18 лютого 2021 року Справа № 160/15787/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Спаський" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості UA110130/2020/000127/1 від 29.10.2020 року, -
26.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Спаський" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості UA110130/2020/000127/1 від 29.10.2020 року, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58 Митного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення. При цьому позивач зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 55 Митного кодексу України та правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598. Оскільки розбіжності, які виявлені митницею і зазначені як підстава в витребуванні документів, не мають вплив на правильність визначення митної вартості, надані документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та митницею, не виявлені наявні ознаки підробки, то відмова в застосуванні визначення митної вартості за основним методом (згідно договору) протирічить ст. 52-55 Митного кодексу України, носить противоправний характер та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 20.01.2021 року.
19.01.2021 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 54 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складової митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що
1. З'явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;
2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;
3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;
5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;
6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
5. Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що
1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Судом встановлено, що 29.10.2020 року позивачем до відділу митного оформлення на територію митного посту "Слобожанський" Дніпровської митниці Держмитслужби задекларовано шляхом подання електронної митної декларації UA110130/2020/031280 товар - фоточутливі, напівпровідникові прилади, вмонтовані в панель: складені у модуль сонячні елементи на основі монокристалічного кремнію, потужність 440Вт сонячні батареї LR4- 72НІН-440М, код УКТЗЕД - 85414090, в кількості 1980 шт. Країна виробництва: СN, виробник - LONGI SOLAR TECHNOLOGY Co, LTD.
Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2020 року № 01102020, укладеного між позивачем та MIROTRANS BG LTD, Болгарія.
Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України.
Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 10.08.2020 року, пакувальний лист (Packing list) до інвойсу 02102020/1 б/н від 02.10.2020 року, рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) 02102020/1 від 02.10.2020 року, коносамент (Bill of lading) CNSHA0000924782 від 03.09.2020 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) 1358/1 від 27.10.2020 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) 1358/2 від 27.10.2020 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) 1358/3 від 27.10.2020 року, навантажувальний документ (Bordereau) наряд 1358 від 21.10.2020 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів UA500040/2020/3774 від 28.10.2020 року, комерційна пропозиція №3 від 20.08.2020 року, банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 23.10.2020 року, зовнішньоекономічний контракт 01102020 від 01.10.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація) 1/3 від 02.10.2020 року, копія митної декларації країни відправлення 223120200002570689 від 03.09.2020 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На підставі ст.254 МКУ необхідно надати переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п.2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.12 року №631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672.
Листом декларанта №1 від 29.10.2020 року повідомлено про неможливість надати інші документи, окрім тих, які вже надано до митного органу протягом 10-ти днів.
У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості товару, заявленої декларантом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 29.10.2020 року № UA110130/2020/000127/1.
До товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 07.09.2020 №UА500500/2020/504966 - 4,32 дол.США/кг.
При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:
-числові витрати на страхування товару та фрахт не підтверджено документально;
-відповідно до інформації експортної декларації від 03.09.2020 року №223120200002570689 товар вивантажено з КНР на підставі документу №16112018, проте цей документ декларантом не надано.
29.10.2020 року позивач скориставшись правом на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, задекларував зазначені товари за МД № UA110130/2020/031369.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).
Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018р. в справі №809/1884/16.
Як вбачається із матеріалів справи, поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2020 року № 01102020, укладеного між позивачем та MIROTRANS BG LTD, Болгарія.
Також, листом від 19.11.2020 року №19/11-2 позивачем були подані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, що декларується на підставі п.8 ст.55 МКУ, а саме:
- лист-пояснення виробника та відправника товару LONGi Solar Technology Co. від 18.11.2020 року №18112020-1 з перекладом;
- переклад митної декларації країни відпрвалення від 03.09.2020 року №223120200002570689;
- страховий поліс від 03.09.2020 року №ЕМ72502587-000003 (0000002282) з перекладом.
Що стосується підтвердження числових витрат декларанта на страхування товару та фрахт, суд зазначає наступне. Як вбачається із матеріалів справи, відправником товару з Китаю, згідно експортної декларації країни відправлення №223120200002570689 від 03.09.2020 року є виробник товару LONGi Solar Technology Co., Ltd (China), який за своїм контрактом №16112018 з MIROTRANS BG LTD відправив товар на умовах CIF - Одеса вантаж. Згідно зазначених умов CIF - Одеса та листа пояснення виробника та відправника товару LONGi Solar Technology Co., Ltd (China) №18112020-1 від 18.11.2020 року останній сплатив фрахт та страхування (про що свідчить страховий поліс № ЕМ72502587 - 000003 від 03.09.2020 року). Таким чином витрати на фрахт та страхування до порту Одеса (Україна) декларантом та MIROTRANS BG LTD сплачені не були. Умови поставки по контракту №01102020 від 01.10.2020 року між продавцем MIROTRANS BG LTD та покупцем ТОВ «Агропромисловий комплекс «СПАСЬКИЙ» здійснено на умовах DAP - Спаське. Інших складових митної вартості при вищезазначеній поставці товару по контракту №01102020 від 01.10.2020 року крім вартості товару зазначеному в інвойсі, немає.
Що стосується експортної декларації країни відправлення від 03.09.2020 року № 223120200002570689, суд зазначає, що дана декларація не підтверджує митну вартість товарів та не має впливу на правильність визначення митної вартості згідно договору №01102020 від 01.10.2020 року.
Також, суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару ( його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018р. по справі №826/16046/16.
Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та Рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв'язку із чим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Дніпровської митниці Держмитслужби на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжного доручення №20 від 20.11.2020 року на суму 2102 грн.
Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.132, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 29.10.2020 року № UA110130/2020/000127/1.
Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Спаський" (51263, Дніпропетровська область, Новомосковський район, селище Спаське, вул. Козинця, буд. 8, код ЄДРПОУ 31190269) судові витрати у розмірі 2102 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна