Справа № 369/15071/20
Провадження № 3/369/910/21
Іменем України
09.02.2021 року м. Київ
суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хрипун Світлана Володимирівна, розглянувши матеріали Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає АДРЕСА_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , працює офіціантом кафе «Сан-Сара», ІПН НОМЕР_1 ,
- за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Встановив
Відповідно до протоколу АПР18 № 635789 про адміністративне правопорушення від 21.11.2020 року, передбачене ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення 21.11.2020 приблизно о 01 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді адміністратора закладу кафе «Сан-Сара» ФОП ОСОБА_2 не припиняв діяльність закладу за адресою м. Вишневе, вул. Європейська 31А, чим порушив карантинні заходи вихідного дня, чим порушив 641 наказ Кабінету Міністрів України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник з'явилися, просили закрити провадження на підставі п.1. ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 635789 від 21.11.2020 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 21.11.2020 року, рапорт від 21.11.2011 року, суд приходить до наступних висновків.
Відповідальність за частиною 1 ст. 44-3 КУпАП встановлена за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акта, тому, формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, вимоги якого порушені, є обов'язковою.
Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Статтею 1 вказаного Закону, яка регулює визначення термінів, визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
За приписами ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з наступними змінами та доповненнями) було встановлено карантин з 22 травня 2020 р. до 31 грудня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061).
Поліцейський Києво-Святошинського ВП ГУ НП у Київській області Залевський О.В. відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 635789 від 21.11.2021 інкримінована ОСОБА_1 порушення карантинних заходів вихідного дня Постанови КМУ № 641, не зазначивши, які саме пункти вказаних нормативних актів порушив ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищезазначене суддя приходить до висновку, що необхідно закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 44-3, 247 п. 1, 251, 256, 280 КпАП України, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , за відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Хрипун