Ухвала
Іменем України
15 березня 2021 року
м. Київ
Провадження № 51 - 1261 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області та постанову Івано-Франківського апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо нього,
встановив:
Зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 вбачається, що він просить переглянути кримінальне провадження щодо нього в касаційному порядку, проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 1 п. 3 КПК України засуджений не зазначає конкретно яке (які) саме рішення суду він оскаржує. Необхідно уточнити у вступній та прохальній частині касаційної скарги суд (суди), який постановив судове рішення, що оскаржується, а також зазначити дату його постановлення. Вказана обставина позбавляє суд касаційної інстанції можливості встановити чи є оскаржуване судове рішення таким, що може бути переглянуте в касаційному порядку відповідно до ст. 424 КПК України, а також визначити чи подана касаційна скарга у передбачений процесуальним законом строк.
Засудженому ОСОБА_4 також необхідно врахувати та виконати інші вимоги до касаційної скарги, визначені статтею 427 КПК України.
Зокрема, відповідно до пунктів 4 та 5 зазначеної статті у касаційній скарзі необхідно зазначити вимоги до суду касаційної інстанції, обґрунтувати їх, зазначивши у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень згідно зі ст. 438 ч. 1 КПК України.
Відповідно до ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Крім того, особа, яка подає скаргу, має зазначити прохання щодо судових рішень з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України.
Також, в порушення вимог ст. 427 ч. 5 КПК України до касаційної скарги не додано копії оскаржуваних рішень.
Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Залишення касаційної скарги без руху не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на касаційне оскарження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3