Головуючий І інстанції: Савицька Н.В.
16 лютого 2021 р. Справа № 480/1346/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові питання щодо прийняття додаткової постанови до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2020 року по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
28.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень (т. 2, а.с. 200-201, 223-225), просить:
- визнати протиправною бездіяльність керівництва Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - Ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки НПУ) (чи його територіального підрозділу) щодо невидачі наказу про встановлення йому надбавки за службу в умовах режимних обмежень;
- зобов'язати відповідних службових осіб ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки НПУ встановити йому надбавку за службу в умовах режимних обмежень за грудень 2017 - листопад 2019 року та провести відповідні нарахування та виплати у розмірі: до нарахування 15.426,38 грн, до перерахунку 15.194,98 грн (сума зазначена без врахування виплат за листопад 2019);
- визнати протиправними дії службових осіб ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки НПУ стосовно розрахунку грошового забезпечення та кількості днів відпустки, за які повинна надаватись йому грошова компенсація станом на день звільнення зі служби та зобов'язати внести зміни до відповідного наказу та здійснити йому перерахунок, нарахування і виплату всіх належних на день його звільнення грошових сум розміром: за 5 робочих днів листопада 2019 року до нарахування 2.353,15 грн, до перерахунку 2.317,85 грн, а також компенсації за невикористані дні відпустки до нарахування 17.883,94 грн, до перерахунку 17.615,66 грн за виключенням вже нарахованих та виплачених йому 5.393,30 грн та 5.312,40 грн відповідно;
- зобов'язати службових осіб ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки НПУ виплатити на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 06.11.2019 року по день фактичного розрахунку.
Також, позивач просить вирішити питання щодо відшкодування на його користь судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою, у розмірі 7.000,00 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року (повний текст рішення складено 22.06.2020 року) вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 задоволені частково.
Так, судовим рішенням визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки НПУ щодо не видання наказу про встановлення ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень з грудня 2017 року по листопад 2019 року.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки НПУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за посадами оперуповноваженого відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності управління захисту економіки в Сумській області, оперуповноваженого міськрайонного відділу №1 (м. Суми) управління захисту економіки в Сумській області, оперуповноваженого відділу протидії злочинам у бюджетній, кредитно-фінансовій, банківській сферах та зовнішньоекономічній діяльності управління захисту економіки в Сумській області за період з грудня 2017 року і до моменту фактичного звільнення.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки НПУ виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні при виплаті компенсації за невикористану чергову відпустку за 2019 рік за період з 06.11.2019 року по 30.04.2020 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення в частині часткового задоволення позовних вимог та прийняти нове про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.
Також, позивач просив вирішити питання щодо відшкодування на його користь судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою, у розмірі 12.000,00 грн.
Заперечуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , відповідач, окрім іншого, зазначає про безпідставність, помилковість аргументів апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно не розгляду судом першої інстанції позовної вимоги про покладення на Ліквідаційну комісію Департаменту витрат на правничу допомогу, і яке наслідок неможливість надання позивачем суду доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
За наслідками розгляду справи № 480/1346/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 року вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задоволені частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року скасовано в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки НПУ щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні відпустки у 2017 році - 5 днів і у 2018 році - 21 день; про зобов'язання Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки НПУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні відпустки у 2017 році - 5 днів і у 2018 році - 21 день.
Прийнято в цій частині постанову про задоволення вимог ОСОБА_1 :
- визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки НПУ щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні відпустки у 2017 році - 5 днів і у 2018 році - 21 день.
- зобов'язано Ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки НПУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні відпустки у 2017 році - 5 днів і у 2018 році - 21 день.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року залишено без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 статті 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає про необхідність прийняття додаткової постанови з питання розподілу судових витрат, понесених позивачем при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами першою та другою статті 16 КАС України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Приписами статті 30 Закону України від 05.05.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Так, позивачем до суду апеляційної інстанції для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у Другому апеляційному адміністративному суду було подано наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 0302/юр від 03.02.2020 року, додаткова угода від 01.07.2020 року до договору про надання правової допомоги № 0302/юр від 03.02.2020 року; дублікат квитанції № 0.0.1616905978.1 від 15.02.2020 року на сумі 7.000 грн.; дублікат квитанції № 0.0.1616905978.1 від 15.02.2020 року на суму 5.000 грн. (т. 2, а.с. 9-15).
Відповідно до ч. 2 ст. 143 КАС України учасники справи, < > можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, це стосується їхніх інтересів.
Колегія суддів зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 року доводам скаржника ОСОБА_1 щодо неправильного вирішення судом першої інстанції питання розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи в суді першої інстанції, вже надана правова оцінка.
Відповідно до п.п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки питання прийняття додаткового судового рішення з підстав розподілу судових витрат стосується лише витрат позивача ОСОБА_1 , понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Зі змісту договору про надання правничої допомоги № 0302/юр від 03.02.2020 року та додаткової угоди від 01.07.2020 року до договору про надання правової допомоги № 0302/юр від 03.02.2020 року вбачається, що адвокатом ОСОБА_2 були надані послуги:
консультаційні та юридичні послуги щодо захисту та представництва інтересів в органах МВС та СБУ, державної виконавчої служби, органах нотаріату, а також в Сумському окружному адміністративному суді та у Другому апеляційному адміністративному суді щодо оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб Департаменту захисту економіки НПУ чи ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки НПУ стосовно невірного встановлення та невиплати всіх належних сум Замовнику на день звільнення зі служби, не встановлення та невиплати надбавки Замовнику за роботу в умовах режимних обмежень, невірного встановлення та невиплати компенсації за всі невикористані дні відпустки, невірного встановлення відсотку преміювання, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, а також з інших трудових питань, що стосуються проходження служби Замовником в Департаменті захисту економіки НПУ, які можуть виникнути в процесі зібрання доказів, звернення до суду чи судового розгляду справи;
представлення Замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред'явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред'явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Замовника не передбачених даним договором за попереднім погодженням із Замовником.
Судом встановлено, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підтверджуються достатніми та необхідними доказами, а саме: договором про надання правової допомоги від 03.02.2020 року № 0302/юр, укладеному між позивачем ОСОБА_1 , та адвокатським об'єднанням «ЛІБРА», додатковою угодою до цього договору, квитанцією від 27.07.2020 року (т. 2, а.с. 15) про сплату адвокатському об'єднанню «ЛІБРА» 5.000 грн, передбачених додатковою угодою до договору, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю гр. ОСОБА_2 .
Зазначена квитанції, як первинний документ, відповідають вимогам, установленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять всі необхідні реквізити, призначення платежу та посилання на відповідний договір.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наданими позивачем доказами підтверджується факт понесення ним витрат на професійну правничу допомогу за подання апеляційної скарги в цій справі та їх розмір.
Разом з тим, колегія суддів враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними.
Доводи позивача про те, що заявлені ним витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю цієї справи та значенням спору для нього не містять жодного обґрунтування в контексті історії розгляду та колегія суддів зазначає, що участь одного адвоката при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Отже, підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню.
При цьому, колегія суддів враховує приписи ч. 3 ст. 139 КАС України про те, що при частковому задоволені позову (у даному випадку апеляційної скарги) судові витрати покладаються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції в розмірі 1.000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 252, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року по справі № 480/1346/20 доповнити наступним:
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції (ЄДРПОУ 40111732; адреса: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 ) 1.000 (одна тисяча) гривень у відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме, - витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Мельнікова Л.В.
Судді Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.
Постанова у повному обсязі складена і підписана 26 лютого 2021 року.