26 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4178/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
встановив:
ОСОБА_1 , діючи в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакцій чинній на 21.08.2017 року) ;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі 600000 гривень в рівних частинах кожному з позивачів, що становить 3/4 від розміру одноразової грошової допомоги у сумі 500-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті ОСОБА_4 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дружина і діти померлого військовослужбовця, відповідно до положень ч.1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають право на отримання одноразової грошової допомоги як члени сім'ї у зв'язку зі смертю їх батька, оскільки причина його смерті пов'язана із захворюванням, набутим в період проходження ним військової служби, що підтверджено належним доказом - витягом з протоколу № 370 від 01.11.2018 Військово-лікарської комісії Південного регіону. Разом з тим, в листопаді 2020 року позивачі отримали відповідь від Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з якої вбачалося, що згідно протоколу № 143 від 27.10.2020 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги відмовила у призначенні та виплаті такої допомоги. Так, комісія зазначила, що на час смерті ОСОБА_4 не був військовослужбовцем, а смерть настала понад річний термін після звільнення з військової служби. Вказані факти і стали причиною звернення до суду.
Ухвалою суду від 28.12.2020 звільнено позивачів від сплати судового збору, на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29.01.2021 до суду від відповідача (Міністерства оборони) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив з приводу задоволення позовних вимог. Він зазначає, що ОСОБА_4 з 06.03.2015 проходив військову службу в ЗС України та 25.04.2016 був виключений зі списків особового складу частини. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Протоколом ЦВЛК від 01.11.2018 № 370 було встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті, пов'язане з проходженням військової служби. Разом з тим, жодною нормою діючого на день смерті ОСОБА_4 законодавства ( 21.08.2017), не було передбачено виплату одноразової грошової допомоги, у разі, якщо смерть особи настала після звільнення з військової служби (незалежно від причини смерті). Також, відповідач вказує, що позиція Міністерства оборони України в тому, що до прийняття Закону України від 06.09.2018 року №2522-VІІI "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців", була відсутня норма, яка передбачала виплату одноразової грошової допомоги у разі, якщо смерть особи настала після звільнення з військової служби (незалежно від причини смерті) та на правовідносини, які виникли до 13.10.2018 - дати набрання чинності згаданим законом, не може бути застосована. За його переконанням, стаття 16 Закону в редакції станом на 21.08.2017 передбачає, зокрема, призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби. Отже, в будь-якому випадку смерть саме військовослужбовця до моменту виключення зі списків військової частини (внаслідок захворювання чи іншої причини), є тим фактом, що породжує правовідносини з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із смертю військовослужбовця.
Згідно ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в письмовому провадженні.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що померлий прапорщик ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 06.03.2015 по 25.04.2016 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , є учасником бойових дій.
Наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 22.04.2016 року №49-РС (по особовому складу) ОСОБА_4 був звільнений в запас, згідно п.1 ч.8 ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", виключений з 25.04.2016 зі списків особового складу частини й з усіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до Цюрупинського РВК Херсонської області.
В подальшому, після звільнення з військової служби ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, причиною смерті стало захворювання, набуте в період проходження ним військової служби, про що було зазначено у протоколі № 370 від 01.11.2018 Військово-лікарської комісії Південного регіону.
Смерть військовослужбовця ОСОБА_4 підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_3 .
Причиною смерті згідно лікарського свідоцтва про смерть № 106/К-к є дисциркуляторна енцефалопоітія, а хворобами, що призвели до неї: гостра серцево-судинна недостатність, гіпертрофія міокарду, гіпертонічна хвороба.
Свідоцтвом про хворобу № 358 підтверджується причинний зв'язок захворювання із проходженням військової служби.
Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали шлюб 09.06.2015.
Наявними в матеріалах справи свідоцтвами про народження серії НОМЕР_5 та НОМЕР_6 підтверджується факт батьківства ОСОБА_4 та ОСОБА_1 над ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 (мати) як в своїх, так і в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (діти) зверталася із заявою до Департаменту фінансів Міноборони стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги, на що отримала відповідь ІНФОРМАЦІЯ_4 (Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) листом №6/2/140 від 16.11.2020 про те, що комісія Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум протоколом від 27.10.2020 № 143 відмовила у такому призначенні та виплаті, у зв'язку з відсутністю підстав, пославшись на те, що на час смерті ОСОБА_4 не був військовослужбовцем, смерть його настала понад річний термін після звільнення з військової служби.
Вважаючи такі дії Міністерства оборони України протиправними, а свої права порушеними, позивач в інтересах своєї сім'ї звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 цього Закону визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з п.1,2 ч.2 ст. 16 Закону (у редакції станом на день смерті ОСОБА_4 ), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Відповідно до ч.1 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пунктом "а" ч. 1 статті 16-2 Закону передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Згідно ч. 1 статті 16-3 даного Закону - одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 п. 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
За приписами ч. 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до п.3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до даних правовідносин слід застосовувати саме постанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Пунктом 5 Порядку № 975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
З аналізу наведених норм законодавства, вбачається, що особа, визначена законом, має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця та таке право не залежить від того, чи була особа на день смерті військовослужбовцем чи була вже звільнена, а залежить від причинно-наслідкового зв'язку між причиною та настанням смерті та чи пов'язаний даний зв'язок з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби.
Оскільки ОСОБА_4 помер після звільнення з військової служби та набрання чинності Законом України від 04 липня 2012 року "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" та постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, що визначають розмір та порядок виплати одноразової грошової допомоги, у разі смерті військовослужбовця, а смерть сталася внаслідок травми чи захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, то позивачі як члени його сім'ї мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті.
Варто зазначити, що отримання одноразової грошової допомоги, на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пов'язується не з фактом проходження служби на час смерті, а з причинно-наслідковим зв'язком між травмою, захворюванням та настанням смерті, і чи пов'язані дані травми, захворювання, що призвели до смерті, з виконанням обов'язків військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
Наведене підтверджується позицією Верховного суду України та Верховного Суду, згідно якої колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
Батько ОСОБА_4 помер в 2012 році, позивачу невідомо, чи зверталась мати померлого за отриманням допомоги, таким чином, одноразова грошова допомога має бути призначена позивачу та її двом дітям в розмірі 3/4 від загальної суми.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 грн., розмір одноразової грошової допомоги становить 800000грн., а 3/4 цієї суми - 600000 грн.
Щодо належного відповідача по справі (Міноборони України чи Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки), то суд вважає необхідним зазначити наступне.
У відповідності до п. 10 Порядку № 975, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган, - який в даному випадку є Херсонський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), відповідні документи.
Згідно п. 13 порядку № 975, керівник уповноваженого органу (військовий комісар облвійськкомісаріату) подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів (Міноборони України) приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові (Обласному військовому комісаріату) для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
За пунктом 14 Порядку № 975, одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу. Пункт 16 порядку № 975 передбачає фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців.
Згідно статті 23 Закон України № 2011-XII, фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України.
На виконання вимог Закону № 2011-ХІІ та положень Порядку № 975 було прийнято "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року, у відповідності до п. 4.5 Розділу IV якого визначено, що за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, здійснюється виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до Порядку № 975.
Прийняття рішення про призначення допомоги належить до повноважень головного розпорядника коштів (Міноборони України).
Відповідно до п. 4.8. Положення № 530, висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Згідно п.4.10, п.4.11 Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів (Міноборони України) про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України.
Розпорядники коштів другого ступеня доводять ці рішення до командирів військових частин і здійснюють переказ коштів на реєстраційні рахунки військових частин, які через них фінансуються.
Після проведення виплати (у 3-денний строк) витяг з наказу про проведення виплати (додатки 14 16), завірений в установленому порядку, надсилається:
до розпорядників коштів другого ступеня - військовими частинами, які через них фінансуються;
до Департаменту фінансів Міністерства оборони України - розпорядниками коштів другого ступеня, обласними військовими комісаріатами, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України.
Тобто, в даному випадку обов'язок уповноваженого органу (Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) полягає тільки у реєстрації документів та на протязі 15 діб з часу їх реєстрації направленні їх до головного розпорядника бюджетних коштів, яким є тільки Міноборони України, і тільки він приймає рішення при призначення або у відмові у призначенні допомоги.
Після прийняття Міноборони України рішення про призначення та виплату допомоги, він доводить своє рішення до обласного військового комісаріату та одночасно перераховує грошові кошти на виплату даної допомоги. Обласний військовий комісаріат тільки виконуючи рішення Міноборони України, видає наказ, та перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок особи, якій призначена дана допомога.
Отже, будь-яких прав чи обов'язків, окрім як направлення документів, доведення рішення розпорядника бюджетних коштів та перерахунку спеціально для нього переведених Міноборони України коштів, на обласний військовий комісаріат не покладено.
Згідно ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" протиправними.
Зобов'язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_9 ) одноразову грошову допомогу у розмірі 600000 гривень в рівних частинах кожному.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 112030000