Справа № 357/11837/20
2/357/329/21
Категорія 55
03 березня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, -
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що згідно з Виконавчим написом нотаріуса № 11621, виданим 30.11.2018 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною було запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 14900,00 грн., та 430,00 грн. за вчинення Виконавчого напису, що в сукупності становить 15330 грн., на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк». Банк пред'явив до виконання даний Виконавчий напис приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. 09.01.2019 року Приватним виконавцем відкрито виконавче провадження за № 58026648 з примусового виконання Виконавчого напису. В рамках виконавчого провадження № 58026648 з ОСОБА_1 , на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.01.2019 року, було стягнуто грошові кошти у розмірі 15307,73 грн., на користь відповідача і 1533 грн. -винагорода приватного виконавця. 27.08.2020 року Подільським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 758/4053/19 за позовом ОСОБА_1 до AT «Перший український міжнародний банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яким позовні вимоги задоволені повністю. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 11621 від 30.11.2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь AT «ПУМБ». А тому, посилаючись на ст. ст.1212, 1166 ЦК України, позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 суму стягненого за виконавчим написом в розмірі 17 190 грн. 73 коп.
01.12.2020 року відкрито провадження у даній справі в загальному порядку.
18.01.2021 року закрито підготовче провадження по справі, призначено розгляд справи на 09.02.2021 р.
Представник позивача, адвокат Федоренко В.С., в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач не направив до суду свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належно, про що свідчить в матеріалах справи доказ про отримання 15.02.2021 рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідач не повідомив причини неявки до суду, не подав відзиву, клопотань / заяв.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 30.11.2018 року було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною Виконавчий напис нотаріуса № 11621 за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 14900,00 грн., та 430,00 грн. за вчинення Виконавчого напису, що в сукупності становить 15307,73 грн., на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» (а.с.4).
Встановлено, що відповідач пред'явив до виконання вказаний Виконавчий напис та 09.01.2019 року Приватним виконавцем відкрито виконавче провадження за № 58026648 з примусового виконання цього Виконавчого напису.
В рамках виконавчого провадження № 58026648 з ОСОБА_1 , як боржника за ВП, на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.01.2019 року, було стягнуто грошові кошти у розмірі 17 190,73 грн., а саме: 15 307,73 грн. - суму боргу за виконавчим документом на користь відповідача та 1533,00 грн. - суму основної винагороди приватного виконавця, 350,00 грн. - суму витрат виконавчого провадження (а.с.5, 8).
Встановлено, що 27.08.2020 року Подільським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 758/4053/19 за позовом ОСОБА_1 до AT «Перший український міжнародний банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яким позов задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 11621 від 30.11.2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь AT "ПУМБ» (а.с. 6-7).
Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.
За своєю суттю виконавчий напис є розпорядженням нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника, тобто в основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника, тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником щодо суми боргу, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів на підставі ст.1212 ЦК України.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення 83 глави ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Як було зазначено вище, в судовому порядку було визнано Виконавчий напис №116121 від 30.11.2018р. таким, що не підлягає виконанню. Рішення Подільського районного суду м. Києва по справі № 758/4053/19, набрало законної сили 28.09.2020р. Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що оскільки підстава набуття банком грошових коштів відпала (визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню), то слід застосовувати норми ч. 1 ст. 1212 ЦК України та стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, правові підстави набуття відповідачем грошових коштів на виконання зазначеного виконавчого напису відсутні, у зв'язку з чим, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України, а існування між сторонами договірних відносин, що виникли з договору кредиту, зазначеного не спростовує.
Питання наявності та/або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором може бути предметом окремого судового розгляду.
За таких обставин, з урахуванням того, що зазначений вище виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, а отже, підстава, на якій відповідач стягнув з позивача грошові кошти відсутня, суд вважає, що існують підстави для задоволення позову .
Аналогічні висновки витікають з постанови Верховного Суду від 06.03.2019 року в справі № 910/1531/18.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 окрім безпідставного стягнення з неї коштів боргу за кредитним договором, понесла щн збитки в зв'язку з неправомірними діями відповідача, який в порушення норм Закону звернувся до нотаріуса за вчиненням Виконавчого напису, і який в подальшому було скасовано в судовому порядку, але внаслідок таких дій було стягнуто з позивача винагороду приватного виконавця 1533 грн. і 350 грн. кошти витрат виконавчого провадження. Позивач розцінює дані кошти, як заподіяні їй збитки та просить відшкодувати за рахунок відповідача.
Відповідач не заперечив позовних вимог, не спростував позиції позивача у справі, а тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 1883 грн., як майнову шкоду, яку було заподіяно позивачу внаслідок вчинення дій щодо безпідставного набуття коштів.
Згідно ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду наведеного, даючи оцінку наданим доказам в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.ст. 1212, 1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258- 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» ( 04070 м. Київ вул. Андріївська, 4.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму стягненого за виконавчим написом , що був вчинений 30.11.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 11621, в розмірі 17 190 грн. 73 коп. (сімнадцять тисяч сто дев'яносто гривень сімдесят три копійки).
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» ( 04070 м. Київ вул. Андріївська, 4.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по справі в сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду виготовлено 12.03.2021 року.
СуддяО. Я. Ярмола