Справа № 720/1945/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вівчар Г.А.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
11 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 09 лютого 2021 року (ухвалене у м. Новоселиця Чернівецької області 09.02.2021 о 16:45) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Новоселицького районного суду Чернівецької області із позовною заявою до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення від 28.10.2020 серії ДП18 №805907.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 09.02.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 09.02.2021 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що факт вчинення позивачем вимог ПДР України не підтверджується належними доказами, а відповідачем не дотримано порядку розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення. Зауважив, що в транспортному засобі вогнегасники в наявності, розташовані в належних місцях, терміни придатності відповідають усім вимогам. Відповідач лише у відзиві на позовну заяву вказав на невідповідність вогнегасників експлуатаційним вимогам, у той час як у спірній постанові таке порушення не зафіксовано.
Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 28.10.2020 серії ДП18 №805907 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.
Підставою прийняття вказаної постанови слугувало те, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки Мерседес Бенс 416 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по автомобільній дорозі Н-10 та не мав в даному транспортному засобі вогнегасники відповідно до встановленого стандарту до маси транспортного засобу.
Позивач не погодився із вказаною постановою, а тому звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено факту вчинення позивачем вказаного порушення.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Відповідно до ст.23 Закону України “Про Національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно підпункту є) 31.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів у яких відсутній працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.
Відповідно до п.27.6 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМ України №176 від 18 лютого 1997 року та Постанови КМ України №1128 від 08 жовтня 1997 року, у салонах автобуса мають бути розміщенні вогнегасники, а в автобусах, що мають більше 9 місць для сидіння з повною масою до 5 тон має бути вогнегасник не менш як 3 кг.
З копії свідоцтва про право власності на транспортний засіб марки Мерседес Бенс 416 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачається, що його повна маса 4600 кг. Отже, у вказаному транспортному засобі має бути вогнегасник не менш як на 3 кг.
Позивач не заперечує відсутності у транспортному засобі вогнегасника не менш як на 3 кг та подав до суду фотографії на яких зображено вогнегасники з масою заряду 2 кг. При цьому, зазначає про наявність двох вогнегасників по 2 кг.
В ході судового засідання в суді першої інстанції позивач пояснив, що він працює водієм автобуса по маршруту Чернівці-Сокиряни, керує транспортним засобом марки Мерседес Бенс 416 ДРН НОМЕР_1 . Механік підприємства де він працює сказав, що транспортний засіб має бути забезпечений двома вогнегасниками по 2 кг кожний, тому він такі і придбав.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем вимог ч.2 ст.121 КУпАП з огляду на експлуатацію позивачем транспортного засобу обладнання якого не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. Відповідно, спірна постанова відповідача є правомірною.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 09 лютого 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.