ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" березня 2021 р. справа № 300/73/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О. Л. Тимощука, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу в розмірі 413799,31 грн,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1.1. Короткий зміст позовних вимог.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 04.01.2021 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 425149,31 грн
Підставою звернення до суду слугувала несплата позивачем орендної плати з фізичних осіб в загальному розмірі 425149,31 грн. Податкові зобов'язання в розмірі 361328,44 грн виникли на підставі податкового повідомлення-рішення №13111-5533-0915 від 01.04.2020 за податковий період 2020 року на суму 390013,22 грн, однак, з частковою сплатою відповідачем податкових зобов'язань. Штрафні санкції в розмірі 63820,87 грн нараховані згідно податкового повідомлення-рішення №0002093/0415 від 18.11.2020, яке прийняте на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №87/09-19-04-15-33/ НОМЕР_1 від 29.10.2020 на суму 63820,87 грн.
03.03.2021, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем податкового боргу в сумі 11350 грн, позивач зменшив позовні вимоги та просив суд винести рішення про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 413799,31 грн.
1.2. Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач не визнав в частині суми заборгованості і вважає доводи необґрунтованими. Відповідач зазначає, що безпідставним є твердження позивача про наявність податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю в розмірі 361328,44 грн за 2020 рік. Як вбачається з податкового повідомлення-рішення від 01.04.2020 №13111-5533-0915 ГУ ДПС в Івано-Франківській області загальна сума податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб становить 390013,22 грн за податковий період 2020 рік. Відповідач зазначає, що цю суму не зобов'язаний сплатити до квітня нового календарного 2020 року. У зв'язку з кризою в 2020 році відповідач не мав змоги сплачувати вчасно орендну плату в повній мірі, як і всі інші громадяни, зважаючи на важкі обставини та примусове зупинення господарської діяльності тих магазинів, які розташовані на даній земельній ділянці. Всього сплачено 124339 грн у 2020 році. В той же час позивач зобов'язав відповідача на четвертий місяць календарного року внести 390013,22 грн, всю суму орендної плати за поточний рік. Також відповідач посилається на норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX, яким передбачається звільнення від сплати орендної плати за період 1 березня по 30 квітня 2020 року. Крім того відповідач звертався для надання йому 2 місяців податкових канікул, проте позивачем не зменшено податкові зобов'язання за ці два місяці а також не враховано деякі проплати податку. Також, позивачем не надано розрахунку заборгованості по орендній платі та розміру штрафних санкцій. Окрім цього відповідачу не надано розрахунку штрафних санкцій до акта №87/09-19-04-15-33/ НОМЕР_1 від 29.10.2020, а також наявні відмінності в сумах усіх надісланих відповідачу рішень контролюючого органу. На підставі всього вищенаведеного відповідач у відзиві просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення податкового боргу в розмірі 425149,31 грн.
1.3. Доводи позивача в спростування позиції відповідача.
Позивач зазначає, що за відповідачем станом на 31.12.2019 обліковувався податковий борг в розмірі 250 624,34 грн по платежу орендна плата з фізичних осіб, а тому сплачені кошти відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України зараховувалися в погашення заборгованості попередніх періодів. На виконання вимог ПК України контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення №1311-5533-0915 від 01.04.2020 за період 2020 року на суму 390013,22 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося. В зв'язку із несплатою нарахованої суми грошового зобов'язання 25.08.2020 така сума набула статусу податкового боргу. Станом на 25.08.2020 за відповідачем також обліковувався податковий борг зі сплати орендної плати з фізичних осіб в розмірі 1634,13 грн. Загальний розмір податкового боргу, що обліковувався за платником станом на 25.08.2020 становив 391647,35 грн. У подальшому платником проводилося часткове погашення боргу на загальну суму 30318,91 грн. Тому, в зв'язку з частковою сплатою податкових зобов'язань згідно вказаного податкового повідомлення-рішення податковий борг становить 361328,44 грн. Щодо посилання на приписи Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» позивач вказав, що зазначене зменшення податку за період з 1 березня по 31 березня 2020 застосовується до платників податку крім фізичних осіб. Щодо розрахунку штрафний санкцій згідно з актом камеральної перевірки, позивач вказав, що такий надсилався відповідачу разом з актом перевірки.
1.4. Заяви учасників справи та процесуальні дії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.27-28).
Пунктом 6 резолютивної частини ухвали суду запропоновано ОСОБА_1 , у разі заперечення проти позову та подання відзиву на позовну заяву, надати суду належним чином оформлене документальне підтвердження неузгодження податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб.
Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України. Суд не бачить необхідності направлення запиту для встановлення місця реєстрації ОСОБА_1 , оскільки він зареєстрований як фізична особа-підприємець, тому дані місця реєстрації відповідача в єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є актуальними.
Зазначена ухвала суду отримана позивачем 19.01.2021 та відповідачем 18.01.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.30, 31).
На адресу суду від відповідача 03.02.2021 надійшов відзив на позовну заяву (а.с.32-33) та долучені до нього документи (а.с.34-53). У відзиві також відповідач просить суд витребувати у позивача додаткові докази.
Ухвалою суду від 04.02.2021 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43142559) належним чином оформлені: - копії усіх наявних доказів, що підтверджують чи спростовують доводи ОСОБА_1 , викладені у відзиві на позовну заяву; - письмові пояснення щодо заборгованості відповідача, яка з урахуванням здійснених ним платежів, виникла 25.08.2020 у розмірі 390 013,22 грн; - детальний розрахунок суми податкового зобов'язання, визначеного у довідці про суму податкового боргу від 11.12.2020 і становить 361 328,44 грн; - копію витягу з облікової картки платника податків ОСОБА_1 за період з 2017 по 2020 роки. В задоволенні решти вимог клопотання відмовлено. Зобов'язано Головне управління ДПС в Івано-Франківській області надати витребувані судом докази до 19.02.2021 (а.с.54-56)
До суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів (а.с.58), також долучено копії квитанцій про сплату орендної плати з фізичних осіб (а.с.67, 68) та повторну заяву адресовану Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області про перерахунок заборгованості (а.с.64).
Від позивача 19.07.2021 надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2021 (відповідь на відзив) (а.с.67-68) та витребувані судом докази (а.с.71, 72-87, 88-89, 90).
Також 03.03.2021 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у якій зазначено, що станом на 18.02.2021 відповідачем частково сплачено податковий борг на суму 11350 грн по орендній платі з фізичних осіб, тому просить винести судове рішення про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 (а.с.92). Окрім цього долучено довідку про податковий борг платника податків що підлягає стягненню щодо ОСОБА_1 від 18.02.2021 у якій визначена сума податкового боргу в розмірі 413799,31 грн.
Інших документів на адресу суду не надходило.
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в строк на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 30.01.2019 та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
Проте, ОСОБА_1 в межах даної позовної заяви виступає в якості фізичної особи платника орендної плати.
ГУ ДПС в Івано-Франківській області 01.04.2020 винесено податкове повідомлення-рішення №13111-5533-0915, яким повідомлено ОСОБА_1 , що за ним визначено зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік в сумі 390013,22 грн (а.с.7). Зазначене повідомлення надіслане поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» (а.с.8) проте не вручене з незалежних від позивача причин (за закінченням терміну зберігання) (а.с.9).
Позивачем 21.10.2020 виставлено ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №7067-13 на суму 373382,72 грн (а.с.16) яка надіслана поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» (код відправлення 7601867081568), проте не вручено з незалежних від контролюючого органу причин (за закінченням терміну зберігання) (а.с.17). Через те, що податкова вимога станом на момент звернення до суду не була погашеною, позивачем не надсилалася нова податкова вимога.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 29.10.2020 складено акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №87/09-19-04-15-33/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено, що при проведення розрахунків з бюджетом по орендній платі з фізичних осіб порушено термін сплати узгодженого грошового зобов'язання у строки визначені п.288.7 ст. 288 та п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (а.с.12). Також до акту перевірки долучено розрахунок штрафної санкції (а.с.13-14).
Акт перевірки направлено позивачу поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення та отриманий відповідачем 07.11.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні (а.с.15).
На підставі акта перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.11.2020 №0002093/0415 яким за порушення строку сплати орендної плати з фізичних осіб зобов'язано сплатити штраф у сумі 63820,87 грн (а.с.10).
Зазначене податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу та отримане 25.11.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.11).
У зв'язку із несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань в строк, встановлений Податковим кодексом України, за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати фізичних осіб в розмірі 425149,91 грн що підтверджується довідкою позивача від 11.12.2020 (а.с.6) та випискою з інтегрованої картки платника орендної плати з юридичних осіб (а.с.18-21, 76-83).
Проте позивачем надано нову довідку про борг станом на 18.02.2021, якою визначений податковий борг в сумі 413799,31 грн (а.с.94).
У зв'язку із несплатою податкового боргу, позивач, в межах повноважень, передбачених підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі, також - ПК України), звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі, також - ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із пунктом 14.1.39. статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пунктів 287.1, 287.2, 287.3, 287.5 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно із приписами статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Згідно з статтею 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, чинної на момент виникнення порушення, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з абзацом 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема до Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) доповнивши пунктами 521-525.
Пунктом 524 яким доповнено ПК України вказаним вище законом визначено, що не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.
Фізичним особам - платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом.
Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
ІV. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ.
Проаналізувавши подані суду докази та норми податкового законодавства, судом встановлено, що контролюючим органом у межах повноважень та в строк, визначений статтею 287 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення №13111-5533-0915 від 01.04.2020 (а.с.7). Зазначене податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу з дотриманням статті 42 ПК України, проте не вручене відповідачу з незалежних від контролюючого органу причин, тому вважається врученим.
Окрім цього щодо позивача у відповідності до статті 76 ПК України проведено камеральну перевірку та встановлено прострочення сплати щодо 26 платежів, що підтверджується розрахунком штрафної санкції (а.с.13-14). Суд відхиляє посилання відповідача про ненаправлення йому розрахунку штрафної санкції як підставу відмови у позові, оскільки встановити факт направлення чи ненаправлення зазначеного розрахунку неможливо. Окрім цього саме по собі ненаправлення розрахунку штрафної санкції не спростовує просточення платежів, встановлених камеральною перевіркою. Судом встановлено, що акт камеральної перевірки №87/09-19-04-15-33/ НОМЕР_1 від 29.10.2020 (а.с.12) та податкове повідомлення-рішення №0002093/0415 від 18.11.2020 (а.с.10) вручене позивачу та останнім не оскаржувалося.
Щодо посилання відповідача про часткову сплату податкових зобов'язань з орендної плати, що підтверджується квитанціями про оплату (а.с.36-53, 67-68), то усі окрім квитанції 76749320 від 02.02.2021, яка не охоплюється 2020 роком прослідковуються в інтегрованій картці платника податку та зараховані в погашення заборгованості попередніх періодів (а.с.72-83). Тому позиція відповідача про неправильний розрахунок залишку податкового боргу є помилковою.
Також відповідач посилався на розбіжності в усіх рішеннях контролюючого органу щодо визначених сум податкового боргу. З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом відображалися суми податкового боргу чи податкового зобов'язання, які були актуальними станом на момент винесення податково повідомлення-рішення чи виставлення податкової вимоги. Усі суми відображені та прослідковуються в інтегрованій картці платника податку щодо відповідача.
Винесена контролюючим органом податкова вимога №7067-13 від 21.10.2020 за попередні періоди невручена відповідачу з незалежних від контролюючого органу причин, а тому в силу пункту 42.5 статті 42 ПК України вважається врученою. Нова податкова вимога відповідачу не надсилалася оскільки чинна податкова вимога №7067-13 від 21.10.2020.
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедури набуття податкового зобов'язання статусу податкового боргу.
Проте, 03.03.2021 податковий борг відповідача зменшився, що підтверджується заявою про зменшення позовних вимог та довідкою про борг станом на 18.02.2021 та становить 413799,31 грн. Враховуючи, що позивач є органом, який здійснює адміністрування зазначеного податку, заява про зменшення податкового боргу підлягає прийняттю.
Тому, враховуючи, що податковий борг в розмірі 413799,31 грн виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, останнім не подано інших доказів його сплати або оскарження його нарахування, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо посилання відповідача на звільнення від оподаткування, яке передбачене Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX, то встановлення таких обставин не входять в межі з'ясування обставин позовних вимог про стягнення податкового боргу.
В контексті зазначеного, суд зважає на позицію Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 по справі №809/12/17, де Верховний Суд вказав на приписи частини 2 статті 73 КАС України, якими встановлено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі, та зазначив, що оскільки вимогою заявленого контролюючим органом позову є стягнення податкового боргу, а не правомірність нарахування податкового зобов'язання, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема, встановлення факту узгодженості податкових зобов'язань, що стали підставою для звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення в повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Згідно з приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297, 299, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII"Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 413799 (чотириста тринадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) гривень 31 копійку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43142559;
відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.