Справа № 357/9255/20
2/357/629/21
Категорія 35
іменем України
10 березня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
представника позивача - Кричевського В.В.,
представника відповідача - Шевчука Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за необлікову електроенергію, -
У вересні 2020 року позивач приватне акціонерне товариство «Київобленерго» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів за необлікову електроенергію, мотивуючи тим, що технічною перевіркою 29.08.2018 р., працівниками енергопостачальника за присутності представника Споживача було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р., що набрали чинності з 11.06.2018 року: самовільне безоблікове підключення проводки електроустановки до мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроенергія, що споживалася через провід самовільного без облікового підключення, не обраховувалася лічильником електроенергії споживача та відповідно не оплачувалась. За підсумками перевірки складено акт № К 039770. Представник споживача від підпису відмовився в присутності уповноважених представників енергопостачальника та свідка ОСОБА_2 ( представника КП БМР ЖЕК № 1).
Відповідно до п.8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
У відповідності з п. 3.2 Методики, вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПРРЕЕ процедури. Такий акт було складено 29 серпня 2018 року за присутності представника споживача. Відповідно до прийнятого рішення оформленого протоколом № 071 від 01.10.2018 року було нараховано суму збитків завданих порушенням енергопостачальнику.
Згідно п. 8.2.6. ПРРЕЕ та у відповідності з підпунктом 5 п. 3.1, п.п. 3.2, 3.3, 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006р. /зі змінами/, Відповідачу нараховано суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення у розмірі 6 184,12 грн. ( з ПДВ).
Крім того п. 8.2.7.ПРРЕЕ передбачено, що споживач, має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Оскільки відповідач добровільно не сплатила вартості необлікованої електричної енергії, ПАТ «Київобленерго» звернувся з даним позовом до суду та просив суд стягнути з відповідача на користь ПрАТ «Київобленерго» 6 184,12 грн. вартості безобліково використаної електроенергії та 2 102,00 грн. судового збору ( а. с. 1-3 ).
Ухвалою судді від 12.10.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін ( а. с. 32-33 ).
Встановлено, що Загальними зборами акціонерів ПАТ «Київобленерго» прийнято рішення щодо зміни найменування Товариства на ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( а. с. 38 ).
12 січня 2020 року за вх. № 526 судом отримано відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 просила суд відмовити позивачу в задоволенні позову мотивуючи тим, що вказаний АКТ про порушення № К 039770 від 29.08.2018 року оформлено з грубим порушенням порядку оформлення актів встановленого п.8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (затв. Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року). На час складання АКТу діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії в редакції від 14.03.2018 року. Тому посилання в позові на Правила роздрібного ринку електроенергії в редакції із змінами внесеними постановами НКРЕКП №2002 від 21.12.2018: №1525 від 18.07.2019; №1219 від 26.06.2020 є недопустимим. Акт, який не підписаний споживачем, може вважатись дійсним тільки в тому випадку якщо окрім представників оператора системи його підписали дві незаінтересовані особи (в т.ч. представники ЖЕК балансоутримувачі і т.д.) за умови посвідчення їх особи.». Як вбачається із АКТу підписи 2-х незаінтересованих осіб окрім представників оператора системи ПрАТ «Київобленерго» - відсутні. На схемі електропостачання в акті зазначено, що другий контур електропроводки по якому, ніби то, здійснювалось безоблікове споживання електроенергії підключено в проміжку між вводом в будинок та відхідними клемами вузла вимірювання (лічильника )| побутового споживача. Однак, згідно п. 9 договору про користування електричною енергією № 200002786 межею розподілу балансової належності є відхідні клеми лічильника. Тому за стан внутрішньо будинкових електричних мереж багатоквартирних будинків від вводу в будинок і до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача - відповідає балансоутримувач. Тобто, за вказаний проміжок електроживлення вона відповідальності не несе. Більше того, відповідальний працівник балансоутримувача ЖЕК №1 на її письмову заяву обстежив мережу електроживлення квартири АДРЕСА_1 і актом від 03.09.2018 року встановив, що підключення її квартири здійснено згідно схеми. Хто саме здійснив самовільне підключення і хто саме являється споживачем самовільно облаштованої електромережі поза лічильником - не встановлено. Вона, ОСОБА_1 , не являється такою особою ( а. с. 47 ).
22 січня 2021 року за вх. № 2593 судом отримано відповідь на відзив, в якому просили вимоги задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи наступним.
Стосовно не допустимості доказу по справі, а саме Акта про порушення № К 039770 від 29.08.2018 року, зазначають, що даний акт було складено у відповідності до вимог порядку оформлення актів встановленого п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії ( затверджений Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року). Та посилання в позові саме на Правила роздрібного ринку електричної енергії в редакції, яка діяла на момент складення Акта про порушення. Відповідно Акт було складено уповноваженими представниками оператора системи за присутності представника Споживача, а саме сина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який був присутній при складенні акту та незалежного свідка - ОСОБА_2 ( представника КП ЖЕК №1). Тобто посилання Відповідача на те, що Акт було підписано лише працівниками оператора системи не відповідає дійсності, адже міститься підпис незаінтересованої особи свідка ОСОБА_2 ( представника КП ЖЕК № 1).
Стосовно проведення технічної перевірки без участі представника Споживача, то ще раз наголошують, що перевірка та складення акта про порушення проводилося за участі сина Відповідача - ОСОБА_3 . Тому вважають, що дії представників оператора системи при проведенні технічної перевірки та складення акта про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії відповідає вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії, які діяли на той час.
Стосовно самого фіксування факту порушення і позиції Відповідача про те, що так як згідно до Договору про користування електричною енергією № 200002786 межею балансової належності є вхідні клеми, а порушення виявлено, як приєднання до внутрішньо будинкових мереж, а тому відповідальності не несе. Зазначають, що порушення полягає в тому, що приєднання виконано саме електропроводки від квартири Відповідача до мереж, що не є власністю енергопостачальника, а отже електроенергія використовувалася саме відповідачем, але не обліковувалася. Відповідно до п.п. 6 п. 3.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією ( затверджено Постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 ) - методика застосовується на підставі акта про порушення в разі такого порушення, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника. Тобто саме таке порушення і було виявлено у Відповідача. А тому правомірно було застосовано Методику, щодо розрахунку вартості не облікованої електричної енергії Відповідачу.
Стосовно посилання Відповідача на те, що згідно до Акту від 03.09.2018 року складеного ЖЕК № 1 про те, що підключення квартири Відповідача здійснено без порушення схеми, зазначають, що Акт про порушення було складено 29.08.2018 року і після його складення, схема обліку електричної енергії Споживача було відновлено, що прямо зазначено в акті. Тому посилання на Довідку, яка видана після складення акту і вже після того, як працівниками оператора системи вже було відновлено схему електропостачання, не може доводитися те, що порушення не мало місця взагалі. Всі вихідні дані на підставі яких проводилося нарахування за даним порушенням містяться в акті про порушення., який був складений у відповідності до діючого на той час законодавства в сфері енергетики ( а. с. 51-53 ).
В судовому засіданні представник позивача Кричевський В.В., який діє на підставі довіреності ( а. с. 60 ) підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - адвокат Шевчук Ю.І., який діє на підставі Ордеру серії ВН № 074137 від 12.01.2021 року в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні повністю.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що енергопостачання квартири АДРЕСА_1 , здійснюється на підставі укладеного енергопостачальником з відповідачем ОСОБА_1 договору про користування електричною енергією побутовим споживачем № 200002786 від 16.05.2007 року та цієї ж датою укладено додаток до договору № 200002786 ( а. с.7-8 ).
Технічною перевіркою 29.08.2018 року, працівниками енергопостачальника за присутності представника Споживача було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року, що набрали чинності з 11.06.2018 року: самовільне безоблікове підключення проводки електроустановки до мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроенергія, що споживалася через провід самовільного без облікового підключення, не обраховувалася лічильником електроенергії споживача та відповідно не оплачувалась ( а. с. 9-10 ).
За підсумками перевірки складено акт № К 039770, представник споживача від підпису відмовився в присутності уповноважених представників енергопостачальника та свідка ОСОБА_2 ( представника КП БМР ЖЕК № 1).
Встановлено, що згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, відповідачу нараховано суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення у розмірі 6 184,12 грн. ( з ПДВ) ( а. с. 22 ).
В судовому засіданні встановлено, що зазначений розрахунок збитку було зроблено позивачем з останньої перевіри з 12.06.2018 року ( остання перевірка ) до перевірки 29.08.2018 року ( виявлення порушення ).
Звертаючись до суду з позовними вимогами позивач просить стягнути з відповідача збитки, які були завдані останньою у зв'язку із порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що виразилося в самовільне підключення електроустановок та струмоприймачів поза приладом обліку до електричної мережі.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії» ( надалі - ПРРЕЕ) з 11 червня 2018 року набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії та постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» (із змінами) втратила чинність.
Встановлено, що позивач з 01.01.2019 року є оператором системи розподілу та отримало відповідну ліцензію на здійснення цієї діяльності на території Київської області ( згідно п. 1 Постанови НКРЕКП від 08.11.2018 року № 1382 ).
Відповідно до п. 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право: п.п. 3 - проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; п.п. 12 - складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; п.п. 14 - на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.
Згідно підпункту 5 п.5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Згідно підпункту 20 п.5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно п 5.5.5. ПРРЕЕ, відповідач зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно- технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Отже, згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідач, як споживач електричної енергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією, зокрема за невідповідність схеми живлення вимогам нормативно- технічних документів та споживання електричної енергії без засобів обліку.
Відповідно до п.8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Згідно п. 8.2.5. у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з фермою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Підпунктом 7 п. 8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Відповідно до п. 8.4.13. ПРРЕЕ - у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт-год), визначається за формулою 8 цієї глави.
Згідно п. 8.4.8. ПРРЕЕЕ - кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): 2) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
У відповідності з п. 3.2 Методики, вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акту про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПРРЕЕ процедури.
Отже, такий акт було складено 29 серпня 2018 року за присутності представника споживача.
Так, відповідно до прийнятого рішення оформленого протоколом № 071 від 29.08.2018 року було нараховано суму збитків завданих порушенням енергопостачальнику.
Згідно п. 8.2.6. ПРРЕЕ та у відповідності з підпунктом 5 п. 3.1, п.п. 3.2, 3.3, 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006р. /зі змінами/, відповідачу нараховано суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення у розмір 6 184,12 грн. ( сума з ПДВ ).
Встановлено, що відповідачу було направлено повідомлення, про оплату суми заборгованості по акту порушення ПРРЕЕ № К 039770 від 29.08.2018 року за не обліковану електроенергію ( а. с. 23 ).
Так, п. 8.2.7. ПРРЕЕ передбачено, що споживач, має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Встановлено, що на сьогодні відповідач не відреагував на повідомлення позивача, останнє залишилося без задоволення.
Згідно п.п. 14 п. 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи розподілу має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність основного споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.
Так, розпорядженням ПрАТ «Київобленерго» підрозділ Білоцерківський РП за № 41-І від 29.08.2018 року доручалося його працівникам здійснити рейдову роботу по перевірці схем та приладів обліку електричної енергії в м. Біла Церква по вул. Водопійна, Курсова та Нова.
Отже, представника позивача наголошував в судовому засіданні на тому, що при перевірці схем та приладів обліку електричної енергії за адресою споживача ОСОБА_1 було виявлено, самовільне безоблікове підключення проводки електроустановки до мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроенергія, що споживалася через провід самовільного без облікового підключення, не обраховувалася лічильником електроенергії споживача та відповідно не оплачувалась у зв'язку з чим був складений акт про порушення.
До позовної заяви позивачем було додано фотознімки, на яких розташовано чотири лічильника з дротами ( а. с. 11-17 ).
На аркуші справи 11 зображені чотири лічильника, нижній у правому куті належить відповідачу, про що наголосив представник позивача в судовому засіданні на питання суду.
Дріт, який був підключений на думку позивача ОСОБА_1 самовільно до мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроенергія, що споживалася через провід самовільного без облікового підключення, не обраховувалася лічильником електроенергії споживача, як пояснив представник позивача в судовому засіданні розміщується у правому куту зверху, тобто біля іншого лічильника, який не належить відповідачу ( а. с. 12 ).
Представник позивача в судовому засіданні наголошував, що саме цей дріт, який був самовільно підключений проведений до квартири ОСОБА_1 та використовується для нагріву бойлеру та не обраховується лічильником електроенергії споживача.
Однак, жодних переконливих, належних та допустимих доказів цьому з боку позивача не надано.
В судовому засіданні представник наголошував, що працівники позивача, які виявили порушення та складали Акт безпосередньо стали свідками зазначеного, однак з клопотанням про допит в суді зазначених осіб в якості свідків, позивач не звертався.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
До того ж, пункт 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (затв. Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року) ( на час спірних правовідносин ) мав наступну редакцію: «у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію порушень Правил у т.ч. фактів розкрадання електричної енергії на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформляється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти правил та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
Так Акт, який не підписаний споживачем, може вважатись дійсним тільки в тому випадку якщо окрім представників оператора системи його підписали дві незаінтересовані особи (в т.ч. представники ЖЕК балансоутримувачі і т.д.) за умови посвідчення їх особи.»
Як вбачається із АКТу підписи 2-х незаінтересованих осіб окрім представників оператора системи ПрАТ «Київобленерго» - відсутні.
До того ж, на схемі електропостачання в акті зазначено, що другий контур електропроводки по якому, ніби то, здійснювалось безоблікове споживання електроенергії підключено в проміжку між вводом в будинок та відхідними клемами вузла вимірювання (лічильника ) побутового споживача.
Однак, згідно п.9 договору про користування електричною енергією № 200002786 межею розподілу балансової належності є відхідні клеми лічильника.
Тому за стан внутрішньо будинкових електричних мереж багатоквартирних будинків від вводу в будинок і до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача - відповідає балансоутримувач.
Тобто, за вказаний проміжок електроживлення відповідач відповідальності не несе.
Окрім цього, в Акті про порушення № К 039770 у відомостях про прилади обліку електричної енергії споживача на дату складання акта зазначено заводський номер лічильника відповідача 062417 та тип приладу СО-5 ( а. с. 9 ), однак згідно наявного в матеріалах справи договору № 200002786 від 16.05.2007 року відповідачу ОСОБА_1 встановлено тип лічильника СО-5 5/15, номер лічильника 0624417 ( а. с. 7 ).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 чт. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частина 1 статті 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за необлікову електроенергію є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
При зверненні до суду з вказаними позовними вимогами позивач ПрАТ «Київобленерго» сплатило судовий збір у розмірі 2 102 гривень, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням ( а. с. 26 ), але у зв'язку з відмовою у задоволенні вимог, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача і понесенні останнім судові витрати.
«На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 211, 247, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», суд, -
В задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за необлікову електроенергію, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» ( юридична адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2Б, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1а, р/р НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851, код ЄДРПОУ: 23243188 );
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складено 15 березня 2021 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов