Справа № 128/3132/20
Провадження №11-кп/801/206/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 березня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 листопада 2020 року, якою відмовлено в задоволенні подання ДУ «Стрижавська ВК №81» про застосування до засудженого ОСОБА_8 Закону України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»,
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшло подання ДУ «Стрижавська ВК №81» про перегляд ч.1 ст.309 КК України щодо засудженого ОСОБА_8 , який відбуває покарання в ДУ «Стрижавська ВК №81», яке мотивоване тим, що відповідно до Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» ст.309 КК України змінена та викладена в новій редакції.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 30 листопада 2020 року відмовлено в задоволенні подання ДУ «Стрижавська ВК №81» про застосування до засудженого ОСОБА_8 Закону України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».
Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що застосування до засудженого ОСОБА_8 за ч.1 ст.309 КК України Закону України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» погіршить становище засудженого в зв'язку із збільшенням остаточного покарання, за попереднім вироком; засуджений погодився із мотивами суду.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, замінити йому невідбуту частину покарання на обмеження волі, відповідно до Закону №2617-VIII від 22.11.2018 року, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції порушив його право на захист, не призначив йому захисника за рахунок держави. Адміністрація установи «Стрижавська ВК №81» не ознайомила його із вищезазначеним Законом №2617-VIII від 22.11.2018 року в якому відбулися зміни, та не попередила його про розгляд подання в суді першої інстанції, а тому він не мав часу підготуватися до судового розгляду.
Заслухавши засудженого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 , які підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі та просили їх задовольнити; прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Відповідно до Закону України № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01.07.2020, було внесено зміни до частини 1 статті 309 КК України та санкція ч.1 ст.309 КК України у новій редакції передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 12.11.2018 ОСОБА_8 засуджений за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_8 визначено шляхом часткового складання покарання за даним вироком з покаранням за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 26.07.2018 у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.
Під час відбування покарання за вищевказаним вироком ОСОБА_8 був засуджений вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.02.2020 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік, на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточне покарання призначено шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 12.11.2018 і остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік 3 місяці.
Частиною першою ст.74 КК України регламентовано, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому, частиною третьою зазначеної статті визначено, що призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Із аналізу зазначених вище норм випливає, що згідно із змінами, внесеними Законом №2617-VIII у санкцію частини першої статті 309 КК України, максимальним покаранням за вчинення кримінального правопорушення, за яке засуджений ОСОБА_8 є покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років.
Відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст.72 КК України одному дню позбавленню волі відповідають два дні обмеження волі.
У разі застосування до засудженого ОСОБА_8 покарання, що передбачене ч.1 ст.309 КК України в редакції Закону України №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» із застосуванням ст.72 КК України, становище засудженого ОСОБА_8 погіршиться, в зв'язку зі збільшенням остаточного покарання, оскільки до покарання призначеного за ч.1 ст.309 КК України, слід приєднати частину невідбутого покарання за попереднім вироком Хмельницького міськрайонного суду від 12.11.2018 року у вигляді позбавлення волі, а тому в задоволенні апеляційної скарги засудженого слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_8 про те, що суд першої інстанції порушив його право на захист не призначивши йому захисника за рахунок держави, спростовується журналом судового засідання від 30.11.2020 (а.с.8), згідно якого засуджений ОСОБА_8 не потребує адвоката.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст.405, 407, 409,418, 419 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 листопада 2020 року, якою відмовлено в задоволенні подання ДУ «Стрижавська ВК №81» про застосування до засудженого ОСОБА_8 Закону України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» - залишити без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4