Справа № 303/6227/20
Закарпатський апеляційний суд
04.03.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розглянув у судовому засіданні матеріали в м. Ужгороді матеріали контрольного провадження 11-кп/4806/97/21, за апеляційними скаргами захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16. 02. 2021.
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою без визначення розміру застави до 16. 04. 2021, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Мукачева Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , з вищою освітою, тимчасово не працюючого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Із матеріалів контрольного провадження вбачається, що кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070040000309 від 07. 02. 2020 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, знаходиться в провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та розглядаючи питання доцільності збереження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченим, суд першої інстанції прийняв до уваги те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, тому обвинувачені можуть незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому
-2-
кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань, можуть переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На переконання суду першої інстанції, підстав, які б унеможливлювали застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та сторонами не наведено. Крім того, судом констатовано про продовження існування ризику того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, виходячи з тяжкості злочинів, які їм інкримінуються, та суворості покарання, що загрожує їм у разі визнання їх винними. З урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, оскільки ризики, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу своєї актуальності не втратили та продовжують існувати. Окрім того, судом враховано і те, що злочин, у вчиненні якого обвинувачуються як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_7 становить підвищену суспільну небезпеку. Тому, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, суд вважав доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала суду є незаконною та необрунтованою. Зазначає, що у діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, що судом порушені норми матеріального та процесуального права при застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім того, є необґрунтованими висновки суду щодо ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що вказані ризики є недоведеними. Зазначає, що потерпілий ОСОБА_10 був допитаний під час досудового розслідування, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, цивільний позов не заявляв. Стверджує, що представлені стороною обвинувачення та досліджені вже в ході судового розгляду справи факти та обставини, свідчать про те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів не доведена, що не може слугувати підставою для прийняття рішення про продовження обвинуваченому найсуворішого запобіжного заходу. Наголошує на тому, що в клопотанні та в ухвалі суду відсутні будь які докази й обставини, які у відповідності до ст. 94 КПК України вказували б на наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Більш того, ОСОБА_6 раніше не судимий, ніяким чином не перешкоджав досудовому розслідуванню, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утримання чотирьох неповнолітніх дітей. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, поданій в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 вказує на те, що ухвала суду є незаконною та необрунтованою. Зазначає проте, що у діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, що судом порушені норми матеріального та процесуального права при застосуванні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім того, є необґрунтованими висновки суду щодо ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що вказані ризики є недоведеними. Зазначає проте, що потерпілий ОСОБА_10 був допитаний під час досудового розслідування, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, цивільний позов не заявляв. Стверджує, що 04. 11. 2020 було змінено
-3-
запобіжний захід ОСОБА_7 на цілодобовий домашній арешт і до 09. 11. 2020 жодного порушення встановлених обмежень ОСОБА_7 зафіксовано не було. Окрім того, представлені стороною обвинувачення та досліджені вже в ході судового розгляду справи факти та обставини, свідчать про те, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину не доведена, що не може слугувати підставою для прийняття рішення про продовження обвинуваченому найсуворішого запобіжного заходу. Наголошує на тому, що в клопотанні та в ухвалі суду відсутні будь які докази й обставини, які у відповідності до ст. 94 КПК вказували б на наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Більш того, ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні дружину та малолітню дитину, яка потребує хірургічного втручання. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи наведене, а також те, що учасники судового розгляду не виявили бажання бути присутніми при розгляді апеляційних скарг, розгляд апеляційних скарг захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , апеляційним судом здійснюється без участі останніх.
Перевіривши матеріали контрольного провадження, дослідивши доводи апеляційний скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
-4-
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Висновок суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 колегія суддів вважає належним чином вмотивованим, викладені в судовому рішенні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються зі здобутими доказами та обставинами кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував те, що обставини, які були підставою для обрання підозрюваним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, наведені прокурором ризики не зменшились і продовжують існувати.
Апеляційний суд також, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, а ОСОБА_7 - у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, тому є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому колегія суддів вважає, що продовження обвинуваченому ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинувачених.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до належного висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із чим погоджується й колегія суддів, вважаючи, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, а також дієвості кримінального провадження.
Відхиляючи доводи апеляційних скарг захисника, колегія суддів зазначає, що тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , а також тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 та покарання, яке передбачено за вчинення даних злочинів, дані про особу обвинувачених, а також підвищена суспільна небезпечність вчинених ними злочинів, дають обґрунтовані підстави вважати про наявність вищезгаданих ризиків, запобіганню яких, на переконання апеляційного суду, буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що матеріали контрольного провадження не містять переконливих відомостей, які б унеможливлювали перебування обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою. Не були вони надані й стороною захисту і під час судового та апеляційного розгляду.
-5-
З урахуванням вищенаведеного, як такі, що не спростовують висновку суду про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і в свою чергу не можуть визнаватися підставами для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, постановленого на стадії судового розгляду кримінального провадження, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених про те, що суд першої інстанції не з'ясував та не навів переконливі аргументи на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених.
На будь які інші факти у підтвердження доводів про можливість застосування щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, в апеляційних скаргах захисника - адвоката ОСОБА_5 не вказується.
Тому, апеляційний суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 й у свою чергу, відхиляє і доводи апеляційних скарг и про необхідність відмови у задоволенні клопотання прокурора, вважаючи, що інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігання встановленим ризикам.
Доводи апеляційних скарг захисника, про те, що судом не враховані дані про особу обвинувачених як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_7 , - апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі жодним чином не впливають на висновок суду першої інстанції про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і не дають підстав для застосування щодо кожного з них більш м'якого запобіжного заходу. При цьому, апеляційний суд враховує і те, що в матеріалах контрольного провадження відсутні відомості про те, що стан здоров'я як обвинуваченого ОСОБА_6 , так і обвинуваченого ОСОБА_7 унеможливлює їх тримання під вартою.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак, обставини, за яких вчинені інкриміновані йому кримінальні правопорушення, їх тяжкість та інші наведені вище обставини та дані про його особу, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З ухвали суду також убачається, що прокурор під час розгляду клопотання посилався на вищенаведені обставини, і що судом таким дана належна оцінка.
В ухвалі суду також вірно зазначено, що у вказаному кримінальному провадженні на даний час триває судовий розгляд.
Доводи апеляційних скарг про те, що у діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст.15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та в діях ОСОБА_7 , відповідно, відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, - апеляційний суд вважає такими, що не спростовують висновків слідчого судді про наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а також про те, що запобіганню їх настання достатнім буде лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При оцінці доводів апеляційних скарг колегія суддів також зазначає, що на цій стадії судового розгляду, суд не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини чи кваліфікації
-6-
діянь обвинувачених, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинувачених по суті, а виходить лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах кримінального провадження, які на переконання апеляційного суду свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінально - протиправних діянь.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 , в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , доводи яких не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, задоволенню не підлягають, а ухвала суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін.
При прийнятті судового рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі сторона захисту не посилалась.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 , подані в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16. 02. 2021, якою обвинуваченому за ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_6 та обвинуваченому за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 16. 04. 2021,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :