Справа№ 309/98/21
Провадження № 1-кп/309/13/21
10 березня 2021 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070050000767 від 23.10.2020 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 Кримінального кодексу України,
До Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070050000767 від 23.10.2020 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 Кримінального кодексу України,
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства, та вирішити питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою вмотивовано тим, що 22.10.2020 р. приблизно о 21:00 год., ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , після розпивання спиртних напоїв з власником квартири ОСОБА_7 на грунті побуту затіяв сварку з гр. ОСОБА_8 , в ході якої наніс йому декілька ударів руками в область голови, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, субдуральна гематома, субархноїдальний крововилив, забій, набряк та вклинення речовини головного мозку у великий потиличний отвір, які виявилися несумісними з життям та внаслідок яких ОСОБА_8 помер.
23.10.2020 стороною обвинувачення відповідно до ст. 278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, раніше судимого вироком Калушського міськрайонного суду Івано-Франківської області від від 11.06.2018 року за ч.3 ст. 185 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом ОМП від 23.10.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.10.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.10.2020; протоколом затримання ОСОБА_4 від 23.10.2020; показами ОСОБА_4 та іншими доказами здобутими в ході досудового розслідування.
Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_4 , який усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого. Таким чином, застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам зазначеним у 4 ст.177 КПК України, що в подальшому може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства, а також враховуючи положення ст. 178 та ст.183 КПК України є достатні підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 на 60 діб.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 заперечень щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта не висловила, розгляд клопотань залишила на розсуд суду.
В судовому засіданні ОСОБА_4 його захисник ОСОБА_5 заперечили проти продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою. Суду ствердили , що на даний час підстав для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою немає, а тому просить суд змінити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Також захисником ОСОБА_5 подано клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України. Клопотання обґрунтовано тим, що обвинувальний акт не відповідає п.3 ч.2 ст. 291 КПК України. Зокрема у підготовчому судовому засіданні від 01.03.2021 року, при перевірці судом анкетних даних потерпілої з'ясовано, що ПІБ потерпілої ОСОБА_6 , а в обвинувальному акті потерпіла зазначена як ОСОБА_12 . Також в обвинувальному акті не зазначено громадянство обвинуваченого, не зазначено місце народження та громадянство потерпілої. Окрім того, в обвинувальному акті зазначено, що обставини, які відповідно до ст.ст.66, 67 КПК України пом'якшують та обтяжують покарання -не встановлено, хоча повинно бути зазначено, що вони відсутні.
Прокурор ОСОБА_3 у свою чергу заперечив щодо повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що технічна описка у по-батькові потерпілої не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, так як анкетні дані вже встановлені судом і це не перешкоджає судовому розгляду. Інші обставини, на які посилається захисник також не перешкоджають судовому розгляду. Щодо відомостей про обтяжуючі та пом'якшуючі обставини, то вони відображені у обвинувальному акті, а те на що посилається захисник є грою слів.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Отже у відповідності до вимог ч.3 ст.314 КПК України зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо невідповідність обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України є суттєвою та не дає можливості для призначення провадження до розгляду.
Згідно із ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , в ньому викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність та викладено формулювання обвинувачення. Також в ньому зазначені анкетні дані обвинуваченого та потерпілої, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, який склав обвинувальний акт; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання. Обвинувальний акт підписаний та затверджений прокурором із зазначенням його посади та прізвища. До обвинувального акта додані реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки обвинувачених про отримання його копії.
При цьому, надані в обвинувальному акті обвинуваченим відомості достатні для повного розуміння останніми суті висунутого проти них обвинувачення.
Разом з цим, в обвинувальному акті дійсно помилково в анкетних відомостях щодо потерпілої невірно зазначено її по-батькові: вказано « ОСОБА_13 », хоча як встановлено у судовому засіданні згідно паспортних даних правильним є « ОСОБА_14 ». На думку суду зазначена описка є суто технічною те не перешкоджає призначенню провадження до розгляду. При цьому особу потерпілої чітко встановлено у судовому засіданні за допомогою паспортних даних, з врахуванням її місця проживання та дати народження, відомості про які правильно відображені у обвинувальному акті. Відтак вказана вище технічна описка вже фактично усунута в ході проведення підготовчого судового засідання та не є перешкодою для судового розгляду.
Інші обставини, на які посилається захисник ОСОБА_5 у своєму клопотанні, а саме не зазначення в обвинувальному акті громадянства обвинуваченого, місця народження та громадянства потерпілої, також не є перешкодою для призначення справи до судового розгляду, а тому не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Щодо обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, то в обвинувальному акті зазначено, шо таких не встановлено. Твердження захисника, що мало бути зазначено про відсутність таких обставин суд вважає неспроможними, позаяк за своєю суттю, вжита (щодо наявності обтяжуючих чи пом'якшуючих обставин) в обвинувальному акті фраза «не встановлено» означає, що в ході досудового розслідування таких обставин органом досудового розслідування не встановлено, тобто такі відсутні. А отже за своїм змістом такі формулювання є фактично тотожними, та не можуть бути розтлумачені якось інакше.
З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави для повернення обвинувального акту прокурору.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні
Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді - прокурор, обвинувачений, захисник, потерпіла
Стосовно запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 .
Як вбачається з матеріалів справи, обвинуваченому ОСОБА_4 у підготовчому засіданні від 19.01.2021 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обвинуваченому закінчується 20.03.2021 року.
Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Приймаючи рішення щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, тяжкість покарання зокрема у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що загрожує в разі визнання обвинуваченого винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Наразі свідки та потерпіла у даному кримінальному провадженні не допитані. Відтак існують обґрунтовані ризики того, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 може ухилитися від суду чи вплинути на свідків та потерпілу, і такі ризики не зменшилися.
Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Відтак, виключно у сукупності з усіма наведеними вище обставинами, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання спробам останнього переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, за відсутності доказів щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров'я, із врахуванням вимог щодо наявності наведених вище ризиків в їх сукупності, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що судовий розгляд не може бути закінченим до спливу строку дії попередньої ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого суд робить висновок про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 30 діб. До того ж такий строк перебування обвинуваченого під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Продовжуючи тримання під вартою обвинуваченому, суд застосовує таке обмеження його права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства . Враховуючи, що злочин у якому обвинувачується ОСОБА_4 є тяжким злочином вчинений із застосуванням насильства , суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 314-316,331,369 КПК України суд, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 Кримінального кодексу України, на «17 » березня 2021 року на «14» год. 30 хв..
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково .
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , строком на 30 діб - з 20 березня 2021 р. по 19 квітня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 11 березня 2021 р. о 08 год.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1