Житомирський апеляційний суд
Справа №296/10993/19 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.
Категорія 39 Доповідач Миніч Т. І.
03 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді: Миніч Т.І.
суддів: Шевчук А.М.,
Павицької Т.М.
розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів
у цивільній справі №296/10993/19 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі-Банк) звернувся до суду з позовом. Банк просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 07.08.2014 року в сумі 123863,73 грн. та судові витрати в розмірі 1921,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що всупереч умовам Договору про надання банківських послуг № б/н від 07.08.2014 року, укладеного між ним та відповідачем, останній своїх договірних зобов'язань належним чином не виконував, у зв'язку з чим перед позивачем станом на 16.09.2019 року виникла заборгованість у розмірі 123863,73 грн., з яких: 93548,95 грн. - заборгованість за кредитом; 23940,32 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 5874,46 грн. - штраф (відсоткова складова).
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 09 листопада 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором №б/н від 07.08.2014 року у розмірі 93548 (дев'яносто три тисячі п'ятсот сорок вісім) грн. 95 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн. 85 коп..
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Банку. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого і незаконного рішення. Зазначає, що матеріали справи не містять банківської виписки, яка повинна містити всі обов'язкові реквізити передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою НБУ від 04.07.2018 №75. Тобто, у зв'язку з відсутністю даного документу не можливо встановити наявність чи відсутність заборгованості. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є банківською випискою та не дає можливості встановити наявність заборгованості та її розмір. Крім того, заявлена вимога Банку до відповідача є безпідставною, зокрема, про стягнення договірних процентів, штрафних санкцій та щомісячне стягнення комісії у розмірі 300 грн. за обслуговування картки (загалом за весь період 7500 грн.), оскільки воно не передбачено договором. Вважає, що при самостійному проведенні підрахунку на загальну суму витрат з карток складає 322493,79 грн., при цьому зарахування/надходження коштів було в сумі 258266, 61 грн., а тому тіло кредиту мало складати 64227,18 грн., замість необгрунтованої суми в розмірі 93548,95 грн..
Клопотання про витребування доказів представник відповідача обгрунтовує тим, що відповідач не має можливості самостійно надати банківську виписку, на підставі якої не можливо встановити наявність заборгованості та її розмір.
У задоволенні вказаного клопотання слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Відповідно п. 4 ч. 4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Як вбачається з матеріалів справи та вище вказаних норм процесуального права, ОСОБА_1 не звертався до суду першої інстанції з таким клопотанням та не навів суду апеляційної інстанції обґрунтованих підстав, що унеможливили звернутися з таким клопотанням до суду першої інстанції та не навів поважних причин, які б свідчили про неможливість отримати такі докази самостійно.
Відповідно до ст.43 ЦПК України учасники справи, у тому числі, мають право подавати докази, заяви клопотання, надавати пояснення суду та інше.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Крім цього відповідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. При цьому суд не бере до уваги докази що не стосуються предмету доказування.
Частиною третьою статті 367 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Представник відповідача був обізнаний із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі й такий принцип як змагальність сторін, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та принцип диспозитивності цивільного судочинства, за яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд та знає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с.71-74. Останній не містить жодних клопотань щодо витребування будь-яких доказів. Крім того, ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13.05.2020 (а.с. 134) розгляд справи позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості призначення в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Так, представником відповідача 09.11.2020 на електронну адресу суду подано заяву (а.с.147) про розгляд справи без їхньої участі за наявними у справі матеріалами. В задоволенні позовних вимог просять відмовити.
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про витребування доказів у справі слід відмовити, оскільки заявником не надано підтвердження вжиття заходів для отримання самостійно доказів, про витребування яких заявлене дане клопотання, не надано підтвердження неможливості отримання вищезазначених доказів та не доведено існування виняткових обставин для дослідження нових доказів під час апеляційного розгляду справи.
Керуючись ст.ст.367,368,12,84,381-384 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів відмовити.
Головуючий:
Судді: