календарного року.
Не відображення таких змін, внесених № 103, в Примітки Додатків 1 - 14 Постанови № 704 є недоліком вказаного нормативно-правового акту і не може впливати на визначення у відповідності до законів України розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Суд звертає увагу, що за змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі - Закон України № 1774) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 року.
За приписами ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Враховуючи наведене, з урахуванням ч. 3 ст. 7 КАС України, суд вважає, що Примітки Додатків 1 - 14 Постанови № 704 у спірних правовідносинах не належить застосовувати, як такі, що не відповідають вимогам Закону України № 1774.
При цьому суд, керуючись положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує при вирішенні справи по суті правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 11.02.2021 року у справі № 240/11952/19.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про: визнання протиправною дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 14.05.2018 року без урахування 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, відповідно до п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії за період з 01.03.2018 року по 14.05.2018 року у розмірі 1289,19 грн.; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 14.05.2018 року по 23.07.20120 року у розмірі 242815,14 грн; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати недоплаченого грошового забезпечення - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.03.2021 року.
Суддя О.В. Малих