"10" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/182/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Притула А.С. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю „Скат" про стягнення 30 041,02 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" (далі по тексту - ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія") звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Скат" (далі по тексту - ТОВ „Скат") про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 28 796,34 грн., 3% річних у розмірі 358,36 грн. та збитків від інфляції у розмірі 886,32 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої електричної енергії у листопаді-грудні 2019р. та травні-жовтні 2020р.
ТОВ „Скат" жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв. При цьому, суд зазначає, що відповідач був повідомлений судом про розгляд даної справи шляхом надсилання ухвали суду від 28.01.2021р. на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65070, Одеська обл., м. Одеса, вул. Варненська, буд. 26. Проте, ухвала суду від 28.01.2021р., якою відповідач був повідомлений про розгляд даної справи, була повернуті до суду у зв'язку із відсутністю адресата.
Крім того, 01.03.2021р. до господарського суду було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала суду від 17.02.2021р., якою відповідач був повідомлений про оголошення перерви у судовому засіданні до 10.03.2021р. о 14:00 год., була 25.02.2021р. вручена ТОВ „Скат"
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Враховуючи вимоги ст. 242 ГПК України, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ „Скат" про розгляд господарським судом даної справи. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
14.06.2018р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №429 про видачу, зокрема, ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія" ліцензії з постачання електричної енергії.
26.10.2018р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1268 „Про затвердження Методичних рекомендації щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України „Про ринок електричної енергії" покладається виконання функцій з універсальної послуги на закріпленій території". При цьому, згідно додатку до вказаної постанови ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія" є постачальником універсальної послуги на території Одеської області.
На підтвердження факт виникнення між сторонами договірних правовідносин щодо постачання електричної енергії позивачем було надано суду договір про постачання електричної енергії споживачу, комерційну пропозицію №1/1-УП. Слід зазначити, що вказані документи з боку ТОВ „Скат" підписані не були.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія" протягом листопада-грудня 2019р. та травня-жовтня 2020р. було виставлено ТОВ „Скат" наступні рахунки на оплату спожитої електричної енергії:
- рахунок №01-2941/1 від 04.12.2019р. на суму 13 938,96 грн. із строком оплати до 11.12.2019р.;
- рахунок №01-2941/1 від 27.12.2019р. на суму 14 419,68 грн. із строком оплати до 08.01.2020р.;
- рахунок №01-2941/1 від 03.06.2020р. на суму 28 112,58 грн. із строком оплати до 10.06.2020р.;
- рахунок №01-2941/1 від 02.07.2020р. на суму 32 383,14 грн. із строком оплати до 09.07.2020р.;
- рахунок №01-2941/1 від 30.07.2020р. на суму 33 596,50 грн. із строком оплати до 06.08.2020р.;
- рахунок №01-2941/1 від 24.08.2020р. на суму 36 590,02 грн. із строком оплати до 31.08.2020р.;
- рахунок №01-2941/1 від 30.09.2020р. на суму 40 361,62 грн. із строком оплати до 07.10.2020р.;
- рахунок №01-2941/1 від 02.11.2020р. на суму 45 453,70 грн. із строком оплати до 09.11.2020р.
Слід зазначити, що всі вище перераховані рахунки були отримані представником ТОВ „Скат" - бухгалтером Гончаровою І.А., що підтверджується відповідними відмітками на рахунках. Крім того, обсяги спожитої відповідачем протягом вищевказаного періоду електричної енергії підтверджуються розшифровками нарахувань, складеними АТ „ДТЕК Одеські електромережі".
З виписок по банківському рахунку вбачається, що 12.12.2019р. та 26.12.2019р. ТОВ „Скат" в рахунок сплати вартості спожитої електричної енергії (згідно рахунку №01-2941/1 від 04.12.2019р.) було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 1500,00 грн. та у розмірі 3 909,90 грн.; 03.01.2020р. ТОВ „Скат" в рахунок сплати вартості спожитої електричної енергії (згідно рахунку №01-2941/1 від 28.11.2019р.) було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 9979,44 грн.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Скат" позивачем було наголошено, що відповідачем було частково оплачено вартість спожитої електричної енергії на суму 15 389,34 грн.; заборгованість відповідача на дату подачі позову складала 28 796,34 грн., яка і була заявлена ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія" до стягнення. При цьому, по тексту позовної заяви ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія" також було повідомлено, що ТОВ „Скат", окрім вище перерахованих рахунків, також було виставлено рахунки №01-2941/1 від 13.12.2019р. та №№01-2941/1 від 03.01.2020р., які суду надані не були.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
11.06.2017р. набув чинності Закон України „Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII (далі по тексту - Закон України „Про ринок електричної енергії"), пунктом 13 розділу XVII „Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж трьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно зі ч. 1,2 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України „Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.
Господарський судом під час вирішення даного спору було встановлено, що ТОВ „Скат" оплачувало виставлені ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія" рахунки на оплату спожитої електричної енергії, яка постачалась ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія", як постачальником універсальної послуги згідно вимог Закону України „Про ринок електричної енергії". Наведене дозволяє суду дійти висновку про наявність у ТОВ „Скат" обов'язку сплачувати електричну енергію у строки, визначені постачальником електричної енергії в рахунках на оплату спожитої електричної енергії.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань, які виникли у ТОВ „Скат" на підставі вимог Закону України „Про ринок електричної енергії" у зв'язку із споживанням електричної енергії, відповідачем не було своєчасно оплачено вартість спожитої протягом листопада-грудня 2019р. та травня-жовтня 2020р. електричної енергії. З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія" позовних вимог в частині стягнення із відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 28 796,34 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості спожитої електричної енергії, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано ТОВ „Скат" до сплати три відсотки річних у розмірі 358,36 грн. та збитки від інфляції у розмірі 886,32 грн., які були розраховані за кожним із рахунків окремо по 24.01.2021р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. Викладене має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія" до ТОВ „Скат" шляхом присудження до стягнення на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 58,36 грн. та збитків від інфляції у розмірі 886,32 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, позов товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю „Скат" підлягає задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 28 796,34 грн., 3% річних у розмірі 358,36 грн. та збитків від інфляції у розмірі 886,32 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Скат" /65070, Одеська обл., м. Одеса, вул. Варненська, буд. 26; ідентифікаційний код 32894801/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" /65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, ідентифікаційний код 42114410/ заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 28 796,34 грн. /двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто шість грн. 34 коп./, 3% річних у розмірі 358,36 грн. /триста п'ятдесят вісім грн. 36 коп./, збитки від інфляції у розмірі 886,32 грн. /вісімсот вісімдесят шість грн. 32 коп./, судовий збір у розмірі 2270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 15 березня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна