ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" березня 2021 р. справа № 300/3688/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішень протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30.10.2020 та від 24.11.2020 про перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 60% заробітної плати та обмеження її максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років з 01.10.2020 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII у попередній редакції в розмірі 90% заробітку, зазначеного в довідці Івано-Франківської обласної прокуратури від 26.10.2020 №21-80вих20 без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) прокурори і слідчі зі стажем не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від місячної (чинної) заробітної плати. За кожний повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного (чинного) заробітку. Великою палатою Конституційного Суду України від 26.03.2020 прийнято рішення №6-р/2020 щодо невідповідності Конституції України окремих положень п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, у частині, яка передбачала, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. На підставі вказаного рішення Конституційного Суду України від 23.03.2020 №6-р/2020 та у зв'язку з початком роботи обласних прокуратур з 11.09.2020, що мало наслідком підвищення заробітної плати працюючих прокурорів, Івано-Франківською обласною прокуратурою 26.10.2020 видано позивачу довідку №21-80вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 11.09.2020, яка була подана відповідачу для перерахунку пенсії з 01.10.2020. Однак відповідач за результатами розгляду заяви позивача 30.10.2020 прийняв рішення про перерахунок пенсії в розмірі 90% заробітної плати з обмеженням її максимальним розміром, а 24.11.2020 - рішення про перерахунок пенсії в розмірі 60%, з обмеженням її максимальним розміром. Позивач вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії. Відтак, до розміру його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії та зменшуватися відсотковий розмір пенсії від суми місячної заробітної плати, оскільки такі обмеження виникли після призначення йому пенсії та звужують його права. Також звертає увагу, що його право на отримання пенсії, виходячи із розміру 90% від суми місячної заробітної плати уже встановлено в постанові Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2016 у справі №338/316/16-а, яка набрала законної сили 04.07.2016. Таким чином, просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 263 КАС України.
Ухвалою від 12.01.2021 суд зупинив провадження у справі № 300/3688/20 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20.
Ухвалою від 09.03.2021 поновлено провадження у даній справі.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.01.2021 (а.с. 35-43), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Звернув увагу суду на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), згідно з яким положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-IV визнано таким, що не відповідає Конституції України. Також зазначив, що рішенням Конституційного суду №6-р/2020 від 26.03.2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового соціального страхування. Відповідач вказав, що згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур, з зазначеної дати здійснюється оплата праці прокурорів обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур) відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-IV та надаються довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій. Перерахунок пенсії прокурорам обласних прокуратур здійснюється з 01.10.2020 на підставі наданих довідок про заробітну плату. Разом з тим, відповідач зазначив, що положення статті 50-1 Закону № 1789, що регулювали порядок перерахунку пенсії втратили чинність, а тому підлягають застосуванню норми статі 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-IV, які передбачають обмеження розміру пенсії. Враховуючи викладене, представник вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно прийнято рішення про перерахунку пенсії позивача в розмірі 60% заробітної плати та обмежено максимальним розміром 17120 грн., тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 10.10.2006 призначено пенсію за вислугою років на підставі статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі 80% від заробітної плати.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2016 у справі №338/316/16-а, яка набрала законної сили 04.07.2016, серед іншого, зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури та зміною стажу роботи відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 % місячного заробітку з врахуванням довідки прокуратури Івано-Франківської області №18(303) вих.12 від 16.10.2012 року, починаючи з 18 вересня 2015 року і проводити довічно (а.с. 18-20).
Рішенням Конституційного суду №6-р/2020 від 26.03.2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового соціального страхування.
Наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур, в результаті чого збільшилась заробітна плата працюючих прокурорів.
Івано-Франківською обласною прокуратурою 26.10.2020 видано довідку №21-80вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 11.09.2020. Довідка видана відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 (а.с. 13).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №926010139287 від 30.10.2020 здійснено перерахунок пенсії позивача в розмірі 90% заробітної плати з обмеженням її максимальним розміром - 17120 грн. (а.с. 14).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №926010139287 від 24.11.2020 здійснено перерахунок пенсії позивача в розмірі 60% заробітної плати та знову обмежено її максимальним розміром (а.с. 17).
Позивач, вважаючи протиправними такі перерахунки пенсії в розмірі 60% та з обмеженням максимальним розміром, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 року визначалися Законом України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу вересень 2002) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Згідно частинами 12, 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.
У відповідності до частини 17 ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ з 01.10.2011 стала частиною 18. Тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).
Частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, первісна редакція частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - ч.18) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім п.8 ч.1 ст.15, ч.4 ст.16, абз.1 ч.2 ст.46-2, ст.47, ч.1 ст.49, ч.5 ст.50, ч.ч.4, 6, 11 ст.50-1, ч.3 ст.51-2, ст.53 щодо класних чинів).
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VIII), яким, серед іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: " 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру", а законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Протягом періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Така бездіяльність уряду була предметом розгляду у судах.
Так, Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд.
Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" та зобов'язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, а реалізація такого права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.
Так, у грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: " 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Окрім цього, рішенням Конституційного Суду України від 23.03.2020 №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ні підставі вказаного рішення Конституційного Суду України від 23.03.2020 №6-р/2020 Івано-Франківською обласною прокуратурою 26.10.2020 видано ОСОБА_1 довідку №21-80вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 11.09.2020 (а.с. 13), на підставі якої підлягає перерахунку пенсія позивача з 01.10.2020.
Однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при здійсненні такого перерахунку пенсії позивача на підстав довідки №21-80вих-20 від 26.10.2020 застосовано шістдесятивідсотковий показник відносно заробітної плати та обмежено десятьма прожитковими мінімумами, з приводу чого суд зазначає наступне.
Згідно до викладеного у рішеннях Конституційного Суду України (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Так, Конституційний Суд України сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Позивачу пенсія в розмірі 90% від суми заробітної плати була призначена в 2006 році, тобто до набрання чинності вказаним Законом. З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.
На момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частині 12 та 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Крім того, Законом №213-VІІ внесено зміни до частини 15 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, вказана норма набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
У контексті викладеного, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Тобто, безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону №1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Разом з тим, пенсія позивачу була призначена відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ в редакції, чинній на той момент призначення, тобто до набрання чинності Законом № 1697-VІІ.
Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Однак, як слідує з пунктів 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24.12.2015 року, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, згідно з пунктом 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
З наведеного вбачається, що законодавець чітко визначив коло суб'єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.
Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01.01.2016, до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом № 1697-VІІ.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно висновків Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та проти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словачини»).
У даних правовідносинах легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені законодавством, тобто, є конкретними, отже, на них поширюється режим «існуючого майна».
Окрім цього суд звертає увагу, що право на отримання позивачем пенсії, виходячи із розміру 90 % від суми місячної заробітної плати уже встановлено в постанові Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2016 у справі №338/316/16-а, яка набрала законної сили 04.07.2016, що, відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, не підлягає доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.
Відповідно до параграфу 47 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Корецький та інші проти України", щоб положення національного закону відповідали цим вимогам (бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю), він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства - яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки - значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується ("Маестрі проти Італії").
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30.10.2020 та від 24.11.2020 про перерахунок позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 60% заробітної плати та обмеження її максимальним розміром та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років з 01.10.2020 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII у первинній редакції в розмірі 90% заробітку, зазначеного в довідці Івано-Франківської обласної прокуратури від 26.10.2020 №21-80вих20 без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснення відповідних виплат з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18).
Зважаючи на викладене, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішень протиправними та зобов'язання до вчинення дій підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підтвердження понесення судових витрат у справі позивачем подано квитанцію №ПН1811932 від 07.12.2020 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн. (а.с. 1).
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30.10.2020 та від 24.11.2020 про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 60% заробітної плати та обмеження її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) перерахунок пенсії за вислугу років з 01.10.2020 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII у первинній редакції в розмірі 90% заробітку, зазначеного в довідці Івано-Франківської обласної прокуратури від 26.10.2020 №21-80вих20 без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Главач І.А.