Справа № 309/3269/19
Закарпатський апеляційний суд
01.03.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду : прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 , та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/852/20, за апеляційною скаргою, яку подав керівник Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Хустського районного суду від 28 квітня 2020 року.
Цією ухвалою в задоволенні подання заступника начальника Хустського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, засудженого вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.03.2019 року за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання - відмовлено.
В ухвалі вказується на те, що вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2019 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. При цьому на засудженого покладено обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Згідно з внесеним поданням, як на підставу скасування звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання, орган пробації посилається на невиконання засудженим обов'язків, встановлених вироком суду, а саме не з'явлення до кримінально-виконавчої інспекції для проведення реєстрації без поважних причин. У ході судового розгляду подання встановлено, що засуджений ОСОБА_6 проживає у сім'ї з батьками пенсіонерами, за місцем проживання характеризується посередньо, порушень громадського порядку не допускає, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, причиною періодичного не з'явлення до кримінально-виконавчої інспекції для проведення реєстрації є те, що він виїздив на заробітки щоб допомагати батькам, а також здійснював догляд за дядьком ОСОБА_9 , який хворіє на артрит та артроз. Як вбачається з заяви ОСОБА_9 , мешканця АДРЕСА_2 , в період з листопада 2019 року до 10 січня 2020 року, а також з 22 січня 2020 року його племінник ОСОБА_6 здійснює за ним догляд за адресою АДРЕСА_2 , оскільки в нього наявні такі хвороби як артрит та артроз. Крім того, в нього постійно з'являються приступи болю в ногах, а його племінник у цей час перебуває біля нього. Також ОСОБА_6 допомагає йому по домогосподарству за адресою його проживання, оскільки він фактично не може пересуватися. Оцінивши наведені у поданні докази, а також дані про особу засудженого ОСОБА_6 та наведені ним причини невиконання покладених на нього судом обов'язків, суд вважав, що вказані дії засудженого самі по собі не свідчать про умисне невиконання покладених на нього обов'язків та про небажання засудженого стати на шлях виправлення, оскільки він за матеріалами подання періодично з'являвся до органу пробації (кримінально-виконавчої інспекції) для реєстрації, однак з об'єктивних причин час від часу не міг цього робити. При цьому, органом з питань пробації не доведено умисел засудженого щодо ухилення від явки для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції (уповноваженого органу з питань пробації). Засуджений стверджував, що виїжджав на заробітки, щоб допомагати батькам та дядьку, а не з метою порушити випробувальний термін. Зважаючи на викладене, суд відмовив у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_6 для відбування призначеного йому покарання, оскільки наведені у поданні обставини суд не розцінює як його небажання стати на шлях виправлення.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала є незаконною і підлягає скасуванню. Зазначає, що засуджений 01.07.2019 на виклик до Хустського РВ філії ДУ «Центр пробації» не з'явився, 02.07.2019 йому повторно було надіслано виклик на 12.07.2019, однак засуджений ОСОБА_6 повторно не з'явився. 07.08.2019 старшим інспектором Хустського РВ ОСОБА_10 було здійснено перевірку за місцем проживання ОСОБА_6 та встановлено, що за вищевказаною адресою він був відсутній. Відносно засудженого ОСОБА_6 були розпочаті першочергові розшукові дії. 23.09.2019 до Хустського РВ з'явився засуджений ОСОБА_6 , відносно нього було винесено письмове попередження та проведено профілактичну бесіду. В подальшому засуджений також неодноразово не з'являвся на реєстрації, а саме: 07.10.2019, 02.12.2019,08.01.2020. Окрім того, прокурор посилається на те, що факти виїзду за кордон з метою заробітків нічим не підтверджено, а також не підтверджений факт того, що засуджений ОСОБА_6 доглядав за хворим дядьком, у тому числі орган пробації не було повідомлено про вказаний факт ні письмово, ні електронним зв'язком, ні телефоном. Відмовляючи у задоволенні клопотання суд своє рішення мотивував тим, що відсутні переконливі докази того, що засуджений не бажає стати на шлях виправлення, умисно ухиляється від явки на реєстрацію, умисно не виконує покладені на нього судом обов'язки, при цьому вважає його неявки в орган пробації поважними. Вказує і на те, що засудженим умисно і свідомо порушено умови відбування покарання, оскільки його було попереджено та наголошено про недопустимість порушення умов іспитового строку. Також ним не було надано жодних підтверджуючих документів про причини неявки в орган пробації під час реєстрації, а медичні довідки надані лише в кінці судового розгляду. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою задовольнити подання Хустського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області щодо скасування звільнення від відбування покарання засудженому ОСОБА_6 та направлення його для відбування призначеного покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення учасників судового розгляду : прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 засуджений вироком Міжгірського районного суду від 04.03.2019 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, зокрема періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
15.04.2019 засуджений ОСОБА_6 поставлений на облік у Хустському РВ з питань пробації філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області та 17.04.2019 ОСОБА_6 під розписку було роз'яснено покладені на нього судом обов'язки, зміст ст. 15 Закону України «Про пробацію» та ознайомлено з положеннями ст. ст. 164 та 166 КВК України, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання згідно ч. 2, 3 ст. 78 та ст. 390 КК України.
Апеляційним судом встановлено, що за період іспитового строку засуджений ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлений про обов'язок з'явлення на реєстрацію, 6 разів без поважних причин не з'явився на реєстрацію до органу пробації - 01.07. 2019, 05.08.2019, 02.09.2019, 07.10.2019, 02.12.2019,08.01.2020.
З постанови про встановлення днів явки вбачається, що ОСОБА_6 зобов'язано перший понеділок кожного місяця з'являтися до Хустського РВ філії ДУ «Центр пробації», що ОСОБА_6 ознайомлений із вказаною постановою 17 квітня 2019 року.
Листком реєстрації явок підтверджено, що 01.07. 2019, 05.08.2019, 02.09.2019, 07.10.2019, 02.12.2019,08.01.2020 засуджений ОСОБА_6 на реєстрацію не з'явився.
З довідки, виданої в. о. начальника КНП «Хустська центральна районна лікарня ім.. Віцинського О.П. вбачається, що засуджений ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі не перебував.
Під час розгляду кримінального провадження апеляційним судом засуджений ОСОБА_6 підтвердив, що покладені на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України йому були роз'яснені як судом після проголошення вироку, так і інспектором органу пробації. Засуджений ОСОБА_6 також визнав факти неявок його на реєстрацію до органу пробації.
Разом із тим, доводи апеляційної скарги про те, що факти виїзду ОСОБА_6 за кордон з метою заробітків нічим не підтверджено, і про те, що засуджений ОСОБА_6 доглядав за хворим дядьком орган пробації повідомлено не було: ні письмово, ні електронним зв'язком, ні в телефонному режимі, - знайшли своє підтвердження і заслуговують на увагу.
Крім того, апеляційний суд вважає, що виїзд ОСОБА_6 за межі України під час іспитового строку, як про це зазначає сторона захисту, є також порушенням ним покладених на нього обов'язків, оскільки такий виїзд ОСОБА_6 здійснював без дозволу органу пробації.
Таку поведінку засудженого ОСОБА_6 колегія суддів розцінює як грубе умисне порушення по невиконанню обов'язків, покладених на нього судом, а відтак, і небажанням стати на шлях виправлення, що є безумовною підставою для скасування звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного вироком покарання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи подання, прийняв рішення без дослідження всіх обставин справи, не дав оцінку вищенаведеним доказам та дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні подання, належним чином не вмотивувавши висновок.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, що свідчить про необхідність скасування ухвалу суду першої інстанції з постановленням апеляційним судом нової, якою необхідно скасувати звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного вироком Міжгірського районного суду від 04.03.2019 покарання з випробуванням та направити засудженого для відбування призначеного цим вироком покарання.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав керівник Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , задовольнити.
Ухвалу Хустського районного суду від 28 квітня 2020 року, якою в задоволенні подання заступника начальника Хустського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, засудженого вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.03.2019 року за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком у два роки, про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання - відмовлено, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою подання заступника начальника Хустського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , - задовольнити.
Скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого за вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.03.2019 за ч. 2 ст. 289 КК України ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.
Засудженого ОСОБА_6 направити для відбування покарання, призначеного за вироком Міжгірського районного суду від 04.03.2019 за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: