Справа № 127/3558/21
Провадження №11-сс/801/148/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 березня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ( в режимі відеоконференції),
слідчого ОСОБА_9 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження №12020020100000714 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2021 року, якою продовжено строк домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22:00 год. до 06:00 год. відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 вступивши у злочинну змову з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 направлену на таємне викрадення чужого майна з метою злочинного збагачення, при цьому розподіливши між собою ролі а саме: ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 мали проникати до будинків та вчиняти крадіжки речей, а ОСОБА_10 у свою чергу виконував роль водія та спостерігача, який зобов'язаний був доставити ОСОБА_10 та ОСОБА_8 до місця вчинення злочину та очікувати останніх у заздалегідь домовленому місці з метою непомітного залишення місця злочину.
12.10.2020 року близько 20 годин 30 хвилин, приїхавши до будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_11 . Переконавшись, що в дома нікого немає та за їх діями не спостерігають стороні особи, шляхом віджиму металопластикового вікна ванної кімнати ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 проникли до вищевказаного будинку. Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, діючи умисно, таємно, за попередньою змовою вчинили крадіжку виробів з жовтого металу та срібла.
В подальшому, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_10 , з місця вчинення злочину зникли на автомобілі під керуванням останнього, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму понад 150 тисяч гривень.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2021 року підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк домашнього арешту у певний період доби.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, що дає достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній є особою схильною до вчинення кримінальних правопорушень та на даний час перевіряється причетність останнього до ряду інших злочинів передбачених ст.185 КК України на території України, а тому він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, не законно впливати на свідків та потерпілого, з метою зміни їх показів, щоб уникнути або заміну більш м'якого покарання за вказане кримінальне діяння.
Завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про домашній арешт не представляється можливим, у зв'язку з серйозністю обвинувачення та необхідністю проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_12 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, мотивуючи свої вимоги тим, що підозрюваний не перебував у розшуку та не переховувався від слідства, перебуваючи чотири місці під домашнім арештом не порушував його.
Слідчим було проведено обшуки та вилучено усі потрібні слідству речові докази, за всіма відомими адресами, де проживав ОСОБА_8 та за всіма адресами де проживали його рідні.
Підозрюваний ОСОБА_8 усвідомив, що вчинив злочин, вину повністю визнав, співпрацює зі слідством, давав покази, частково відшкодував шкоду потерпілому, має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв'язки проживає із дружиною, має батька, який потребує медичної допомоги, працює на ТОВ « Днепр Екострой» вказане товариство має не нормований робочий графік, крім того на ньому є нічні зміни (з графіком роботи доба/на дві доби), що оплачується значно більше, це дозволить підозрюваному значно швидше відшкодувати шкоду потерпілому, крім того, останній бажає влаштуватись на роботу водієм таксі в нічний час. Потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_11 не заперечує щодо заміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання, про що надав відповідну заяву.
Стороною обвинувачення не надано жодного доказу, що свідки чи потерпілі скаржаться на ОСОБА_8 чи він раніше вчиняв аналогічні дії по відношенню до потерпілого чи свідків.
Заслухавши захисника ОСОБА_7 підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі та просили їх задовольнити; прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши судові матеріалами та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для становлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку домашнього арешту на певний період доби підозрюваному ОСОБА_8 дотримався вказаних вище вимог кримінального процесуального закону.
Так, вирішуючи питання про продовження строку домашнього арешту на певний період доби підозрюваному ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України, з чим і погоджується колегія суддів, слідчий суддя, відповідно до ст.178 КПК України, врахував, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років, раніше судимий за скоєння аналогічного злочину, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, не законно впливати на свідків та потерпілого, з метою зміни їх показів, щоб уникнути або заміни більш м'якого покарання за вказане кримінальне діяння, а також вчинити інше кримінальне правопорушення; ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися; нових належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 іншого, менш суворого запобіжного заходу ніж домашнього арешту на певний період доби учасниками судового розгляду в ході апеляційного перегляду не надано, а ті що містяться в матеріалах провадження свідчать про обґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення.
В ході апеляційного розгляду слідчий ОСОБА_9 пояснив, що підозрюваний ОСОБА_8 перевіряється на причетність по іншим кримінальним правопорушенням, однак підозр там не має, підозрюється у вчинені одного епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_11 .
Відповідно до пункту 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Враховуючи вище викладені обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, оскільки ухвалена у відповідності до вимог закону, та винесена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2021 року, якою підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк домашнього арешту у певний період доби - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4