3/130/69/2021
130/2987/20
Іменем України
04.03.2021 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М., розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
- за ст.122-4, 124 КпАП України,
До Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушень, передбачених ст.122-4,124 КУпАП.
Відповідно до змісту протоколів про адміністративне правопорушення від 11.12.2020 року серії ДПР18 №049663 та серії ДПР18 №101773 зазначено, що 11.12.2020 року о 19 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "DAF", державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Промислова в м.Івано-Франківську не був уважний під час руху, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з припаркованим автомобілем "Renault Trafic", державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок чого вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальним збитком для власників, після чого ОСОБА_1 також залишив місце ДТП, до якої він був причетний.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даних правопорушень не визнав. Вказав, що, виїзджаючи вказаного дня та часу з зони розвантаження свого автомобіля, він не відчув ознак зіткнення з іншим транспортним засобом. Зауважив також, що за наслідком подальшого його затримання на автомобілі та напівпричепі, якими він керував, не виявилось ніяких слідів зіткнення. зазначив, що письмові пояснення, додані до матеріалів справи, він писав під диктовку працівників поліції.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вважаю, що провадження в справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень з наступних підстав.
За змістом ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Згідно з диспозицією ст.124 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність у випадку залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
Як вбачається з копії схеми місця ДТП, що міститься в матеріалах адміністративної справи (а.с.2), вона складена з порушенням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395.
Відповідно до п.п.1 п.1 розділу ІХ вказаної Інструкції, що визначається особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додається схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський.
Всупереч вказаним вище вимогам додана ло протоколу схема місця ДТП не містить підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , який у ній вказаний учасником ДТП.
Також в матеріалах адміністративної справи наявні письмові показання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 10.12.2020 року (а.с.3,4;12,13).
Однак заздалегідь відомі дані щодо них, всупереч вимог ч.1 ст.256 КУпАП, які передбачають обов'язковість зазначення прізвищ та адреси потерпілих і свідків, у протоколах про адміністративне правопорушення від 11.12.2020 року, тобто складених наступного дня, належно не зазначені.
З урахуванням вказаних невідповідностей визначеного законом порядку отримання та представлення доказів в справі про адміністративне правопорушення, зазначені протколи про адміністративне правопорушення і схема місця ДТП підлягають визнанню недопустимими доказами.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини від 21.07.2011 року в справі "Коробов проти України"), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року в справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п.161).
Відповідно до положень ч.1,2 ст.6 Конвенції 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Наведене кореспондується із правилами ст.7 КУпАП, в силу якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 29.02.2019 року №1-р/2019 наголошено, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, приймаючи до уваги, що справа про адміністративне правопрушення розглядається судом передусім на підставі протоколу про адміністративне правопорущення, стосовно оформлення якого законом встановлено обов'язкові до виконання усіма повноважними на його складання суб'єктами, недотримання яких унеможливлює об'єктивний та справедливий розгляд даної справи з незалежних від суду причин, вказані обставини становлять визначені законом підстави закриття провадження в даній справі у зв'язку з недоведеністю жодним належним та допустими доказом складу вказаного у протоколі правопорушеннь, передбачених ст.122-4 та ст.124 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , оскільки рішення суду не може грунтуватись на припущеннях та ухвалюватись за існування очевидних сумнівів у доведеності вини, що підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, керуючись ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.7, 221, 247, 251, 252, 264, 265, 276, 280, 283, 284 КУпАП України, -.
Закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ознакою вчинення адміністративних правопорушеннь, передбачених ст.122-4, ст124 КпАП України, за відсутністю в його діях події і складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути апеляційна скарга особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Вернік В.М.