Справа № 766/3421/20
н/п 2/766/1139/21
24 лютого 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого-судді Прохоренко В.В.,
секретар Фетісова Т.С.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що відповідно до ордеру на житлове приміщення №315 від 23.01.1989 року № йому та його родині, яка складалася з трьох чоловік ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_3 , - дочка, ОСОБА_4 , дочка) було видано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою перебувають на реєстраційному обліку позивач та члени його сім'ї він - ОСОБА_1 , його донька ОСОБА_5 , та колишня дружина ОСОБА_2 .
28.05.1995 року шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2 розірвано. Відповідач з 2002 року у спірній квартирі не проживає, речі відсутні, де проживає відповідач йому не відомо.
На даний час він сам несе витрати по утриманню квартири, а оскільки відповідач вже більше восьми років не проживає, витрати по утриманню будинку не несе, тому просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2020 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеному провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Комсомольської районної Ради народних депутатів №411 від 01.12.1988 року ОСОБА_1 та членам його сім'ї з чотирьох осіб , а саме дружини ОСОБА_2 , та дітей : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , видано житлову площу 39,69 м. кв, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до ордеру №315 від 23.01.1989 року виданого Виконавчим комітетом Комсомольської районної ради народних депутатів, встановлено, що ОСОБА_1 , та сім'ї яка складається з 4 осіб надано право на зайняття трикімнатної квартири загальною площею 39,69 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення від 28.09.1995 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Відповідно до довідки виданої Виконавчим комітетом Херсонської міської ради Херсонської області від 04.07.2019 року на підставі заяви ОСОБА_1 , встановлено про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , значаться зареєстрованими позивач та його дружина ОСОБА_2 ,, донька ОСОБА_5 .
Відповідно до довідки від 19.02.2020 року виданої ОСОБА_1 , ОСББ «Престиж» від встановлено, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає у квартирі з січня 2002 року.
Відповідно до довідки СЕР МСЕ № 032206 від 20.12.2005 року вбачається, що ОСОБА_1 має групу інвалідності першу та є інвалідом з дитинства по зору.
Конституцією України(ст.41)та ст.1Першого протоколу до Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод, до якої Україна приєдналась17.07.1997р.відповідно до Закону України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також закріплено в статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду..
Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або член його сім'ї відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Положеннями ст. 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться судом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Аналіз правових норм дає підстави зробити висновок про те, що під час вирішення питання про втрату членом сім'ї наймача права на користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягають термін його відсутності та поважність причин такої відсутності.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р.), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 р.).
З позову вбачається, що відповідач зареєстрована за вказною адресою зі згоди позивача квартиронаймача (дружина ), а доказів, що відповідач не проживає по місцю реєстрації з власної волі, суду не надано.
Отже, збереження або втрата права користування житлом за відсутнім мешканцем, у будь-якому випадку, прямо залежить від причин відсутності, тобто волі, намірів та свідомих дій цієї особи щодо реалізації свого права на проживання у спірному приміщенні.
Тому з цих підстав позовні вимоги про визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволенню не підлягають.
Крім того, судом також встановлено, що до суду позивачем не надано доказів на підтвердження того, що реєстрація його колишньої дружини - відповідача по справі, перешкоджає позивачу користуватися чи розпоряджатися майном. Тому суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст. ст.16, 316, 317, 319, 321,405 ЦК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України,ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р., керуючись ст. ст. 6-13, 81, 133, 258, 259, 263- 265,279 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до для початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
.
Суддя: В.В. Прохоренко