12 лютого 2021 року Справа № 160/16735/20
Днепропетровский окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управляння ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
15.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Ф" від 19.11.2020 № 0007553-0415-0430 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 8 333, 33 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 8 333 грн. 33 коп. за 2020 рік, однак позивач наголошує, що вартість її транспортного засобу в 2020 році не підпадає під об'єкт оподаткування через те, що оподаткуванню в 2020 році підлягають автомобілі вартість яких перевищує 1 771 125, 00 (375*4 723, 00) грн.., та з року випуску яких минуло не більше 5 років. Позивач вказує, що придбаний нею автомобіль марки BMW, модель «Х6 хDrixe30dGO6», 2020 року випуску (тобто до 5 років), об'єм двигуна 2993 см3, дизель, не є об'єктом оподаткування, та не включено до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше 5 років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 (звітного) року.
Таким чином, позивач вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.11.2020 року № 0007553-0415-0403 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі - 8 333, 33 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
19.01.2021 року представником позивача до суду подано додаткові пояснення, а також надано роздруківку з офіційного сайту Міністерства економіки і торгівлі України переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 (звітного) року.
Заперечуючи проти позовної заяви та заявлених в ній позовних вимог, позивачем подано 26.01.2021 року відзив на позов, в якому зазначено наступне.Так, відповідно до інформації з АІС «Податковий блок», ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки BMW, модель «Х6 хDrixe30dGO6», 2020 року випуску, об'єм двигуна 2993 см3, тип пального - В дизель. Відповідно до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше 5 років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 (звітного) року, що розміщений на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - me.gov.ua, означений автомобіль позивача визначений, як об'єкт оподаткування транспортним податком. Таким чином, відповідно до вимог діючого законодавства в 2020 році платнику сформовано податкове повідомлення-рішення № 0007553-0415-0403 від 19.11.2020 року на суму 8 333, 33 грн., за податковий період - 2020. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення 24.11.2020 року надіслано на адресу позивача. Щодо не співпадання технічних характеристик зазначених в Переліку з технічними характеристиками ТЗ позивача, оскільки позивач є власником транспортного засобу марки BMW, модель «Х6 хDrixe30dGO6», 2020 року випуску, об'єм двигуна 2993 см3, тобто має менший об'єм, ніж встановлений у переліку, відповідачем зазначено таке. Для визнання об'єму двигуна загальноприйнятим стандартом є округлення до цілих чисел, причому це відбувається в більшу сторону. Таким чином, мотор із загальною сумою обсягів усіх камер згорання, яка фактично дорівнює 2993 см. Куб., є двигуном з робочим об'ємом 3 літри.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності легковий автомобіль BMW, модель «Х6 хDrixe30dGO6», 2020 року виготовлення, номер двигуна НОМЕР_1 , об'єм двигуна 2993 куб. см., що підтверджується договором купівлі - продажу нового транспортного засобу № U20-3750А/1 від 29.09.2020 року.
Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області 19.11.2020 на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007553-0415-0403, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» на загальну суму 8 333 грн. 33 коп. за податковий період 2020 рік.
Незгода позивача із податковим повідомленням-рішенням від 19.11.2020 року № 0007553-0415-0403 зумовила звернення до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Базою оподаткування відповідно є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України).
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п. 267.4 ст. 267 ПК України).
З метою реалізації вказаного положення та визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, для вирішення питання про віднесення їх до об'єктів оподаткування з 19.02.2016 набула чинності Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабміну від 18.02.2016 № 66, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком. та зазначено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N 403.
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).
Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).
Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Пунктом 13 вказаної Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, визначено, що відповідно до цієї Методики Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики).
Слід зазначити, що на коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів. При цьому, технічний стан автомобіля відповідно до Методики не впливає на обрахунок середньоринкової вартості автомобіля. Однак, розбіжності між ідентичними автомобілями можуть стосуватися, зокрема, технічного стану легкового автомобіля.
Так, законодавцем визначено низку складових елементів, параметри яких мають бути враховані органом податкового контролю при обчисленні транспортного податку.
Водночас, на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України викладено перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році.
У вказаному переліку зазначений автомобіль марки BMW, модель «Х6 М50d»рік випуску до 2 років (включно), об'єм циліндрів двигуна 3, 00 куб.см., тип палива дизель.
При цьому, згідно матеріалів справи, зокрема, договору купівлі - продажу нового транспортного засобу № U20-3750А/1 від 29.09.2020 року та технічного паспорту вбачається, що ОСОБА_1 належить транспортний засіб - легковий автомобіль BMW, модель «Х6 хDrixe30dGO6», 2020 року виготовлення, номер двигуна НОМЕР_1 , з об'ємом двигуна 2993 куб. см.
Тобто, об'єм двигуна автомобіля позивача є меншим, ніж визначений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у вищевказаному переліку.
Отже, належний позивачу автомобіль не входить до переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2020 (звітного) року.
У відзиві відповідачем вказано, що згідно загально прийнятим стандартам округлення до цілих чисел об'єму циліндрів двигуна в більшу сторону, двигун із загальною сумою обсягу об'ємів циліндрів в розмірі 2993 куб. см. фактично дорівнює об'єму 3,0 л.
Проте, таке твердження відповідача не підтверджено нормами законодавства чи іншими положеннями.
Таким чином, підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, нормами закону не обґрунтовані.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Новік проти України" (18.12.2008) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".
У справі "Щокін проти України" Суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим, та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Отже, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні будь-які підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщує Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Тобто, податковий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об'єкта оподаткування, був позбавлений необхідності в більш ширшому його тлумаченні.
В даному випадку, фактично здійснивши округлення об'єму двигуна автомобіля позивача до іншого показника, податковий орган допустив фактично свавільне втручання у майнові права позивача.
Отже, суд дійшов висновку, що оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році автомобіль марки BMW, модель «Х6 хDrixe30dGO6», 2020 року виготовлення, з об'ємом двигуна 2993, не вказаний, то транспортний засіб який зареєстрований на позивача не може вважатися об'єктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.
Положенням статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 листопада 2018 року у справі № 822/2687/17.
В даному рішенні суд прийшов до висновку, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.
У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до повного задоволення.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 262-264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Ф" від 19.11.2020 № 0007553-0415-0430, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 8 333, 33 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська