ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"12" березня 2021 р. Справа № 344/15745/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та неправомірними, зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та неправомірними, зобов'язання до вчинення дій.
Згідно ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.11.2020 року відкрито спрощене провадження в даній справі (а.с.24).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.02.2021 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області передано на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с.58-61).
10.03.2021 року справа № 344/15745/20 супровідним листом Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.03.2021 року надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 року, справа передана головуючому судді Матуляку Я.П.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом, після відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підгайний П.Т., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суду із позовною заявою від 30.10.2020 року до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, згідно якої просить суд (а.с.1-9):
- визнати дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області протиправними, неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області скласти та передати до суду протоколи про адміністративні правопорушення відносно водія транспортного засобу автомобіля марки "Мерседес Бенц Віто 108" д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , власника вказаного автомобіля ОСОБА_4 , дорожньої служби, відповідальність за яке передбачена статтями 124, 128, 140 КУпАП;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області встановити та притягнути до відповідальності осіб, які вчиняли правопорушення відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області провести, здійснити службову перевірку відносно працівників поліції, їх службових, посадових осіб, які навмисно не склали адміністративні протоколи відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та керівників автодорожньої служби, а також навмисно не здійснили перевірки службової діяльності прикриття злочинів, правопорушення, отримання хабаря працівниками поліції Яремчанського відділення поліції щодо правопорушників, які вчинили правопорушення, злочини проти ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ін.
Так, згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Частиною 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Однак, в порушення зазначених норм законодавства, ОСОБА_2 як представником, який подав та підписав позовну заяву в інтересах ОСОБА_1 не вказано в позовній заяві власного та стосовно особи, в інтересах якої він діє реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта громадянина України, адреси електронної пошти, а також ідентифікаційного коду відповідача, зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Відповідно до частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Однак, як слідує з прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_2 як представником не вказано які саме дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області оскаржуються позивачем.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Втім, як вбачається з доданих до позовної заяви копій документів, Підгайний П.Т., який діє в інтересах ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги письмовими доказами, незасвідченими належним чином.
Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, всупереч вказаної норми законодавства, ОСОБА_2 як представником в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, в порушення наведеної правової норми Підгайним П.Т., який діє в інтересах ОСОБА_1 не зазначено в позовній заяві письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, всупереч зазначених норм законодавства, представником позивача не долучено належних доказів про сплату судового збору або ж доказів наявності пільг щодо такої сплати із зазначенням підстав звільнення позивача від сплати судового збору.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У відповідності до предмета спору, суд вважає, що звернені ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 позовні вимоги носять немайновий характер.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який вступив в дію з 01.01.2020 року, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року складає 2102,00 грн.
Отже, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 840,80 грн.
Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд зазначає, що дана позовна заява містить чотири самостійні позовні вимоги, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору. Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 вимогами немайнового характеру складає 3363,20 грн. (840,80 х 4).
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
У відповідності до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з частинами 14 та 15 статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та неправомірними, зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: вказання представником власного та стосовно особи, в інтересах якої він діє реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта громадянина України, адреси електронної пошти, а також ідентифікаційного коду відповідача, зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; визначення змісту позовних вимог в частині визнання дій протиправними та неправомірними; подання належним чином засвідчених письмових доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, копії яких додано до заяви; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; надання письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; подання документа про сплату судового збору або доказів наявності пільг щодо такої сплати із зазначенням підстав звільнення позивача від сплати судового збору.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Матуляк Я.П.