01 березня 2021 року
м. Київ
справа № 656/268/19
провадження № 61-14629ск20
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 27 лютого 2020 року, додаткове рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 06 березня 2020 року та на постанову Херсонського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Першотравневої сільської ради Іванівського району Херсонської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності,
01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року року залишено скаргу без руху для усунення недоліків, оскільки в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України, та судовий збір сплачений не в повному обсязі.
На виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 подав до Верховного Суду документ на підтвердження доплати судового збору та уточнену касаційну скаргу, в якій описує обставини справи, при цьому підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, не зазначає.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків. Виконуючи вимоги указаної ухвали ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу, в якій як на підставу касаційного оскарження посилається на частину другу статті 389 ЦПК України, зокрема, на пункт 3 (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) та 4 (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Якщо касаційна скарга оскаржується на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, то вона окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, повинна містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Якщо касаційна скарга оскаржується на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України, то таке формальне посилання без зазначення підстави, передбаченої статтею частиною першою, третьою статті 411 ЦПК України, не може бути підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно надати уточнену касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду.
Керуючись статтями 127, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Антоненко