Справа № 761/17105/20
Провадження № 2/761/2236/2021
18 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі судових засідань: Вольда М.А.,
представника позивача: ОСОБА_2,
розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, треті особи: Головне управління ДФС у м. Києві, Приватне підприємство «Рось», про зняття арешту з майна, виключення запису з реєстру, -
В червні 2020 р. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач), треті особи: Головне управління ДФС у м. Києві, Приватне підприємство «Рось», в якому просив зняти арешт (податкову заставу) з автомобіля ЗАЗ Lanos, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , Головного управління ДФС у м. Києві від 29.11.2018 р., зареєстровану в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №17191102, виключити запис з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна.
Позовні вимоги (згідно уточненої позовної заяви, а.с. 30-34) обґрунтовані тим, що 03.01.2019 р. ОСОБА_1 став переможцем торгів ДП «Сетам», на яких придбав лот- автомобіль ЗАЗ Lanos, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль був виставлений на продаж в межах виконавчого провадження №56620955 приватним виконавцем Трофименком М.М., колишнім власником автомобіля було ПП «Рось».
Після придбання автомобіля позивачу стало відомо про наявність арешту (податкової застави) Головного управління ДФС у м. Києві від 29.11.2018 р., зареєстровану в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №17191102.
Наявність обтяження у виді податкової застави внаслідок боргу у попереднього власника ПП «Рось». порушує права позивача, що стало підставою для звернення до суду.
У відзиві на позов представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, оскільки податкова застава- це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені. У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, таке майно звільняється від податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження надходження коштів до бюджету від продажу майна. Доказу сплати позивачем коштів за придбане майно надано не було. (а.с. 100-101)
У відповіді на відзив позивач зазначає, що він є власником автомобіля ЗАЗ Lanos, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , на підставі акту про проведенні електронні торги, сплатив кошти як переможець торгів. Між тим, розпоряджатись майном внаслідок податкової застави не може. (а.с. 109-111)
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за викладених у позовній заяві обставин, просив його задовольнити.
Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
За приписами ч. 1 ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.07.2020 р. року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, згідно акту про проведенні електронні торги від 15.01.2019 р. в межах виконавчого провадження №56620955 з примусового виконання наказу №910/19026/17 від 11.05.2018 р. про стягнення з ПП «Рось» на користь ТОВ «Дружба» боргу було звернуто стягнення на автомобіль ЗАЗ Lanos, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який належав боржнику ПП «Рось». Відповідно до протоколу про проведенні електронні торги від 03.01.2019 р. №380019 ДП «Сетам» переможцем визнано ОСОБА_1 , ціна продажу транспортного засобу - 71117,00 грн. Даний акт є підставою для оформлення ОСОБА_1 права власності на транспортний засіб. (а.с. 8-9)
З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 19.02.2019 р. вбачається наявність запису №51: тип обтяження- податкова застава, зареєстровано 29.11.2018 р. за №17191102, реєстратор ГУ ДФС у м. Києві, підстава обтяження - ст. 88, 89 ПК України, об'єкт обтяження: згідно акту опису від 29.11.2018 р. №404/26-15-17-02-17, обтяжувач: ГУ ДФС у м. Києві, боржник: ПП «Рось», термін дії до 29.11.2023 р. (а.с.35-75)
Позивач зазначає, що наявність саме цього обтяження у виді податкової застави перешкоджає розпорядженню майном - автомобілем ЗАЗ Lanos, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який було придбано на підставі протоколу про проведенні електронні торги.
Правовідносини пов'язані з застосуванням податкової застави регулюються Податковим кодексом України та Порядком застосування податкової застави контролюючими органами
Згідно ст.ст. 88.1, 88.2 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до ст. 89.3 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Згідно ст. 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Тобто, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.
Згідно ст. 93.4 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Згідно п. 7 розд. 1 Порядку застосування податкової застави контролюючими органами право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 глави 9 розділу II цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до п. 9 розд. 1 право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 глави 9 розділу II Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Згідно п. 1, 3 розд. 5 Порядку застосування податкової застави контролюючими органами платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з дня отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді про надання (ненадання) згоди. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.
Розд. 6 Порядку передбачає, що у випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7). Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу. У випадках, передбачених пунктом 100.11 статті 100 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави за умови отримання контролюючим органом підтвердження надходження коштів до бюджету в рахунок погашення розстрочених (відстрочених) сум та плати за користування таким розстроченням (відстроченням) в повному обсязі. У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 глави 9 розділу II Кодексу таке майно звільняється з-під податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Тобто, порядок припинення податкової застави чітко врегульований нормами права. Здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу доходів і зборів платник податків тягне за собою передбачену законом відповідальність. Під час дії податкової застави ні власник, ні особи, які вважать себе власниками майна, що перебуває у податковій заставі, без дозволу органу доходів і зборів не можуть вчиняти дії щодо цього майна.
Чинним законодавством передбачено виключні підстави припинення податкової застави, а саме визначених підпунктами 93.1.1-93.1.4 пункту 93.1 статті 93 розділу ІІ Податкового Кодексу та у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 розділу ІІ Кодексу з дня отримання органом доходів і зборів підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Варто зазначити, що податкова застава була зареєстрована 29.11.2018 р., а автомобіль ЗАЗ Lanos, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , був придбаний на електронних торгах 03.01.2019 р., тобто після внесення відомостей про обтяження.
Відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Вказаний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України: від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14 та у постановах Верховного Суду: від 10 жовтня 2019 року у справі №463/3582/17 і від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Беручи до уваги те, що підстави для припинення податкової застави відсутні, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, треті особи: Головне управління ДФС у м. Києві, Приватне підприємство «Рось», про зняття арешту з майна, виключення запису з реєстру задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 88, 89, 93 ПК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 211, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 279, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, треті особи: Головне управління ДФС у м. Києві, Приватне підприємство «Рось», про зняття арешту з майна, виключення запису з реєстру, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві, адреса: м.Київ, вул.Шолуденко,33/19.
треті особи: Головне управління ДФС у м. Києві, адреса: м.Київ, вул.Шолуденко, 33/19.
Приватне підприємство «Рось», код ЄДРПОУ 32191954, адреса знаходження: м.Київ, вул.Івана Мазепи, 10.
Повне рішення виготовлено 23.02.2021 р.
Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов