465/5380/18
1-кп/465/334/21
судового засідання
15.03.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
захисників: ОСОБА_7
ОСОБА_8
розглянувши питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
у провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження № 12018140080002117 від 14.07.2018 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 28.01.2021 р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 28.03.2021 року включно.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , терміну дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
В судовому засіданнв ахисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі по тексту ЄСПЛ), вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання.
ЄСПЛ наголошує у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства від 28.10.1994, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для отримання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні «особливої категорії злочинів», а у справі «Боротюк проти України» від 16.10.2010 визнає, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою. У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, та ризик ухилення обвинуваченого від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.
Суд, виходячи з практики ЄСПЛ, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України, також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників процесу, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання у разі визнання винуватим обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, обставини, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпали; наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченого, вік, стан здоров'я та стадію розгляду кримінального провадження, суд визнає об'єктивними покликання прокурора та суд вважає за необхідне продовжити строк дію запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів.
Керуючись ст.ст.177,178, 183, 197, 314, 315, 331 КПК України, суд,-
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 13.05.2021 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити начальнику Львівської установи виконання покарань №19.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що згідно Рішення Конституційного Суду від 13.06.2019 №4-р/2019 вони вправі оскаржити дану ухвалу суду до Львівського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1