ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/6212.04.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Cтрахова компанія «Нова»
доВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»
Провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 5 578, 76 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходьмо Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: Лигін В.В. -представник за довіреністю від 11.01.2010 року;
Від відповідача:Чабан К.І. -представник за довіреністю від 22.09.2009 року
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Cтрахова компанія «Нова»до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 5 578, 76 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.03.2009 року на вул. Бориспільська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ, д.н. АВ 1283 АК, під управлінням гр. Козак Ю.О., та автомобіля Nissan Micra, д.н. АА 1237 ІВ, під керуванням гр. Новоселецької Л.В. який був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 7551 від 29.11.2008 року.
Позивачем було виплачено власнику автомобіля Nissan Micra, д.н. АА 1237 ІВ страхове відшкодування у розмірі 5 578, 76 грн.
Відповідальність Козака Ю.О. була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта», що підтверджується полісом № ВВ/8201558.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5 578, 76 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.02.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 15.02.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.
Представник відповідача у судове засідання 15.02.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначив, що згідно із законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов'язок відповідача виконати умови договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виникає лише після отримання від позивача заяви (регресної вимоги) та доданих до неї документів. У зв'язку із тим, що позивач не направляв регресної вимоги, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 15.02.2010 року оголошено перерву до 02.03.2010 року.
У судовому засіданні 02.03.2010 року оголошено перерву до 22.03.2010 року.
Представник позивача у судове засідання 22.03.2010 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні 22.03.2010 року надав усні заперечення на позов та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.
На підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України суд задовольнив клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 22.03.2010 року відкладено розгляд справи до 12.04.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2010 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 12.04.2010 року заперечував проти позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
З довідки управління ДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України та постанови Дарницького районного суду міста Києва від 07.04.2009 року у справі №3-3523/2009 р., вбачається, що 18.03.2009 року о 15:30 год. Козак Ю.О., керуючи автомобілем ВАЗ 21093, д.н. АВ 1283 АК по вул. Бориспільська, 1 в м. Києві під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Nissan, д.н. АА 1237 ІВ, під керуванням Новоселецької Л.В., що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Дарницьким районним судом міста Києва від 07.04.2009 року у справі №3-3523/2009 р., Козака Ю.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Nissan, д.н. АА 1237 ІВ.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 7551 від 29.11.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова»та Новоселець кою Лідією Володимирівною.
Згідно із наряду-замовлення ТОВ «Веда-Авто-Сервіс»№ 162 від 15.04.2009 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Nissan, д.н. АА 1237 ІВ в результаті пошкодження внаслідок ДТП складає 5 578, 76 грн.
Як вбачається із страхового акту № 1623 від 06.05.2009 року позивачем було прийнято рішення про виплату Новоселецькій Л.В. 5 578, 76 грн.
13.05.2009 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 5 578, 76 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3776 від 13.05.2009 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб -автомобіль ВАЗ, д.н. АВ 1283 ІВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Nissan, д.н. АА 1237 ІВ, належить Козаку Ю.О.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між Козаком Ю.О. та Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта»укладено поліс № ВВ/8201558 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіль ВАЗ д.н. АВ 1283 АК. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Статтею ж 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву про виплату страхового відшкодування. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Судом встановлено, що на момент подання позову до суду будь-яких звернень та заяв щодо виплати страхового відшкодування з передбаченими у статті 35 вказаного Закону України документами позивач відповідачу не направляв.
Відтак, строк виплати ВАТ НАСК «Оранта»страхового відшкодування на підставі полісу № ВВ/8201558 на момент порушення провадження у справі не настав, а тому заявлені до ВАТ НАСК «Оранта»позовні вимоги є незаконними і необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1187, 1188 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. 81 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Дідиченко М.А.