16 березня 2021 р. справа № 400/5435/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001
про:визнання протиправною та скасування вимоги від 06.11.2020 № Ф-21282-52; визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо визначення боргу позивачу в розмірі 17311,14 грн.; визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 року №Ф-212820-52; зобов'язати відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку позивача шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 17311,14 грн. визнати протиправним та скасувати вимогу
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 26.10.2018 р. отримав свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю, але у спірний період та до теперішнього часу працює на посаді юрисконсульта у товаристві з обмеженою відповідальністю «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» і за вказаний період позивач не займався адвокатською діяльністю, а ЄСВ за нього сплачував роботодавець. Однак, відповідач протиправно нарахував недоїмку з ЄСВ у сумі 17311,14 грн.
Ухвалою від 02.12.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що відповідно до змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі-Закон № 2464), які набули чинності 01.01.2017 р., сплата самозайнятою особою єдиного внеску навіть за відсутності доходу є обов'язком. Оскаржувана вимога сформована на підставі даних з інформаційної системи "Податковий блок" в автоматичному режимі і є правомірною.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач доповнив обґрунтування своєї позиції та просив задовольнити позов.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд встановив наступне.
Позивач отримав право на заняття адвокатською діяльністю 29.02.2009 р., що підтверджується відповідним свідоцтвом (а. с. 20).
Платником ЄСВ позивач зареєстрований з 02.04.2009 р. (а. с. 21).
З 05.03.2018 р. до 12.07.2019 р. позивач не здійснював адвокатську діяльність, а працював найманим працівником на посаді юрисконсульта ТОВ «Югекотоп» (а. с. 24).
З довідки ТОВ «Югекотоп» вбачається, що з березня 2018 р. по березень 2019 р. включно (в тому числі у спірний період), страхові внески сплачувалися за позивача страхувальником - ТОВ «Югекотоп» (а. с. 25).
Відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-816-17 на суму 2832,66 грн. (а. с. 14). Згідно розрахунку сум заборгованості позивача, заборгованість у сумі 2832,66 грн нарахована за IV квартал 2018 р. та І квартал 2019 р.
Так, за визначенням пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих… за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону № 2464, згідно з ч. 2, 3 ст. 9 якого, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч. 8 вказаної статті платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону № 2464.
Так, особи, які провадять у тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 до платників єдиного внеску.
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 05.11.2018 р. по справі № 820/1538/17 і від 28.03.2019 р. по справі №820/6324/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.12.2019 р. по справі № 440/2149/19, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону № 2464 щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Отже, єдиною метою збору ЄСВ є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відтак, позивач, перебуваючи одночасно на обліку як самозайнята особа (адвокат) та отримуючи заробітну плату я найманий працівник, за якого внески сплачує роботодавець, ЄСВ має сплачувати один раз, а не в подвійному розмірі.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 16.02.2016 р. та по теперішній час працює як найманий працівник, єдиний внесок за нього сплачує роботодавець, що підтверджується відповідними довідками (а. с.8-9).
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.12.2019 року по справі № 260/358/19 .
Таким чином, спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню.
Системний аналіз ст. 9, 12, 14 Закону № 2464, розділів IV та VI "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 свідчить, що дії відповідача щодо формування вимоги базуються на даних Інтегрованої картки платника податків (далі - ІКПП). Тому, з метою захисту прав позивача, необхідно зобов'язати відповідача видалити з ІКПП позивача дані про наявність боргу з ЄСВ у сумі 17311,14 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не навів суду переконливих аргументів та доказів на їх підтвердження, які б обґрунтовували правомірність нарахування позивачу ЄСВ у сумі 17311,14 грн.
Позов задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1917637688.1 від 23.11.2020 р. (а. с. 1), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 -246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) щодо нарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 17311,14 грн.
3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 р. № Ф-21282-52.
4. Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) видалити з інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) дані про наявність боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 17311,14 грн.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 ідентифікаційний код 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840,80 грн.
6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич