"10" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3652/20
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Стріла В.М. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Захід Агробізнес" до приватного підприємства „Вектор" про стягнення 212 514,11 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Захід Агробізнес" (далі по тексту - ТОВ „Захід Агробізнес") звернулось до господарського суду із позовною заявою до приватного підприємства „Вектор" (далі по тексту - ПП „Вектор") про стягнення заборгованості у загальному розмірі 212 514,11 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 126 269,99 грн., пені у розмірі 29 076,68 грн., 25 відсотків річних у розмірі 38 226,94 грн., штрафу у розмірі 18 940,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки засобів захисту рослин №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.
ПП „Вектор" жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв. При цьому, суд зазначає, що відповідач був повідомлений судом про розгляд даної справи шляхом надсилання ухвал на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 25. Проте, ухвали суду, якими відповідач був повідомлений про розгляд даної справи, були повернуті до суду у зв'язку із відсутністю адресата.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Враховуючи вимоги п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ПП „Вектор" про розгляд господарським судом даної справи. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
15.02.2019р. між ТОВ „Захід Агробізнес" (Постачальник) та ПП „Вектор" (Покупець) було укладено договір поставки засобів захисту рослин №85-З-БМ-19, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором Постачальник зобов'язується передати (поставити) Покупцеві засоби захисту рослин та іншу продукцію (надалі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 2.1 договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. загальна кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення, упаковка та маркування, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями (додатками до цього договору), які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.3 договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. приймання товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його отримання від Постачальника. Покупець зобов'язаний перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), відсутність ознак ушкодження і псування товару, й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово про це заявити Постачальнику, При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості. Покупець має право за власний рахунок перевірити якість товару у лабораторії, акредитованій на проведення таких досліджень, за умови наявності в лабораторії аналітичного стандарту діючої речовини, необхідного обладнання та реактивів. Відбір проб товару для такого дослідження має бути проведений з використанням зразків товару із непошкодженої та опломбованої тари за обов'язкової участі повноважних представників Постачальника та Покупця.
Умовами п. п. 4.1, 4.3 договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. передбачено, що ціна товару та загальна вартість товару вказується в специфікаціях. Покупець оплачує товар у строки, зазначені у специфікаціях. Оплата товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на зазначений в кінці тексту договору розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата товару здійснюється з урахуванням положень п. 4.4 даного договору.
Згідно з п. 6.4 договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець зобов'язаний, на вимогу Постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25 річних.
Відповідно до п. 6.5 договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за даним договором не припиняється строком, визначеним ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років.
Умовами п. 6.8 договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. передбачено, що за невиконання чи/або неналежне виконання даного договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 15% від суми заборгованості.
На виконання умов п. 2.1 договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. між сторонами по справі було підписано наступні специфікації:
- специфікація №1 від 15.02.2019р., згідно якої ТОВ „Захід Агробізнес" мало поставити відповідачу товар на загальну суму 117 489,60 грн. у строк до 15.03.2019р.; вартість товару повинна оплачуватись ПП „Вектор" на умовах 100% передоплати у строк до 18.02.2019р.;
- специфікація №2 від 22.02.2019р., згідно якої ТОВ „Захід Агробізнес" мало поставити відповідачу товар на загальну суму 147 144,96 грн. у строк до 15.03.2019р.; вартість товару повинна оплачуватись ПП „Вектор" на умовах 100% передоплати у строк до 23.02.2019р.;
- специфікація №3 від 14.03.2019р., згідно якої ТОВ „Захід Агробізнес" мало поставити відповідачу товар на загальну суму 110 876,04 грн. грн. у строк до 25.03.2019р.; вартість товару повинна оплачуватись ПП „Вектор" на умовах передоплати у розмірі 20% від ціни товару у строк до 16.03.2019р., кінцева оплата у строк до 01.09.2019р.
- специфікація №4 від 23.04.2019р., згідно якої ТОВ „Захід Агробізнес" мало поставити відповідачу товар на загальну суму 44 539,20 грн. у строк до 05.05.2019р.; вартість товару повинна оплачуватись ПП „Вектор" на умовах передоплати у розмірі 20% від ціни товару у строк до 25.04.2019р., кінцева оплата у строк до 01.10.2019р.
- специфікація №5 від 24.04.2019р., згідно якої ТОВ „Захід Агробізнес" мало поставити відповідачу товар на загальну суму 10 541,66 грн. у строк до 05.05.2019р.; вартість товару повинна оплачуватись ПП „Вектор" на умовах передоплати у розмірі 20% від ціни товару у строк до 25.04.2019р., кінцева оплата у строк до 01.10.2019р.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ „Захід Агробізнес" на виконання прийнятих на себе за умовами договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. зобов'язань було поставлено відповідачу товар, загальна вартість якого складає 534 622,10 грн., що підтверджується наступними підписаними між сторонами видатковими накладними: №99 від 19.02.2019р. на суму 94 154,40 грн.; №105 від 22.02.2019р. на суму 23 335,20 грн.; №111 від 25.02.2019р. на суму 147 144,96 грн.; №430 від 20.03.2019р. на суму 18 302,40 грн.; №636 від 27.03.2019р. на суму 140 501,88 грн.; №1471 від 24.04.2019р. на суму 100 641,60 грн.; №1857 від 08.05.2019р. на суму 10 541,66 грн. Крім того, на підтвердження факту поставки ПП „Вектор" товару згідно вказаних видаткових накладних позивачем було надано суду товарно-транспортні накладні.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ПП „Вектор" про стягнення грошових коштів, позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. грошових зобов'язань було часткового оплачено отриманий товар на суму 408 352,11 грн., інша частина вартості отриманого товару відповідачем так і не була оплачена.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. ПП „Вектор" не було у повному обсязі оплачено позивачеві вартість поставленого згідно умов договору товару, в результаті чого станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом заборгованість ПП „Вектор" перед ТОВ „Захід Агробізнес" складає 126 269,99 грн., що є різницею між вартістю поставленого товару та розміром здійснених відповідачем оплат. Доказів на підтвердження належного виконання відповідачем прийнятих на себе за умовами договору поставки зобов'язань матеріали справи не містять.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Захід Агробізнес" у даній частині позовних вимог шляхом присудження до стягнення із ПП „Вектор" основного боргу у розмірі 126 269,99 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 6.4 договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець зобов'язаний, на вимогу Постачальника, сплатити проценти на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25 річних.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано до сплати 25 % річних у розмірі 38 226,94 грн., які були нараховані на суму основного боргу у розмірі 126 269,99 грн. протягом періоду з 02.10.2019р. по 17.12.2020р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок 25% річних, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених ТОВ „Захід Агробізнес" позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення на користь позивача 25% річних у розмірі 38 226,94 грн.
Крім того, із посиланням на умови п. п. 6.4, 6.8 договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р., якими передбачено відповідальність ПП „Вектор" за порушення грошових зобов'язань у вигляді сплати пені та штрафу, ТОВ „Захід Агробізнес" було заявлено до стягнення штраф у розмірі 18 940,50 грн. та пеню у розмірі 29 076,68 грн., яка була нарахована на суму основного боргу у розмірі 126 269,99 грн. протягом періоду з 02.10.2019р. по 17.12.2020р.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок штрафу у розмірі 18 940,50 грн. (15 % * 126 269,99 грн. = 18 940,50 грн.), а також пені у розмірі 29 076,68 грн., господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. При цьому, судом було враховано, що п. 6.5 договору поставки №85-З-БМ-19 від 15.02.2019р. сторонами було збільшено строк нарахування штрафних санкцій, визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, до моменту повного розрахунку.
Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Захід Агробізнес" позовних вимог шляхом присудження до стягнення із ПП „Вектор" штрафу у розмірі 18 940,50 грн. та пені у розмірі 29 076,68 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Захід Агробізнес" до приватного підприємства „Вектор" позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 126 269,99 грн., пені у розмірі 29 076,68 грн., 25% річних у розмірі 38 226,94 грн., штрафу у розмірі 18 940,50 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства „Вектор" /65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 25; ідентифікаційний код 32178719/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Захід Агробізнес" /33016, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Будівельників, буд. 1; ідентифікаційний код 37022936/ суму основного боргу у розмірі 126 269,99 грн. /сто двадцять шість тисяч двісті шістдесят дев'ять грн. 99 коп./, пеню у розмірі 29 076,68 грн. /двадцять дев'ять тисяч сімдесят шість грн. 68 грн./, 25 відсотків річних у розмірі 38 226,94 грн. /тридцять вісім тисяч двісті двадцять шість грн. 94 коп./, штраф у розмірі 18 940,50 грн. /вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок грн. 50 коп./, судовий збір у розмірі 3 187,71 грн. /три тисячі сто вісімдесят сім грн. 71 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 15 березня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна