24.02.2021 Справа №607/3165/21 Провадження №1-кс/607/ 1162 /2021 м.Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільця майна - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021216040000268 від 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
22.02.2021 прокурор Тернопільської місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021216040000268 від 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, на транспортний засіб марки "Nissan" моделі "Sunne", червоного кольору, 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_1 , та на номерний знак НОМЕР_3 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021216040000268 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.02.2021 близько 12:00 години, група осіб, в телефонному режимі, представившись працівниками поліції, повідомивши ОСОБА_7 неправдиву інформацію, про те, що її син - ОСОБА_8 перебуває у лікарні у тяжкому стані та потребує грошових коштів на лікування, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи коштами ОСОБА_9 на загальну суму близько 42000 гривень.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення дізнавачем СД Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021216040000268 від 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. 19.02.2021 у кримінальному провадження №12021216040000268 від 17.02.2021 було змінено правову кваліфікацію з ч.1 ст.190 КК України на ч.2 ст.190 КК України, тобто шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
16.02.2021 близько 19:30 години, група осіб, в телефонному режимі, представившись працівником поліції, повідомивши ОСОБА_10 неправдиву інформацію, про те, що її дочка ОСОБА_11 здійснила наїзд на пішохода, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману та зловживання довірою, під приводом уникнення кримінальної відповідальності заволоділи грошовими коштами ОСОБА_10 на суму 10000 гривень, золотими виробами вартістю близько 30000 гривень, мобільним телефоном марки «Сігма», вартістю близько 600 гривень, таким чином, завдавши останній майнову шкоду на загальну суму близько 40 600 гривень.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення дізнавачем СД Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021216040000272 від 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
19.02.2021 у кримінальному провадження №12021216040000272 від 17.02.2021 було змінено правову кваліфікацію з ч.1 ст.190 КК України на ч.2 ст.190 КК України, тобто шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
19.02.2021, відповідно до ч.1 ст.217 КПК України, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021216040000268 від 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та №12021216040000272 від 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, об'єднано в одне провадження за номером №12021216040000268.
Прокурор вказав, що транспортний засіб марки "Nissan" моделі "Sunne", червоного кольору, 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 є засобом кримінального правопорушення. Під час проведення оперативно-розшукових заходів, стало відоме місцезнаходження транспортного засобу марки "Nissan" моделі "Sunne", червоного кольору, 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та в ході огляду місця події 19.02.2021 вказаний транспортний засіб вилучено та поміщено на спецмайданчик, що знаходиться за адресою: вул. Бережанська, 44Б, м.Тернопіль.
Юридичним власником транспортного засобу марки "Nissan" моделі "Sunne", червоного кольору, 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є ОСОБА_6 , мешканець АДРЕСА_1 .
Оскільки вказаний автомобіль марки "Nissan" моделі "Sunne", державний номерний знак НОМЕР_1 , є засобом вчинення кримінально протиправних дій, та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, необхідних для проведення усіх необхідних експертиз, інших слідчих дій, для дослідження усіх обставин справи, прокурор у клопотанні, з посиланням на положення ст..98, п.1 ч.2 ст..170 КПК України, ставить питання про накладення арешту на вищевказаний автомобіль, з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив задовольнити.
Представник володільця майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , думку якого підтримав ОСОБА_4 , в судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, зазначивши, що з доданих до клопотання матеріалів та наданих прокурором пояснень не вбачається підтвердження того, що автомобіль марки "Nissan" моделі "Sunne", державний номерний знак НОМЕР_1 , використовувався ОСОБА_4 для вчинення кримінально протиправних дій. Вказав на необґрунтованість поданого прокурором клопотання та відсутність підстав для накладення арешту на вказаний автомобіль, оскільки такий не відповідає визначеним ст.98 КПК України критеріям речових доказів, з метою збереження яких можна було б застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту.
Заслухавши пояснення сторін щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту задоволенню не підлягає, з таких підстав.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з клопотанням арештувати майно, оскільки згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021216040000268 від 17.02.2021 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_12 від 19.02.2021 автомобіль марки "Nissan" моделі "Sunne", державний номерний знак НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021216040000268 від 17.02.2021, визначено місце його зберігання на території спец-майданчика ГУНП в Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Бережанська 44Б.
З долученої до клопотання копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_6 , мешканець АДРЕСА_1 , є власником автомобіля марки "Nissan" моделі "Sunne", червоного кольору, 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ст.171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
На переконання слідчого судді, при зверненні з клопотанням, вимоги вищевказаних норм Кримінального процесуального кодексу України прокурором не дотримані.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що арешт автомобіля марки "Nissan" моделі "Sunne", червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , полягає у збереженні речового доказу у кримінальному провадженні №12021216040000268 від 17.02.2021, який необхідний для проведення необхідних експертиз, інших слідчих дій та для дослідження всіх обставин справи. На думку прокурора, незастосування арешту майна шляхом заборони відчужування, розпорядження та користування може призвести до приховування, пошкодження, зникнення даного майна або знищення слідової інформації на ньому.
Однак, доводи клопотання прокурора про те, що арешт накладається на автомобіль як речовий доказ у справі, слідчий суддя вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, належним чином не вмотивованими.
Так, слідчий суддя вважає, що приєднані до клопотання докази не підтверджують, що автомобіль марки "Nissan" моделі "Sunne", червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження провадженні №12021216040000268 від 17.02.2021, набутий кримінально протиправним шляхом, спеціально виготовлений або пристосований для вчинення злочину.
Також слідчий суддя враховує, що з матеріалів клопотання не вбачається, що ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тобто прокурором не надано слідчому судді будь-яких доказів того, що в даному кримінальному провадженні власник чи володілець тимчасово вилученого автомобіля є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
При оцінці доводів клопотання та прийнятті судового рішення, слідчий суддя враховує й те, що на належному ОСОБА_6 автомобілі відсутні будь-які сліди від кримінального правопорушення, про необхідність збереження яких вказує прокурор у клопотанні, у зв'язку з чим доводи клопотання про необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна для запобігання його зникнення, втрати або пошкодження, або настанні інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також те, що таке майно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям, слідчий суддя відхиляє як такі, що спростовуються матеріалами судового провадження.
Доводи прокурора про відповідність автомобіля критеріям передбаченим ст. 98 КПК України з тих підстав, що постановою від 19.02.2021 він визнаний речовим доказом, долучений до клопотання рапорт заступника начальника сектору ВКП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_13 з додатками до нього, а також пояснення ОСОБА_14 , ОСОБА_15 від 19.02.2021, які не є джерелами доказів відповідно до ст.ст..94, 95 КПК України за відсутності інших доказів, не є безумовною підставою для накладення арешту на майно, оскільки при накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, при цьому висновки слідчого судді не залежать лише від наявності чи відсутності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.
За наведених обставин, доводи клопотання про необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна для запобігання його зникнення, втрати або пошкодження, або настанні інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також те, що таке майно відповідає зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України критеріям, слідчий суддя відхиляє як такі, що не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення й спростовуються матеріалами судового провадження. При цьому, суд враховує те, що в підтвердження вказаних доводів прокурор не посилається на які-небудь дані, які б свідчили про обґрунтованість таких доводів.
Крім того, до клопотання не додано жодних доказів, які б свідчили про повідомлення яким-небудь особам, у тому числі й громадянину ОСОБА_4 про підозру в учиненні передбаченого ч.2 ст.190 КК України кримінального правопорушення, заявлення ким-небуть цивільного позову в кримінальному провадженні. Також прокурором не враховано, що у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому 17.02.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, за вчинене діяння не може бути призначено покарання у виді конфіскації майна чи спеціальної конфіскації.
Також слідчий не довів, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, або настанні інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, що завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті і шляхом застосування менш обтяжливих заходів забезпечення цього провадження.
При прийнятті рішення слідчий суддя враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, і те, що стороною обвинувачення жодних клопотань щодо приєднання доказів під час розгляду не заявлялось.
При розгляді клопотання, слідчий суддя, враховуючи положення кримінального процесуального закону, сприяв учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.
За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.) встановлено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» зазначено, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.
Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в клопотанні та долучених до нього матеріалах, не надано належного підтвердження обставин, на які послався у клопотанні прокурор, порушуючи питання про накладення арешту на транспортний засіб марки "Nissan" моделі "Sunne", 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_1 . За таких обставин, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021216040000268 від 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, а саме : транспортного засобу марки "Nissan" моделі "Sunne", 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1