Справа № 299/271/19
Закарпатський апеляційний суд
01.03.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/901/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 ,
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 30 липня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням за ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, повернуто до Берегівської місцевої прокуратури.
В ухвалі суду першої інстанції вказується на те, що надісланий до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 не відповідає вимогам КПК України, зокрема: формулювання обвинувачення у ньому текстуально співпадає з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення, що дає підстави стверджувати, що слідчий і прокурор не виклали або взагалі не встановили всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, доказування яких, відповідно до ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України, є їх обов'язком, не розрізняють цих термінів, їх значення, у такий спосіб дезорієнтують сторону захисту, потерпілу і суд щодо розуміння фактичних обставин кримінального правопорушення, суті і обсягу обвинувачення, істотно обмежують процесуальні права учасників судового провадження, передбачені ст. ст. 42 і 56 цього Кодексу процесуальні можливості прокурора при підтриманні державного обвинувачення, унеможливлюють правильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а в решті - виконання завдань кримінального провадження. У цьому випадку для встановлення події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого, форми вини, мотиву, мети, правової кваліфікації, ступеня суспільної небезпечності кримінального правопорушення істотне значення мають відомості про особи потерпілого й обвинуваченого, їх взаємовідносини, причину і тривалість проживання потерпілого в будинку обвинуваченого, події, які передували їх конфлікту 10.12.2018, привід конфлікту, дії кожного з його учасників на місці події в їх послідовності і взаємозв'язку; момент, місце, мета і причина нанесення удару ножем, взаємне розташування при цьому потерпілого та обвинуваченого, їх антропометричні дані, сліди на одязі обвинуваченого, наявні у нього тілесні ушкодження, а також всі інші обставини, які можуть мати значення для кримінального провадження і до встановлення яких зобов'язує слідчого і прокурора не виконаний ними припис ч. 2 ст. 91 КПК України. Відсутність в обвинувальному акті чіткого, підтвердженого доказами, викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, тобто всіх обставин, які мають значення для кримінального провадження, залишає відкритим питання про те чи досліджені і відкинуті органом досудового розслідування (стороною обвинувачення) всі інші можливі версії вчинення кримінального правопорушення, у тому числі висунута обвинуваченим, тобто, чи відповідає зміст і форма кримінального провадження засаді презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини. Така невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України обмежила право сторони захисту обстоювати свої законні інтереси, стороні обвинувачення - можливість доводити обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті і змусила суд давати оцінку обставинам, які можуть мати значення для кримінального провадження, однак органом досудового розслідування не з'ясовані, оскільки в обвинувальному акті не викладені, але і не спростовані. З огляду на наведене, судом повернуто обвинувальний акт разом з додатками до Берегівської місцевої прокуратури.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та підлягає скасуванню. Зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, оскільки в ньому чітко сформульовано обвинувачення ОСОБА_7 , наведені час, місце, спосіб та інші встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення. Вказує і на те, що під час підготовчого судового засідання суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, проте місцевий суд вийшов за межі своїх повноважень у підготовчому судовому засіданні. Просить ухвалу скасувати, призначити по кримінальному провадженню новий судовий розгляд в іншому складі суду.
У запереченні на апеляційну скаргу захисник обвинуваченого вказує на те, що апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Іршавського районного суду від 30.07.2020 залишити без змін.
У запереченні на апеляційну скаргу потерпіла вказує на те, що жодних претензій до обвинуваченого не має, просить звільнити його з-під варти, так як він щиро кається, має поганий стан здоров'я є не судимим, учасником війни в Демократичній Республіці Афганістан, що вчинено необережний злочин. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Іршавського районного суду від 30.07.2020 залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення учасників судового розгляду : прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши викладекні в обвинувальному акті відомості, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника - адвоката ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_9 , неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги те, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду кримінального провадження й будь-яких заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день та відомості про поважність причин їхньої неявки від них не надходило, а від адвоката ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його та обвинуваченого участі.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 прокурору, а висновки суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України з наведених в ухвалі підстав, колегія суддів визнає такими, що не є підставою для його повернення прокурору з огляду на таке.
Так, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Як убачається зі змісту обвинувального акту, такий складений та підписаний слідчим та затверджений прокурором, містить дату та місце його складання, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченого та потерпілого, прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого та прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, відомості про: відсутність цивільного позову; відсутність витрат на залучення експертів; речові докази; відсутність цивільного позову; посилання на обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (а. к. п. 1- 6).
Із матеріалів судового провадження також вбачається, що до обвинувального акту додано передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України додатки - реєстр матеріалів досудового розслідування ( а. к. п. 7-9), розписки підозрюваного та захисника про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (а. к. п. 10-11).
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, оскільки в ньому чітко сформульовано обвинувачення ОСОБА_7 , наведені час, місце, спосіб та інші встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, - колегія суддів визнає такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, - вважає такими, що спростовуються наведеним вище.
Тому, наведені в оскаржуваній ухвалі обставини, на які суд першої інстанції посилається як на підстави для повернення обвинувального акту, на переконання колегії суддів, не дають підстав для повернення обвинувального акту прокурору та не перешкоджають суду першої інстанції розглянути кримінальне провадження з огляду на викладене в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_7 ..
Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору із наведених в оскаржуваній ухвалі підстав, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання не вправі виходити за межі повноважень, наданих ст. 314 КПК України, оскільки оцінка доказів, доведеності або недоведеності вини обвинуваченого, а також обґрунтованості пред'явленого обвинувачення неможлива на стадії підготовчого судового засідання, так як указані питання підлягають вирішенню безпосередньо під час розгляду кримінального провадження по суті.
Тому, заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про те, що що під час підготовчого судового засідання суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, проте місцевий суд вийшов за межі своїх повноважень у підготовчому судовому засіданні.
Разом із тим, апеляційний суд також бере до уваги і те, що недоліки, на які вказується в оскаржуваній ухвалі, прокурор може усунути шляхом зміни обвинувачення у порядку ст. 338 КПК України.
На будь-які інші порушення закону, які би давали підстави для повернення обвинувального акта в ухвалі суду не вказується й таких апеляційним судом не встановлено.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в ухвалі підстав, призведе до необґрунтованого затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду, що в свою чергу свідчить і про слушність доводів апеляційної скарги й у цій частині.
Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Про обов'язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).
Отже, з наведеного вбачається, що судом першої інстанції порушені вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про повернення обвинувального акта прокурору, в зв'язку із чим, оскаржувана ухвала як незаконна та необґрунтована підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду обвинувального акту в суді першої інстанції.
При цьому, передбачені КПК України підстави для призначення нового розгляду обвинувального акту судом першої інстанції в іншому складі, відсутні, а тому, доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині не заслуговують на увагу і відхиляються.
Керуючись ст. ст. 291, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 30.07.2020, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 повернуто прокуророві - скасувати, призначивши новий розгляд кримінального провадження в Іршавському районному суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: