Справа №520/11815/17
Провадження №1-кп/523/263/21
12.03.2021 м.Одеса
12.03.2021 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі: судді ОСОБА_1 , за участю прокурорів Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника потерпілих ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в режимі відео конференцзв'язку за допомогою програми «Easycon» з захисником ОСОБА_10 , у присутності обвинувачених, розглянувши у судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України та клопотання про застосування запобіжного заходу, -
Встановив:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що під час судового провадження на підставі ст.331 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_12 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14.01.2021 року був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 14.03.2021 року.
У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , мотивуючи тим, що обвинувачений скоїв особливо тяжкі кримінальні правопорушення, обвинувачення є обґрунтованим, що підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, які викривають ОСОБА_12 , як учасника, також посилаючись на покази потерпілої, свідків, речові докази, протокол проведення слідчого експерименту, протоколи пред'явлення особи для впізнання, те, що обвинувачений має навички підробки, крім того, в умовах слідчого ізолятору у нього був вилучений заборонений термінал мобільного зв'язку, також йому відома інформація щодо потерпілої, так як він тривалий час здійснював охорону фірми «Омега», що у сукупності дає підстави вважати, що ризики передбачені ст.177, 178 КПК України на сьогоднішній день продовжують існувати, та дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_12 може переховуватися від суду, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином, так як всі спільники не встановлені, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, тому на думку прокурора єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
Дослідивши надані до суду матеріали, вислухавши думку учасників процесу:
- представника потерпілих ОСОБА_4 , який повністю підтримав думку прокурора, водночас вказуючи, що 1.03.2021 року Одеським апеляційним судом розглядалася скарга ОСОБА_12 на попередню ухвалу суду, апеляційною інстанцією були перевірені всі доводи сторони захисту та відмовлено в задоволенні скарги, також звертаючи увагу суду, що протягом всього часу дії сторони захисту спрямовані лише на затягування судового розгляду, у зв'язку з чим просив задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 ;
- захисника ОСОБА_8 , діючого в інтересах ОСОБА_14 , який вважав клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_12 не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, аргументуючи свої доводи сумлінною поведінкою інших обвинувачених, які перебувають на волі, з'являються до суду, не чинять ніяких перешкод, що доказує зацікавленість в розгляді даного обвинувального акту, також зазначаючи, що посилання потерпілої сторони, що захист затягує судовий розгляд є голослівним, жодного підтвердження не має, тому клопотання сторони обвинувачення не підлягає задоволенню, вразі для досягнення мети кримінального провадження, якщо суд дійде до висновку, що існує потреба в застосуванні запобіжного заходу, за наявності підстав вважав цілком за доцільне застосувати щодо ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту;
- захисника ОСОБА_9 , який підтримав позицію свого колеги - адвоката ОСОБА_8 ;
- захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах ОСОБА_13 , який підтримав думку колег, вважаючи, що актуальність тримання ОСОБА_15 під вартою відпала, також зазначаючи, що особа знаходиться в примусовій ізоляції від суспільства майже 4 роки, на теперішній час будь-яких підстав, визначених в ст.177 КПК України для продовження тримання під вартою не існує, реальних ризиків як таких не має, у зв'язку з чим вважав, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_12 повністю задовольнить всі потреби судового розгляду;
- захисника ОСОБА_6 , яка в захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_12 заперечувала проти задоволення клопотанням сторони обвинувачення, вважаючи його таким, що прямо протирічить вимогам КПК України, оскільки саме вимоги ст.ст.176 ч.3, 199 КПК України зобов'язують прокурора доказати ризики, але документального підтвердження існування ризиків захисту не надано, лише сумнівні припущення, сторона обвинувачення не доводить обставини, що ризики не зменшилися або з'явилися нові, доцільність продовження найбільш суворого запобіжного заходу повинна розглядатися у кожному випадку окремо, при цьому запобіжний захід не є покаранням і тяжкість інкримінованого злочину не є підставою для застосування виняткового запобіжного заходу; посилання прокурора, що підзахисний має навички підробки документів безпідставне, жодним чином не підтверджене, також не має підстав вважати, що ОСОБА_12 перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки вся доказова база зібрана, знаходиться у прокурора, органом досудового розслідування за весь цей час не було проведено ніяких дій щодо встановлення місця знаходження документів, на які в своєму клопотанні посилається прокурор; щодо ризику незаконного впливу відсутні дані стосовно кримінальної справи за фактом надходження погроз потерпілій і що це було зроблено з території слідчого ізолятору, причетність ОСОБА_12 до цього нічим не доведена; щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення його взагалі не існує, крім того з перебігом часу ризики автоматично зменшуються, відбувається автоматичне продовження тримання під вартою; разом з цим звертаючи увагу суду на стан здоров'я підзахисного, який має постійні скарги на захворювання кишково-шлункового тракту, нирок, проблеми із серцем, посилаючись на довідки, надані Філією державної станови «Центр охорони здоров'я державної кримінальної виконавчої служби України в Одеській області», що провести медичне обстеження кваліфікованим лікарем не вбачається можливим за відсутності гастроентеролога, що ухвали суду з цього приводу до них не надходили, водночас зазначаючи, що у ОСОБА_12 є дочка, ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку він зобов'язаний матеріально утримувати, та 22.02.2021 року Одеським апеляційним судом було постановлене рішення за яким стягнули з підзахисного аліменти з 2012 року, але перебування під вартою позбавляє його можливості працювати та забезпечувати дочку, тим самим задіті інтереси неповнолітньої дитини, у зв'язку з чим за сукупності підстав просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, змінити відносно ОСОБА_12 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту;
- захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , діючих в інтересах обвинуваченого ОСОБА_16 , не висловили свою позицію, оскільки після оголошення перерви 12.03.2021р. у судове засідання не прибули, та з урахуванням думки інших учасників процесу, суд визнав за можливе продовжити розгляд клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 за відсутності вказаних осіб.
- обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які підтримали думки своїх захисників;
- обвинуваченого ОСОБА_11 , який заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на те, що прокурором ризики тільки перераховані, наявність їх існування не обґрунтована та нічим не доказана, також звертаючи увагу суду на погіршення стану здоров'я ОСОБА_12 , зазначаючи, що більше року ухвала суду щодо медичного обстеження не виконана та просив змінити відносно ОСОБА_12 запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі;
- обвинуваченого ОСОБА_12 , який підтримав доводи свого захисника, в свою чергу вказуючи, що перебуває під вартою з 21.03.2017року, ніякого впливу на свідків не вчиняв, ніякого відношення до зброї, про що пише в своєму клопотанні прокурор не має, ризики не доказані; крім цього є рішення апеляційного суду, йому присуджено виплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої дочки, не зважаючи на те, що він знаходиться під вартою, на сьогоднішній день він винний своїй дитині, разом з цим запевняючи, що не збирається переховуватися. Щодо його відмов від отримання медичної допомоги, пояснив, що лікарі не виконували ухвали суду, так як у них відсутній гастроентеролог, натомість на його скарги пропонували інші медичні послуги, на що він дійсно відмовлявся, оскільки це дорого та не має сенсу знаходитися у медичній частині, так як ніяких ліків не має, тому вони складали акти замість надання медичного обстеження.
Враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_12 підлягає задоволенню за наступними підставами.
За змістом ст.331 ч.3 КПК України при судовому розгляді незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З урахуванням вищевикладеного, вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_12 , враховуючи категорію злочинів, характер інкримінованих обвинуваченому діянь, які за змістом пред'явленого ОСОБА_12 обвинувачення відносяться відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання особи винною, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12-15 років з конфіскацією майна, приймаючи до уваги необхідність дослідження інших доказів для з'ясування певних обставин справи, які покладені в основу обвинувачення; особу обвинуваченого ОСОБА_12 , який виходячи зі змісту клопотання та обвинувального акту вчинив протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб, зважаючи на розмір спричиненого збитку, що у сукупності дає підстави вважати, що реальний ризик можливого ухилення обвинуваченого від суду продовжує існувати, зі спливом певного часу не змінився, також не виключається ризик перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином, суд дійшов до висновку що застосований під час судового провадження запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченому діянь, на теперішній час деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують бути актуальними та виправдовують продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що в свою чергу на даній стадії судового провадження унеможливлює застосування щодо ОСОБА_12 більш м'якого запобіжного заходу, так як у даному випадку, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини забезпечуються стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, який переважає особистий інтерес сторони захисту.
Щодо посилання сторони захисту на те, що до Одеської філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України» в Одеській області (далі - Філія) ухвали суду про медичне обстеження ОСОБА_12 не надходили, суд не підвергає сумніву надані захистом документи, однак вважає за необхідне наголосити, що 30.01.2020р., 11.06.2020р. були поставлені ухвали, якими було зобов'язано ДУ «Одеський слідчий ізолятор» забезпечити надання обвинуваченому ОСОБА_12 належне медичне обстеження шлунково-кишкового тракту з встановленням діагнозів та медичну допомогу шляхом його обстеження з залученням лікарів - спеціалістів Одеської філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України» в Одеській області, при цьому за проханням попереднього захисника ОСОБА_17 ухвала суду для дієвості її виконання безпосередньо була вручена захисту, тому дане питання слід адресувати ініціатору клопотання, а не суду. Разом з цим доводи сторони захисту щодо відсутності обстеження спростовуються самим поясненнями обвинуваченого ОСОБА_12 та наданими довідками з Центру охорони здоров'я, зі змісту яких вбачається, що обвинуваченому все ж таки було проведено УЗД та він оглядався лікарями, при цьому скарги не висловлював, але були зафіксовані неодноразові відмови ОСОБА_12 від медичного огляду, що самим обвинуваченим не заперечується, лише 26.02.2021 року він висловив скарги на стан здоров'я, однак відповідно довідки Філії, датованої 2.03.2021 року, на яку посилається захист, «на теперішній час стан здоров'я ОСОБА_12 стабільний. За потребою обстеження проводиться згідно Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту». Виходячи з пояснень ОСОБА_12 , наданих у судовому засіданні, він не висловлює бажання щодо проходження медичного обстеження, оскільки це дорога послуга, за яку повинна платити його дружина.
Крім того, будь-яких виключних обставин, категоричних протипоказань, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України та давали підстави для зміни запобіжного заходу на теперішній час судом не встановлено, посилання щодо не надання медичної допомоги не знайшли свого підтвердження під час судового засідання та спростовуються наданою стороною захисту довідкою Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України» в Одеській області від 2.03.2021р., відповідно якої ОСОБА_12 було заплановано обстеження на 4.03.2021р., документально не доведено, що обвинувачений потребує спеціалізованої медичної допомоги, на даний момент від ОСОБА_12 звернень не надійшло, навпаки вбачається його відмова перебувати у медичній частині, у зв'язку з чим клопотання сторони захисту про зміну відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Разом з цим, статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що належить до права суду, а не його обов'язків.
Враховуючи, що на теперішній час докази вини щодо обвинуваченого ще знаходяться на стадії дослідження, судове слідство триває, при цьому ОСОБА_12 довгий час утримуються під вартою, зважаючи на характер і обставини інкримінованих обвинуваченому діянь, особу обвинуваченого та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, приймаючи до уваги вказаний в обвинуваченні розмір завданої майнової шкоди, а також ухвалу Одеського апеляційного суду від 1.03.2021 року, якою був визначений розмір застави з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1.01.2021р., а саме 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681000 гривень, суд відповідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе в якості гаранту виконання обов'язків визначити розмір застави у межах розміру, передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у виключних випадках застава може бути застосована у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму, що на думку суду буде достатнім ступенем довіри для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 182, 183, 194, 196, 331, 369-372, 376, 392 КПК України, суд,-
Постановив:
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 10.05.2021р. включно з визначенням розміру застави.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_12 обов'язків, передбачених КПК України у межі - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень станом на 1.01.2021р., встановленої ухвалою Одеського апеляційного суду від 1.03.2021р.
Зазначену суму обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести на депозитний рахунок для зараховування заставних сум:
Призначення платежу: відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 12.03.2021 року заставна сума за ОСОБА_12 .
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_12 обов'язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.
Роз'яснити обвинуваченим, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 10.05.2021 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Відповідно внесених змін до ст.392 ч.2 КПК України згідно із Законом №1027-IX від 02.12.2020р. ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягає апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: ОСОБА_1