Головуючий І інстанції: Севастьяненко К.О.
16 лютого 2021 р.Справа № 520/4457/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Приватного акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -
03.07.2020 року позивач Головне управління Держпраці у Харківській області (далі - ГУ Держпраці у Харківській області) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (т. 3, а.с. 7-13), просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Приватного акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка» (далі - ПрАТ «Харківський завод «Оргтехніка», підприємство) до усунення порушень, шляхом зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:
- зупинити експлуатацію ТП «Заводская» інв. № 7050, 3573, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 20;
- зупинити експлуатацію ТП Оргтехніка інв. № 1010,1011, м. Харків, пр. Серіковський, буд. 1А;
- зупинити експлуатацію ЗТП 80 інв. № 892, 893, м. Харків, вул. Молокіна, буд. 1;
- заборонити суб'єкту господарювання виконання робіт пов'язаних із управлінням наземними транспортними засобами із залученням працівників Маслова О.О., Акулова В.Ю.
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що відповідно до наказу від 11.01.2020 року за № 45 та направлення від 11.01.2020 року за № 03.01-03/79 у період часу з 15.01.2020 року по 28.01.2020 року посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області проведено планову перевірку ПрАТ «Харківський завод «Оргтехніка» на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
Під час проведення планової перевірки підприємства виявлено 140 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 37 (п.п. 33 7, 13, 21, 24, 25, 29, 30, 34, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 59, 60, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 113, 120, 121, 122, 130, 135, 140) на момент подання позову створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
На адресу ПрАТ «Харківський завод «Оргтехніка» були скеровані приписи про усунення виявлених під час проведення перевірки порушень.
У період з 03.08.2020 року по 07.08.2020 року ГУ Держпраці у Харківській області проведено позапланову перевірку підприємства, шляхом проведення перевірки раніше виданих приписів про усунення порушень.
Позаплановою перевіркою встановлено, що на час її здійснення існує 4 порушення нормативно-правових актів з охорони праці зазначених в рядках № 16, 20, 27, 29 акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 07.08.2020 року № 19-03.01-5123/0495, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Щодо позовної вимоги про зупинення експлуатації ТП «Заводская» інв. № 7050, 3573, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 20, позивач зазначив, що дана вимога ґрунтується на порушенні зазначеному в рядку № 16, а саме: не проведено випробування та вимірювання параметрів масляних вимикачів, що є порушенням п. 1.3.1 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98, додаток 1, табл. 10 ПТЕЕС. Не проведення випробування та вимірювання параметрів масляних вимикачів призводить до несвоєчасного виявлення дефектів, як наслідок пошкодження даного обладнання із тяжкими наслідками для обслуговуючого персоналу.
Щодо позовної вимоги про зупининення експлуатації ТП Оргтехніка інв. № 1010,1011, м. Харків, пр. Серіковський, буд. 1А, позивач зазначив, що дана вимога ґрунтується на порушенні зазначеному в рядку № 21, а саме: не проведено випробування та вимірювання параметрів трансформаторів напруги та трансформаторів струму, що є порушенням п. 1.3.1 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98, додаток 1, табл. 20 ПТЕЕС.
Щодо позовної вимоги про зупинення експлуатації ЗТП 80 інв. № 892, 893, м. Харків, вул. Молокіна, буд. 1, позивач зазначив, що дана вимога ґрунтується на порушенні зазначеному в рядку № 27, а саме: відсутня (не надано) виконавча документація кабельних трас КЛ, приєднаних до підстанції з прив'язками до будівель і постійних споруд із зазначенням місць встановлення з'єднувальних муфт і перетинів з комунікаціями (виконавчі зйомки трас КЛ в М 1:500) згідно вимог п. 8.7.3 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98, що становить загрозу наближення на небезпечну відстань співробітників організацій, які виконують земляні роботи, до струмових частин, що перебувають під напругою, що є порушенням п. 2.3.3 табл. 2.3 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98.
Щодо позовної вимоги про заборону суб'єкту господарювання виконання робіт пов'язаних із управлінням наземними транспортними засобами із залученням працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , позивач зазначив, що дана вимога ґрунтується на порушенні зазначеному в рядку № 29, а саме: не організовано належним чином проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіям ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , що є порушенням пп. 1.4; 4.1 «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України 31.01.2013 року № 65/80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2013 року за № 308/22840, статті 45, 46 Закону України «Про дорожній рух». Також зазначив, що результати передрейсового та післярейсового медичного огляду заносяться до журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв за формою згідно з додатком 3 до цього Положення. Медичний працівник власноруч заповнює усі графи Журналу, а водій ставить свій підпис у графі «Підпис водія про відсутність скарг».
У відзиві на адміністративний позов ПрАТ «Харківський завод «Оргтехніка», не погоджуючись з вимогами ГУ Держпраці у Харківській області, зазначає, що за результатами перевірки складено акт від 07.08.2020 року № 19-03.01-5123/0495. У відповідності з абз. 10 ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ним надані зауваження, які є невід'ємною частиною акту перевірки від 07.08.2020 року № 19-03.01-5123/0495, які позивачем залишені без відповіді.
Також, відповідач звернув увагу суду, що в порушення ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» акт перевірки не містить предмету державного заходу, а саме, що це перевірка виконання приписів з дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. В акті відсутні посилання на приписи, чи попередній акт щодо виконання їх вимог, відсутній детальний опис виявлених порушень.
Крім того, відповідач зазначив, що позивач у позові про зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки наводить перелік з акта перевірки та не зазначає, яким чином вказані порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Разом з тим, чинне законодавство пов'язує підстави звернення до суду із позовом про застосування заходів забезпечення не з будь якими порушеннями, а виключно з тими, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Таким чином, позивач повинен не просто надати акт перевірки, а довести наявність зафіксованих порушень, а також обґрунтувати яку небезпеку для життя людей створюють ці порушення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 року у задоволенні адміністративного позову ГУ Держпраці у Харківській області відмовлено.
Висновок суду вмотивований тим, що визначені у акті та вказані заходи щодо порушень, які необхідно на думку інспектора вчинити відповідачу, самостійно (без вирішального впливу іншого заздалегідь непередбачуваного, невідворотного, та нездоланного фактору) здатні спричинити виникнення ризику життю та здоров'ю людей. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження здатності цих обставин спричинити негативні наслідки для життя і здоров'я людини по кожному окремому порушенню.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення вимог адміністративного позову.
Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує аналогічними доводами, що наведені ним у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що ГУ Держпраці у Харківській області винесено наказ № 45 від 11.01.2020 року, яким наказано провести планову перевірку дотримання вимог законодавства про охорону праці, промислову безпеку та гірничий нагляд на ПрАТ «Харківський завод «Оргтехніка», що знаходиться за адресою: 61140, Харківська область, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 20 у період з 15 по 28 січня 2020 року (т. 1, а.с. 15-16).
На підставі наказу № 45 від 11.01.2020 року ГУ Держпраці у Харківській області оформлено направлення № 03.01-03/79 від 11.01.2020 року на проведення планової перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини на ПрАТ «Харківський завод «Оргтехніка», що знаходиться за адресою: 61140, Харківська область, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 20 (т. 1, а.с. 17-18).
За результатами перевірки складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) № 19-03.01-5123/0059 від 28.01.2020 року, яким встановлено порушення вимог законодавства, а саме 140 порушень (т. 1, а.с. 19-46).
28.01.2020 року відповідачем складено приписи про усунення виявлених порушень № 19.03.01-5123/0059-0202/5115, № 19.03.01-5123/0059-0203/5115, № 19.03.01-5123/0059-0205/5117, № 19.03.01-5123/0059-0206/5117, № 19.03.01-5123/0059-0207/5117 зі строком усунення виявлених порушень до 28.02.2020 року (т. 1, а.с. 47-65).
ПрАТ «Харківський завод «Оргтехніка» листами № 34 від 29.01.2020 року, № 35 від 31.01.2020 року, № 43 від 05.02.2020 року, № 45 від 07.02.2020 року, № 54 від 13.02.2020 року, № 59 від 14.02.2020 року, № 62 від 19.02.2020 року повідомив позивача про виконання заходів по усуненню виявлених недоліків в межах термінів зазначених у приписах (т. 1, а.с. 90-96).
На підставі наказу № 1194 від 03.08.2020 року ГУ Держпраці у Харківській області оформлено направлення № 03.01-03/1931 від 03.08.2020 року на проведення позапланової перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини на ПрАТ «Харківський завод «Оргтехніка»
За результатами перевірки складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) № 19-03.01-5123/0495 від 07.08.2020 року, яким встановлено порушення вимог законодавства, а саме 31 порушення (т. 1, а.с. 170-185).
Судом встановлено, що відповідачем фактично усунуто більшість перелічених в акті № 19-03.01-5123/0059 від 28.01.2020 року порушень та вбачається, що на даний час існує 4 порушення нормативно-правових актів з охорони праці, зазначених в пунктах № 16, 21, 27, 29 акту №19-03.01-5123/0495 від 07.08.2020 року, а саме:
- не проведено випробування та вимірювання параметрів масляних вимикачів, що є порушенням п. 1.3.1 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98, додаток 1, табл. 10 ПТЕЕС;
- не проведено випробування та вимірювання параметрів трансформаторів напруги та трансформаторів струму, що є порушенням п. 1.3.1 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98, додаток 1, табл. 20 ПТЕЕС;
- відсутня (не надано) виконавча документація кабельних трас КЛ, приєднаних до підстанції з прив'язками до будівель і постійних споруд із зазначенням місць встановлення з'єднувальних муфт і перетинів з комунікаціями (виконавчі зйомки трас КЛ в М 1:500) згідно вимог п. 8.7.3 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98, що становить загрозу наближення на небезпечну відстань співробітників організацій, які виконують земляні роботи, до струмових частин, що перебувають під напругою, що є порушенням п. 2.3.3 табл. 2.3 ПБЕЕС НПАОП 40.1-1.21-98;
- не організовано належним чином проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіям ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , що є порушенням пп. 1.4; 4.1 «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України 31.01.2013 року № 65/80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2013 року за № 308/22840, статті 45, 46 Закону України «Про дорожній рух».
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V), Законом України від 14.10.1992 року № 2694 - ХІІ «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694 - ХІІ).
Відповідно до статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (частина 1).
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (частина 4).
Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до статей 64, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу з питань праці України, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Пунктом 3 Положення № 96 визначені основні завдання Держпраці, зокрема, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.7 Положення № 96, Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно ст.38 Закону № 2694 - ХІІ державний нагляд за виконанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до ч1статті 4 Закону № 2694 - ХІІ, державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Статтею 1 Закону Закон № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно положень ст.18 Закону України Про охорону праці працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Згідно положень пункту 4 Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року № 340 (далі - Положення 340), відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці з безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:
- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;
- монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони, навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.
Здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.
Підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів встановлені статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до частини 1 якої, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема:
недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1);
нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій (пункт 4);
невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність (пункт 6);
відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій (пункт 8);
відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту (пункт 9);
неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання (пункт 10);
проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають (пункт 11).
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Захід реагування у вигляді повного зупинення та заборони експлуатації будівель є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.
При цьому, метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
Позивач вказує на не усунення відповідачем виявлених порушень законодавства, та що недодержання суб'єктом господарювання вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Однак позивач, звернувшись із даним позовом з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування, окрім зупинення трансформаторних підстанцій відповідача та заборони виконання робіт пов'язаних із управлінням наземними транспортними засобами із залученням працівників Маслова О.О. та ОСОБА_2 .
На підтвердження усунення виявлених порушень, а саме: щодо порушення згідно якого не проведено випробування та вимірювання параметрів масляних вимикачів, що є порушенням п.1.3.1. ПБЕЕС НПАОП 40.1.-1.21-98 додаток 1, табл 10 ПТЕЕС, відповідачем надано протоколи № 437, 439, здійснене ТОВ «Харківське пуско-налагоджувальне підприємство № 413 Південелектромонтаж», в якому зазначаються дати складання - 27.12.2018 року, тож твердження позивача про відсутність дат складання - спростовуються. В цих протоколах зазначено параметри, які за ПТЕЕС повинні бути перевірені. Отже, проведено вимір випробувань масляних вимикачів - в п. 1 зазначено паспортні дані вимикача; 2 - вимір опору постійного току (на вмиканні та вимиканні) в різних фазах, в п. З - вимір напруги чіткої роботи катушки вимкнення; в п. 4 - вимір напруги надійного включення вимикача; в п. 5 - випробування вимикача багатократними включеннями та вимкненнями при різній напрузі (110%, 100%, 80%, 120%, 100%, 65%); ізоляція подвійних напрямних частин; в п. 7 - власні пори вимикача на включення та вимкнення.
Тобто у наданих протоколах як раз містяться відомості про проведення випробування та вимірювання масляного вимикача, що здійснено за всіма необхідними параметрами: і було проведено вимірювання швидкісних та часових параметрів вимикача, і перевірку напруги (тиску) роботи приводу вимикача, і випробування вимикача в складних циклах, та інші вказані вище параметри. За протоколом було зроблено висновок спеціалізованої організації, яка має дійсне свідоцтво атестації: придатний до експлуатації.
Крім того, відповідачем було додатково здійснені дії оновлення обладнання, а саме капітальний ремонт масляних вимикачів, про що додатково надавалися акти від 14.09.2020 року та протоколи скороченого аналізу трансформаторної оливи № 1409/1, № 1409/2 трансформаторів зав.8146, № 8240 ТП «Заводська» по пр. Гагаріна, 20.
Отже, дане твердження позивача спростовується наданими протоколами
випробувань та актами капітального ремонту належної для такої роботи організацій, тому
висновки позивача є необґрунтованими, і підстави зупинення експлуатації ТП «Заводская» відсутні.
На підтвердження усунення порушення згідно якого не проведено випробування та вимірювання параметрів трансформаторів напруги та трансформаторів струму, що є порушенням пп.1.3.1. ПБЕЕС НПАОП 40.1.-1.21-98 додаток 1, табл 20 ПТЕЕС, відповідачем надані протоколи перевірки випробувань трансформатора напруги № 490 та № 157 ТОВ «Харківське пуско-налагоджувальне підприємство № 413 Південелектромонтаж». Надані протоколи містять паспортні дані трансформаторів напруги, випробування ізоляції (первинних обмоток, вторинних обмоток, підвищення напруги змінного струму; вимір опору постійного струму, електричні характеристики. Відповідно до вказаного додатку 1 табл. 20 ПТЕЕС, випробування підвищеною напругою частоти 50 Гц проводиться в двох параметрах: а) основної ізоляції обмоток, б) ізоляції вторинних обмоток. До кожної даної перевірки випробувань існують вказівки, так до даної: ТН з ослабленою ізоляцією одного з виводів випробуванню не підлягають. Допускається випробувати вимірювальні трансформатори разом з ошинуванням. У цьому разі значення випробної напруги приймається за нормами для електрообладнання з найнижчим рівнем випробної напруги. Випробування підвищеною напругою ТС, з'єднаних із силовими кабелями напругою 6 (10) кВ, проводиться без розшиновування разом з кабелями за нормами, прийнятими для силових кабелів. Випробування підвищеною напругою вимірювальних трансформаторів без розшиновування електрообладнання проводиться для кожної фази окремо при заземлених двох інших фазах.
Тож, перевірку випробувань здійснено у відповідності до конкретного електрообладнання з відповідною ізоляцією у спосіб законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки. Так, в матеріалах справи є протоколи випробувань ошинування, здійснені ТОВ КЕРМЕТ».
Крім того, твердження позивача не відповідають дійсності, так як на підтвердження проведення випробувань свідчать свідоцтва ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки стосовно трансформаторів напруги та струму № 0399, № 0400, № 0404, № 0402, № 0403, № 0401 від 30.10.2017 року, копії яких додані до відзиву від 02.06.2020 року № 145.
Крім того. Відповідачем було надано протоколи скороченого аналізу трансформаторної оливи № 1809/1, № 1809/2 від 18.09.2020 року, протоколи випробування трансформаторної напруги 6кВ № 1809/3, № 1809/4 від 158.09.2020 року, протоколи перевірки трансформаторного струму № 1806/6 від 18.09.2020 року, які були виконані ТОВ «КЕРМЕТ».
Отже, відповідачем в повній мірі здійснено випробування та вимірювання параметрів масляних вимикачів, відповідно до законодавства, що підтверджується наданими суду документами випробувань. Підстави зупинення експлуатації ТП «Оргтехніка» інв. 7050, 3573 відсутні.
Щодо порушення згідно якого відсутня (не надано) виконавча документація кабельних трас КЛ, приєднаних до підстанції з прив'язками до будівель і постійних споруд із зазначенням місць встановлення з'єднувальних муфт і перетинів з комунікаціями (виконавчі зйомки трас в М 1:500), що є порушенням п.8.7.3 ПБЕЕС НПАОП 40.1.-1.21-98, відповідачем у поясненнях (зауваженні) та відзиві № 292 від 21.09.2020 року детально розписано причини відсутності (не наданні) виконавчої документації кабельних трас КЛ (у зв 'язку із здійсненням у 70-80 роках минулого століття та зміною власників вона не зберіглась).
Зазначений пункт п.2.3.3 таблиці 2 ПБЕЕС НПАОП 40.1.-1.21-98 стосується організації заходів безпеки при роботі в електроустановках і визначають припустимі відстані до струмовидних частин, що перебувають під напругою. До того ж, фактів порушення припустимої відстані до струмовидних частин, що перебувають на відстані під напругою при роботі в електроустановках, у ході перевірок не виявлено. Відсутність виконавчої документації на кабельну лінію не становить загрози життю і здоров'ю людей, оскільки довжина кабельної лінії від межі балансової належності, яка визначена на опорі 140 ПЛ 6кВ до підстанції ЗТП № 80 складає 18 метрів, з урахуванням того, що частина кабелю проходить до опри від роз'єднувача. Протяжність кабелю в землі від опри до підстанції складає 6 метрів. Візуально видно, що кабель відходить від опори і виходить в трубі біля фундаменту підстанції і далі заходить до підстанції. Інших комунікації поблизу кабельної лінії немає.
Щодо тверджень позивача стосовно земляних робіт у безпосередній близькості діючої кабельної лінії, то у відповідності до п. 10.1.7. ДБН А.3.2-2-2009 «Охорони праці та промислова безпека у будівництві», земляні роботи в охоронній зоні кабелів високої напруги, діючих газопроводів та інших комунікацій, необхідно виконувати за нарядом-допуском після одержання дозволу від організацій, що їх експлуатують. Виконання робіт в таких умовах здійснюється під наглядом керівника робіт, а охоронній зоні кабелів, що перебувають під напругою, або діючих газопроводів, крім того, під наглядом працівників організацій, що експлуатують ці комунікації. Таким чином, ніякі роботи в охоронній зоні без дозволу і контролю ПрАТ «ХЗ «Оргтехніка» виконуватись не можуть тому і зазначена загроза життю і здоров'ю людей відсутня.
Щодо порушення згідно якого не організовано належним чином проведення щозмінного передрейсового та післярейсового оглядів водіям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є порушенням пп. 1.4; 4.1 «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України 31.01.2013 року № 65/80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2013 року за № 308/22840, статті 45, 46 Закону України «Про дорожній рух», відповідачем надавались копія договору від 21.10.2019 року № 21/10-19 про надання послуг з медичного огляду водіїв, здійснення технічного огляду автотранспорту, ремонту та техобслуговування автомобілів та копію Журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв. Крім того, на даний час громадяни ОСОБА_1 пішов з життя, а ОСОБА_2 звільнився. Тому позовна вимога щодо них не підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене, у ході розгляду справи, ПрАТ «Харківський завод «Оргтехніка» було доведено, а судом встановлено та перевірено, що відповідачем були вжиті та вживаються заходи, щодо усунення недоліків, які були виявлені позивачем під час позапланової перевірки.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.
Метою застосування такого запобіжного заходу як зупинення роботи певного суб'єкта господарювання є настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. При цьому, також важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням. Отже при застосуванні заходів до суб'єкта господарювання повинен враховуватися принцип пропорційності.
Також, необхідно зазначити, якщо правовідносини між суб'єктом господарювання та органом державного нагляду стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері господарської діяльності, складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, що оцінюється судом при вирішення спору, поряд з іншими доказами.
Під час прийняття судом рішення у справі вірно враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача, як суб'єкта владних повноважень, звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існували на час ухвалення судового рішення. Застосування заходу реагування після з'ясування того факту, що зазначені в акті перевірки порушення усунуті, втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
З цього питання Верховний Суд неодноразово формував правовий висновок про наявність реальної загрози саме на момент ухвалення рішення судом, адже зупинення роботи підприємства - це крайня необхідність під час існування загрози а не постфактум, адже такий захід не є покаранням, а є превентивним заходом. (Постанова Верховного Суду від 28.05.2019 року у справі № 819/1850/17)
Колегія суддів звертає увагу на пункт 168 рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (Заява № 19336/04) у якому зазначено, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonn rothv. Sweden), пп. 69 і 73, SeriesA № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішеннявід 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Othersv. The United Kingdom), п. 50, SeriesA № 98).
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої, який відмовив у задоволення позову ГУ Держпраці у Харківській області про застосування зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Інші доводи і заперечення означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року, - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суд набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц
Постанова у повному обсязі складена і підписана 26 лютого 2021 року.