Ухвала
Іменем України
15 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 191/4973/16-к
Провадження № 51 - 1300 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2020 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 125 ч. 1, ст. 125 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до покарання у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_4 звільнено від покарання за ст. 125 ч. 1, ст. 125 ч. 2 КК України у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року частково задоволено апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2020 року щодо ОСОБА_4 змінено в частині призначення покарання.
Вказано вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 гривень. На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, ст. 74 ч. 5 КК України звільнено ОСОБА_4 від покарання за ст. 125 ч. 1 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за цим злочином; за ст. 125 ч. 2 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень. На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_4 звільнено від покарання за ст. 125 ч. 2 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за цим злочином.
Виключено з вироку посилання про застосування частини 1 статті 70 КК України.
В решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку вироку та ухвали в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі захисник не зазначає в чому саме, на його думку, полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України і доводи на обґрунтування цього.
Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 без руху.
Встановити захиснику ОСОБА_5 п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3