Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" березня 2021 р. Справа № 922/305/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс. Капітал", м. Полтава Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра", м. Полтава
до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків
про стягнення 39186,59 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс. Капітал" (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (далі за текстом - відповідач) в порядку суброгації 39186,59 грн.
Позов обґрунтовано з посиланням те на що 13.07.2020 по вул. Полтавський Шлях, 116 у м. Харкові сталося ДТП за участі транспортних засобів Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (винуватець ДТП), внаслідок якого автомобіль Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 зазначав механічних ушкоджень. Позивач вказує, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Саламандра", як страхувальником, відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту, крім залізничного № 02/ПУ від 01.12.2019 виплачено страхувальнику - гр. ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 39186,59 грн., внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 228 Господарського кодексу України в межах здійснених фактичних затрат перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність винуватця ДТП, та наслідки якої визнано страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику. Позивач вказує, що 02.01.2020 між ним та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Саламандра" укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК, за умовами якого позивач набув право регресної вимоги до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" щодо сплати в порядку суброгації суми 39186,59 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.2021 відкрито провадження у справі № 922/305/21; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра", м. Полтава; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом трьох днів з дня отримання відповіді на позов.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв'язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію вказаної ухвали від 03.02.2021.
Сторони та третя особа копію зазначеної ухвали отримали, про що свідчать залучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення № 002684/2, № 002684/3 та № 002684/1, згідно з якими на їх адресу надсилалась поштова кореспонденція (а. с. 111-112).
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін та третьої особи про розгляд даної справи, а останні в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд судом справи.
Позивач разом з листом від 16.02.2021 надіслав на електронну адресу суду докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу третьої особи.
Відповідач та третя особа не скористались своїм правом щодо подання відзиву/пояснень на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.2021.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 13.07.2020 по вул. Полтавський шлях, 116 у м. Харкові сталась дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом -ДТП), за участю транспортних засобів Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
ДТП трапилась внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, що підтверджується Постановою Ленінського районного суду м. Харкова 20 від 05.08.2020 у справі № 642/3562/20, схемою місця ДТП та відповіддю Національної поліції України (ф.2).
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова 20 від 05.08.2020 у справі № 642/3562/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді сплати штрафу в дохід держави в сумі 340 грн.
Як свідчать матеріали справи, автомобіль Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Саламандра» (третя особа) відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту, крім залізничного № 02/ПУ від 01.12.2019.
До третьої особи звернувся власник пошкодженого автомобіля з повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку від 14.07.2020. На виконання умов договору на підставі калькуляції № 0027652.07 від 12.08.2020, страхового акту № 0027652.07.20/1 від 28.08.2020, страхового акту № 0027652.07.20/2 від 04.12.2020, розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № 0027652.07.20/2 від 04.12.2020, протоколу огляду транспортного засобу від 21.07.2020, платіжного доручення № 8413 від 10.12.2020, видаткової накладної № 94 від 04.09.2020. видаткової накладної № 1888 від 07.09.2020, видаткової накладної № 0175 від 09.09.2020. видаткової накладної № 1609/1 від 16.09.2020, видаткової накладної № ЛС00000056 від 06.10.2020, рахунку № ADZN047430-02 від 24.10.2020, наряду-замовлення № ADZN047430 від 24.10.2020 та дублікату квитанції № 0.0.1883010149.1 від 24.10.2020, третя особа здійснила виплату страхового відшкодування у загальній сумі 39186,59 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6880 від 02.09.2020 (а. с. 91) та № 8413 від 10.12.2020 (а. с. 92).
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 застрахована відповідачем згідно з полісом № АО/4752136 діючим станом на 13.07.2020.
Позивач з посиланням на зазначені обставини вказує, що оскільки цивільно-правова відповідальність водія ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Харківська муніципальна страхова компанія" відповідно до полісу № АО/4752136, то саме до відповідача, третя особа мала право вимоги в порядку суброгації.
Матеріали справи також свідчать про те, що 02.01.2020 між третьою особою (клієнт) та позивачем (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020, в т.ч. щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями від третьої особи до відповідача., які виникли, згідно актів прийому-передачі документів № 39-03 від 03.09.2020 та № 48-04 від 11.12.2020 до договору № 02.01.2020-СК від 02.01.2020.
Відповідно до п. п. 104, 136 переліку переданих регресних вимог № 03-20 (за період з 01.07.2020 по 30.09.2020) та № 04-20 (за період з 01.10.2020 по 31.12.2020), які є невід'ємною частиною договору факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020 право вимоги від відповідача сплати страхового відшкодування за наслідками вказаного вище ДТП перейшло від третьої особи до фактора - позивача.
У порядку та на умовах, визначених пунктом 1.2. договору факторингу, фактор займає місце клієнта (як кредитора) по усіх переданих регресних вимогах клієнта, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Згідно з п. 1.3 договору факторингу, права за регресними вимогами переходять від клієнта до фактора з моменту підписання акту здачі-приймання документів по відповідній регресній вимозі.
Відповідно до п. 16.1 договору факторингу, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
У переліку переданих регресних вимог № 03-20 (за період з 01.07.2020 по 30.09.2020) зазначено, що за регресні вимоги фактор сплачує клієнту - третій особі 1123845,52 грн. включно до 31.03.2021 та у переліку переданих регресних вимог (за період з 01.10.2020 по 31.12.2020) - 1459081,07 грн. включно до 30.06.2021.
На виконання відповідної умови договору, позивач перерахував кошти на користь третьої особи, що підтверджується платіжними дорученнями № 229 від 05.06.2020, № 13 від 09.07.2020, № 280 від 09.07.2020, № 296 від 20.07.2020, № 298 від 22.07.2020, № 300 від 23.07.2020, № 333 від 11.08.2020, № 337 від 13.08.2020, № 345 від 14.08.2020, № 351 від 20.08.2020, № 352 від 21.08.2020, № 29 від 02.09.2020, № 31 від 10.09.2020, № 387 від 11.09.2020, № 402 від 16.09.2020, № 413 від 23.09.2020, № 436 від 02.10.2020, № 444 від 06.10.2020, № 445 від 07.10.2020, № 454 від 12.10.2020, № 455 від 13.10.2020, № 467 від 16.10.2020, № 469 від 19.10.2020, № 473 від 21.10.2020, № 472 від 21.10.2020, № 474 від 22.10.2020, № 475 від 23.10.2020, № 499 від 04.11.2020, № 502 від 10.11.2020 та № 503 від 10.11.2020 (а. с. 22-51).
Позивач є зареєстрованою фінансовою установою, яка здійснює свою діяльність відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК № 296 від 07.07.2011. Одним із видів діяльності товариства є надання послуг факторингу.
Як свідчать матеріали справи після набуття права вимоги позивач направив відповідачу заяви № 06463 від 03.09.2020 (а. с. 94-96) та № 06463/1 від 11.12.2020 (а. с. 97-98) про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) в загальній сумі 39186,59 грн.,
В подальшому, позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення щодо строків оплати № 06463/2 від 14.01.2021 в якому позивач зазначив, що оскільки відповідач визнав наявність в нього обов'язку з виплати страхового відшкодування, проте не здійснив відповідних виплат, позивач прийняв рішення про звернення до суду з позовом про його стягнення (а. с. 99).
Оскільки відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування, позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі вимагає стягнути з відповідача на свою користь 39186,59 грн.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з п. 1 ст. 76, п. 1 ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про страхування», страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розраховану за правилами цього підпункту.
Пунктом 22.1 статті 22 зазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі ст. 29 та п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
У справі що розглядається, у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати третій особі шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимоги якої перейшло до третьої особи у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.
У даному випадку, розмір заподіяної матеріальної шкоди в результаті ДТП визначено на підставі калькуляції № 0027652.07 від 12.08.2020, страхового акту № 0027652.07.20/1 від 28.08.2020, страхового акту № 0027652.07.20/2 від 04.12.2020, розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № 0027652.07.20/2 від 04.12.2020, протоколу огляду транспортного засобу від 21.07.2020, платіжного доручення № 8413 від 10.12.2020, видаткової накладної № 94 від 04.09.2020. видаткової накладної № 1888 від 07.09.2020, видаткової накладної № 0175 від 09.09.2020. видаткової накладної № 1609/1 від 16.09.2020, видаткової накладної № ЛС00000056 від 06.10.2020, рахунку № ADZN047430-02 від 24.10.2020, наряду-замовлення № ADZN047430 від 24.10.2020, дублікату квитанції № 0.0.1883010149.1 від 24.10.2020 та становить загальну суму в розмірі 39186,59 грн.
Як вже було зазначено вище, дана сума відшкодована третьою особою на користь страхувальника в повному обсязі, а саме, сплачено на його користь 39186,59 грн.
В силу положень ст. 993 ЦК України, та ст. 27 Закону України "Про страхування" відповідач має відшкодувати третій особі сплачене ним страхове відшкодування.
Разом з тим, 02.01.2020 між третьою особою та позивачем укладений договір про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020 щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями, які виникли, згідно актів прийому-передачі документів № 39-03 від 03.09.2020 та № 48-04 від 11.12.2020 до договору № 02.01.2020-СК від 02.01.2020, в т.ч. вимог третьої особи до відповідача про виплату страхового відшкодування в сумі 39186,59 грн. за результатами ДТП, що мало місце 13.07.2020.
В порядку та на умовах, визначених п. 1.2. договору факторингу, фактор займає місце клієнта (як кредитора) по усіх переданих регресних вимогах клієнта, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних вимог, позивач направив відповідачу заяви на виплату страхового відшкодування № 06463 від 03.09.2020 (а. с. 94-96) та № 06463/1 від 11.12.2020 (а. с. 97-98) в яких просив відшкодувати на його користь суму в загальному розмірі 39186,59 грн. Разом із вимогою позивачем направлені додатки: копію договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020 від 02.01.2020; копію акту здачі-приймання до договору; копію договору № Е0153.0001593 від 03.12.2019; копію страхового акту № 0027652.07.20/2; копію платіжного доручення № 8413 від 10.12.2020; копії видаткових накладних № 94 від 04.09.2020, № 1888 від 07.09.2020, № 0175 від 09.09.2020, № 1609/1 від 16.09.2020, № ЛС00000056 від 06.10.2020; копію рахунку № ADZN047430 від 24.10.2020; копію дублікату квитанції № 0.0.1883010149.1 від 24.10.2020; копію довіреності на представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Проте до суду не надано доказів звернення відповідача до позивача щодо надання додаткових документів.
Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 39186,59 грн., суд за наслідками розгляду справи приймає рішення про задоволення заявленого позову в повному обсязі.
Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 63; код ЄДРПОУ 21186813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс. Капітал" (адреса: 36023, м. Полтава, вул. Колективна, буд. 10; код ЄДРПОУ 37686922; на п/р № НОМЕР_3 в ПАТ «МТБ Банк» м. Чорноморськ, МФО 328168):
39186,59 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації;
2270,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак