Ухвала
Іменем України
15 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 705/4332/20
Провадження № 51 - 1284 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року щодо нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 03 листопада 2020 року звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із клопотанням про зарахування йому строку попереднього ув'язнення та просив перерахувати термін його попереднього ув'язнення з 24.10.2018 року по 06.12.2018 року відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України (у редакції Закону України від 26.11.2015 № 838) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 грудня 2020 року, залишеною без зміни ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року, відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перегляд ухвали апеляційного суду від 16 лютого 2021 року в касаційному порядку.
Проте, вказане судове рішення не може бути перевірене в касаційному порядку як таке, що не перешкоджає подальшому провадженню. Норми права, передбачені частиною 2 статті 424 та частиною 5 статті 539 КПК України (в редакції до набрання чинності Законом України № 1491-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення доступу до правосуддя осіб, які утримуються в установах попереднього ув'язнення та виконання покарань»), не забезпечують права на оскарження в касаційному порядку судових рішень, ухвалених за результатами розгляду клопотань щодо застосування на стадії виконання вироку Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання». Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 09 лютого 2017 року.
Крім того, порушене засудженим у касаційній скарзі питання, стосується оскарження судових рішень, постановлених в порядку ст. 539 ч. 6 КПК України.
Щодо вказаного питання Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновок в постанові від 18 березня 2019 року (справа № 756/9514/15-к, провадження за касаційною скаргою № 51-115 кмо 17), зазначивши, що за змістом ст. 129 ч. 3 п. 8 Конституції України, ст. 424 ч. 2, ст. 539 ч. 6 КПК України ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду оскарженню у касаційному порядку не підлягають.
Оскаржувана засудженим ухвала апеляційного суду від 16 лютого 2021 року винесена в порядку ст. 539 ч. 6 КПК України як ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, а тому з врахуванням вищезазначених висновків не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, у зв'язку із чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на підставі ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3