Справа № 420/12613/20
26 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенніОдеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) (код ЄДРПОУ 43315526, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37) про визнання протиправним лист (відповідь) від 02.11.2020 року та зобовязання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
До Одеського окружного адміністративного суду 18 листопада 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) (код ЄДРПОУ 43315526, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37), в якому позивач просив:
- визнати протиправним Лист (відповідь) головного державного виконавця Щеглової Є.В. Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) від 02.11.2020 № 10.03-10193 про нібито закінчення ВП № 58172870 від 30.03.2019р. в частині виконання Постанови суду від 2 червня 2020 по справі № 420/3944/19 щодо невиконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 815/863/18 від 19.12.2018 в частині: -зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року);
- зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) виконати Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 815/863/18 від 19.12.2018 року в частині:- зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року);
- стягнути з Відповідача-1 на його користь 400000 (чотириста тисяч гривень) за нанесення моральної шкоди.
Ухвалою від 14 грудня 2020 року після усунення недоліків, що зумовили залишення позову без руху,відкрито провадження за окремою категорією термінових справ в адміністративній справі.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що постановою Пятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 року по справі № 815/863/18 позивача поновлено на останній займаній посаді та зобовязано ГУ НП в Одеській області розглянути питання щодо прийняття його до лав Національної поліції як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» стрк (тобто до 07.11.2015 року). За заявою позивача відповідачем було відкрито виконавче провадження № 58173878 (щодо поновлення на посаді) та № 581722870 (щодо зобовязання розглянути питання щодо прийняття до лав Національної поліції).
Позивач зазначив, що відповідачем було безпідставно закінчене виконавче провадження та рішенням Одеського окружного адміністратвиного суду по справі № 420/3944/19 постанови про закінчення виконавчого провадження по ВП № 58173878 та № 581722870 визнані протиправними та скасовані.
02 червня 2020 року постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду, по справі № 420/3944/19 в частині визнання протиправним та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 581722870, рішення суду залишено без змін.
Позивач зазначив, що 05.10.2020 року він звернувся із заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), з проханням виконати Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/3944/19 в частині виконання зобовязань Національної поліції, що до розгляду кандидатури до лав Національної поліції ОСОБА_1 так як саме в цій частині воно набрало законну силу лише з 02 червня 2020 року, у відповідь на яку 10.11.2020 року отримав лист від Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) за підписом Начальника відділу Коржової Ю.Е., виконавця ОСОБА_2 , яким повідомлено про те, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП № 58172870 з виконання виконавчого листа № 815/863/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 08.01.2019 року про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015року) та у звязку з надходженням на адресу Відділу листа ГУ НП в Одеській області про повне фактичне виконання рішення суду, державним виконавцем 30.03.2020 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 581722870.
Позивач не погоджується з такими діями, оскільки відповідачем не дотримані вимоги постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/3944/19, та відповідач не міг виконати виконавчий лист по ВП № 581722870 раніше дати набрання законної сили рішення по справі № 420/3944/19.
На думку позивача, начальник відділу ОСОБА_3 та державний виконавець Щеглова Е.В. проігнорувала виконання постанови Пятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/3944/19 та Закон України «Про виконавче провадження» та не взяли до уваги те, що судове рішення ухвалюється іменем України, є обов'язковим до виконання та в оскаржуваному листі державний виконавець суперечить рішенням та постановам суддів, та повідомляє, що нібито виконавчі листи по справі №815/863/18 від 19.11.2018 року виконані на підставі листів (інформації) ГУМВС та ГУНП в Одеській області, незважаючи на те, що таке виконання листами були визнані незаконні вже по справам №815/863/18, №420/2033/19, 420/3944/19, 420/3196/19, а тому зазначений лист є протиправним.
Також позивач вважає, що цими неправомірними діями (бездіяльністю) державних виконавців, які виражаються у невиконанні рішень суду, позбавлення права на працю, позивачу завдана моральна шкода, виходячи з тяжких наслідків, яку позивач оцінює у 400 000 грн.
Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року зобовязано відповідача надати суду належним чином засвідчену копію листа від 02.11.2020 року № 10.03-10193 та документів, на підставі яких цей лист прийнято, належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №58172870 в частині, що стосується спірного питання, у строк до 21 грудня 2020 року.
Ухвалою від 21 грудня 2020 року зупинено провадження у адміністративній справі №420/12613/20, - до одержання витребуваних у відповідача доказів.
До суду 30 грудня 2020 року (вхід. № ЕП/25947/20) від відповідача надійшло відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що державним виконавцем виконано рішення суду по справі № 420/3944/19 у добровільному порядку та постановами від 04.02.2020 року відновлені виконавчі провадження ВП № 58173878 та № 581722870. У звязку з надходженням на адресу Відділу листа ГУ НП в Одеській області про повне фактичне виконання рішення суду, державним виконавцем 30.03.2020 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження постанови № 581722870. Крім того, відповідач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністратвиного суду від 03.06.2020 року по справі № 420/3356/20, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.03.2020 року, у тому числі № 581722870, - відмовлено. Також відповідач звернув увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження не може бути розпочато знову, крім випадків, передбачених цим законом.
Таким чином, відповідач зазначив, що у державного виконавця відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.
Щодо моральної шкоди відповідач зазначив, що з позову та матеріалів, доданих до нього взагалі не вбачається у чому полягають моральні та фізичні страждання позивача чи які є приниження честі та гідності позивача.
Додатково відповідач зазначив, що позов подано до неналежного відповідача.
На виконання ухвали суду відповідачем надано до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №58172870.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 15 лютого 2021 року поновлено провадження у справі зі стадії.
Позивачем, в свою чергу, надано відповідь на відзив (вхід. № 1116/21 від 11.01.2021 року), відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
Також, до суду 11 січня 2021 року (вхід. № 1118/21) від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач замість 400 000 грн. просив стягнути моральну шкоду у розмірі 2000000 грн. Решт позовних вимог залишена без змін.
Ухвалою суду, що занесено до протоколу судового засідання від 17 лютого 2021 року за згодою позивача замінено неналежного відповідача на належного - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) (код ЄДРПОУ 43315526, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37), та розгляд справи розпочато спочатку.
До суду 22 лютого 2021 року (ЕП/4793/21) від відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП № 58173878 з виконання виконавчого листа 815/863/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 16.01.2019 року про поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУ МВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року, яке 28.05.2019 року закінчено на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Також, відповідач зазначив, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП № 58172870 з виконання виконавчого листа № 815/863/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 08.01.2019 про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України « Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року), яке04.06.2019 року було закінчено на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідач звернув увагу, що 04.02.2020 року на адресу Відділу надійшло рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/3944/19 від 31.10.2019, яким скасовано постанови державного виконавця Відділу про закінчення виконавчих проваджень ВП№ 58173878 від 28.05.2019 та ВП№ 58172870 від 04.06.2019 року у зв'язку з вищевикладеним та набранням рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 чинності, виконавче провадження ВП № 58173878 з виконання виконавчого листа 815/863/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 16.01.2019 про поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУ МВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року та виконавче провадження ВП № 58172870 з виконання виконавчого листа № 815/863/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 08.01.2019 про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року) були відновленні відповідними постановами державного виконавця від 04.02.2020.
Таким чином, відповідач зазначив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 № 420/3944/19 було виконано Відділом ще 04.02.2020 та у зв'язку з надходженням на адресу Відділу листа Головного управління Національної поліції в Одеській області про повне фактичне виконання рішення суду по ВП 58172870, що підтверджується листом ГУМВС України в Одеській області та листом начальника ГУНП в Одеській області, державним виконавцем 30.03.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 58172870 на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 скасовано в частині визнання незаконної та скасування постанови Відділу від 28.05.2019 про закінчення ВП № 58173878, у зв'язку з чим 26.06.2020 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 58173878 на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, відповідач звернув увагу, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 № 420/3356/20, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними постанов державного виконавця Відділу від 30.03.2020 про закінчення виконавчих проваджень, в тому числі ВП № 58172870 відмовлено.
Таким чином, відповідач вважає, що у державного виконавця відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження стосовно оскарження постанови від 04.06.2019 про закінчення виконавчого провадження щодо зобов'язання розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України « Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року), оскільки боржником було виконано вимоги виконавчого документу, як того вимагає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідач вважає, що 02.11.2020 відділом надано відповідь на заяву позивача з вимогою виконати постанову Пятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 ркоу по справі № 420/3944/20.
Також до суду 24 лютого 2021 року надійшла заява позивача з проханням, у тому числі зазначити у рішенні про те, що позивач повідомив про кримінальний злочин.
На відкритому судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача на відкритому судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю.
На судовому засіданні 24 лютого 2021 року була оголошена перерва до 25 лютого 2021 року для підготовки до судових дебатів.
З огляду на те, що учасники справи на судове засідання не зявилися, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 25 лютого 2021 року судом вирішено продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд встановив таке.
Постановою Пятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 року по справі № 815/863/18 позивача поновлено на посаді начальника Теплодарськоого відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області з 06.11.2015 року, згідно з порядку перехідного періоду, що зазначений в Законі України «Про Національну поліцію» та зобовязано ГУ НП в Одеській області розглянути питання щодо прийняття його до лав Національної поліції як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року).
За заявою позивача відповідачем було відкрито виконавче провадження № 58173878 (щодо поновлення на посаді) та № 581722870 (щодо зобовязання розглянути питання щодо прийняття до лав Національної поліції).
Так, матеріалами виконавчого провадження № 581722870 підтверджено, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного теритоірального управління юстиції в Одеській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 581722870 з виконання виконавчого листа № 815/863/18 від 08.01.2019 року про зобовязання ГУ НП в Одеській області розглянути питання щодо прийняття його до лав Національної поліції як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року) (а.с. 117).
Також матеріалами виконавчого провадження підтверджено, що постановою від 04.06.2019 року було закінчено виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», з підстав того, що 16.05.2019 року Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області було повідомлено стосовно кандидатури ОСОБА_1 як такого, шо виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк, позитивного рішення не прийнято, тобто відмовлено у прийнятті на службу в поліцію, про що останній також був проінформований листом (а.с. 128-129).
Позивач оскаржив вказану постанову до суду та рішенням Одеського окружного адміністратвиного суду від 31.10.2019 року по справі № 420/3944/19, позов позивача задоволений та визнано протиправним та скасовано постанову про закінчення виконавчого повадження від 04.06.2019 року.
Матеріалами справи підтверджено, що у звязку з цим, постановою від 04.02.2020 року було відновлено виконавче провадження № 581722870 (а.с. 132).
На адресу відповідача надійшов лист ГУ НП в Одеській області від 11.03.2020 року № 20/385 на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження № 581722870 та повідомлено, що на виконання рішення суду по справі № 815/863/18 розглянуто питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції, але позитивного рішення прийнято не було та просило закрити виконавче провадження (а.с. 133).
Суд встановив, що за результатами розгляду цього листа головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністертва юстиції (м. Одеса) Щегловою Є.В. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №581722870 від 30.03.2020 року в порядку п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Матеріалами справи підтверджено, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/3944/19 була ухвалена 02 червня 2020 року, якою рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування постанови постанови про закінчення виконавчого провадження № 581722870 залишено без змін.
Також матеріалами справи підтверджено, що позивач 05.10.2020 року звернувся із заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), з проханням відкрити виконавче провадження стосовно оскарження постанови від 04.06.2019 року про закінчення виконавчого провадження щодо зобовязання виконати Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції поліції як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року), в частині де колегія суду погодилась з висновком суду першої інстанції та виконати постанову від 02 червня 2020 року по справі № 420/3944/19.
На це звернення Відділ примусового виконання надав позивачу відповідь від 02.11.2020 року № 10.03-10193, яким повідомлено, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП № 58172870 з виконання виконавчого листа № 815/863/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 08.01.2019 року про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015року) та у звязку з надходженням на адресу Відділу листа ГУ НП в Одеській області про повне фактичне виконання рішення суду, державним виконавцем 30.03.2020 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 581722870.
Позивач не погодився з наведеною відповіддю, що стало підставою для звернення до суду.
Одночасно, суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністратвиного суду від 03.06.2020 року по справі № 420/3356/20, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування постанови про закінчення викнавчого провадження від 30.03.2020 року у тому числі № 581722870, - відмовлено.
Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зробив висновки щодо відмови у задоволенні позову повністю, з таких підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України №1404-VIII).
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону України №1404-VIII).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята статті 26 Закону України №1404-VIII).
Так, суд встановив та підтвреджено матеріалами справи, що було відкрито виконавче провадження № 58173878 (щодо поновлення на посаді) та № 581722870 (щодо зобовязання розглянути питання щодо прийняття до лав Національної поліціїяк такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року) (а.с. 117).
Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено випадки закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Суд встановив, що 04.06.2019 року виконавче провадження ВП № 58172870 закінчено на підставі пункту 9 статті 39 Закону України«Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 41 цього Закону, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Суд встановив, що на адресу Відділу надійшло рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/3944/19 від 31.10.2019 року, яким скасовано постанови державного виконавця Відділу про закінчення виконавчих проваджень ВП№ 58173878 від 28.05.2019 та ВП№ 58172870 від 04.06.2019.
11.11.2019 року відділом подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/3944/19 від 31.10.2019. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 апеляційну скаргу відділу повернуто у зв'язку із несплатою судового збору, що отримано відповідачем 04.02.2020 року.
Тому, постановами державного виконавця від 04.02.2020 року відновлено виконавче провадження ВП № 58173878 з виконання виконавчого листа № 815/863/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 16.01.2019 про поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУ МВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року та виконавче провадження ВП № 58172870 з виконання виконавчого листа № 815/863/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 08.01.2019 про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року).
На адресу Відділу надійшов лист Головного управління Національної поліції в Одеській області про повне фактичне виконання рішення суду по ВП 58172870, що підтверджується листом ГУМВС України в Одеській області та листом начальника ГУНП в Одеській області, державним виконавцем 30.03.2020 винесено постанову про закінчення
виконавчого провадження ВП № 58172870 на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Матеріалами справи та відомостями з сайту Судова влада підтверджено, що 19 березня 2020 року на рішення суду по справі № 420/3944/19 була подана апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка була прийнята до провадження та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 скасовано в частині визнання незаконної та скасування постанови Відділу від 28.05.2019 про закінчення ВП № 58173878, та залишено без змін в частині визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 58172870.
Позивач подав заяву про відкриття виконавчого провадження ВП № 58172870 у звязку з прийняттям постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020, проте листом від 02 листопада 2020 року позивачу відмовлено у задоволенні його прохання.
Судом відхиляються доводи позивача, що відповідач не міг виконати виконавчий лист по ВП № 581722870 раніше дати набрання законної сили рішення по справі № 420/3944/19, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичнихосіб і підлягає виконанню на всій територіїУкраїни, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 2ст. 255 КАС України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Так, суд встановив, що 11.11.2019 року відділом подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/3944/19 від 31.10.2019. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 апеляційну скаргу відділу повернуто у зв'язку із несплатою судового збору.
Тому, суд доходить висновку, що з 13 січня 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/3944/19 від 31.10.2019 набрало законної сили.
Матеріалами справи та відомостями з сайту Судова влада підтверджено, що 19 березня 2020 року на рішення суду по справі № 420/3944/19 була подана апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка була прийнята до провадження П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/3944/19 від 31.10.2019 мало законну силу у період з 13 січня 2020 року до 19 березня 2020 року.
Матеріалами справи підтверджено, що постановами державного виконавця від 04.02.2020 року відновлено виконавче провадження ВП № 58173878 та ВП № 58172870, тобто в межах строку набуття законної сили рішення суду по справі № 420/3944/19.
Суд звертає увагу, що судом апеляціної інстанції не було зупинено дію рішення суду першої інстанції по справі № 420/3944/19 від 31.10.2019.
Так, відповідно до ч. 2ст. 323 КАС України, у випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Крім того, суд зазначає, що виконання рішення навіть до набрання його законної сили не можна розцінювати як дії, вчинені з порушенням вимог закону, не у спосіб та порядок передбачені законом, а тому не можуть бути визнані протиправними діями. Субєкт владних повноважень не позбавлений права добровільно виконувати рішення суду, крім того ухвала рішення на користь позивача.
Щодо не дотримання висновків, викладених у судових рішеннях суду по справі № 420/3944/19, суд зазначає таке.
Так, матеріалами виконавчого провадження підтвержено, що на адресу Відділу надійшов лист Головного управління Національної поліції в Одеській області про повне фактичне виконання рішення суду по ВП 58172870, що підтверджується листом ГУМВС України в Одеській області та листом начальника ГУНП в Одеській області, у звязку з цим державним виконавцем 30.03.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 58172870 на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд встановив, що позивачем було оскаржено до суду постанову про закінчення виконавчого провадження по ВП № 58172870 від 30.03.2020 року та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 № 420/3356/20, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними постанов державного виконавця Відділу від 30.03.2020 про закінчення виконавчих проваджень, в тому числі ВП № 58172870 - відмовлено.
Зі змісту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 № 420/3356/20 вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що державним виконавцем всупереч службової інструкції в мотивуючій частині постанови № 58172870 від 30.03.2020 в частині «встановлено» не вказано обставини закриття виконавчогопровадження, а вказано лише той факт, що на адресу відділу надійшли лиси з ГУНП та ГУ МВС в Одеській області, та що в тих листах не надано аналізу та висновку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд у рішенні зазначив таке: «Так, підставою їх прийняття був лист Головного управління Національної поліції в Одеській області про повне фактичне виконання рішення суду, що підтверджується листом ГУМВС України в Одеській області та листом начальника ГУНП в Одеськійобласті.
Судом з матеріалів виконавчих проваджень №60945726 та №58172870 встановлено, що до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 11 березня 2020 року надійшла заява Головного управління Національної поліції в Одеській області №20/385 (т.1 а.с.199), згідно якої повідомлено: «…На Головне управління рішеням суду по справі № 815/863/18 булопокладено один обов'язокщодорозглядупитання по прийняттю ОСОБА_1 до лав Національної поліції. На виконання рішенняОдеського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 року по справі №815/863/18 розглянуто питання щодо прийнята ОСОБА_1 на службу до поліції, але позитивного рішення прийнято не було.Ще раз звертаємо Вашу увагу, що в мотивувальній частині ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 року по справі № 815/863/18 суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при прийняттірішення судом не було зобов'язано відповідача ГУНП в Одеській області прийняти конкретне за змістом рішення, а зобов'язано лише розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національноїполіції та у межах своєї компетенції прийняти відповідне рішення. Враховуючи що питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції ГУНП в Одеській області було розглянуто у вересні 2018 року, вважаємо що частина обов'язків покладених на ГУНП в Одеській області рішеннями суду були належним чином виконані. На даний час вимоги виконавчого документу боржником виконано повністю».До вказаної заяви Головним управлінням Національної поліції в Одеськійобласті було додано лист ГУМВС України в Одеській області від 20.05.2018 року №9/5111(а), яким воно просить Головне управління Національної поліції в Одеській області повідомити про прийняття (неприйняття) ОСОБА_1 на посаду в ГУНП в Одеській області та роз'яснити процедуру набору кандидатів на службу до поліції на вакантні посади (т.1 а.с.201) та лист Головного управління Національної поліції в Одеській області від 20.09.2018 року №9/5111 (т.1 а.с.200), у якому зокрема зазначено, що «…Звернення ОСОБА_1 щодо прийняття на службу до поліції були розглянуті, але позитивного рішення не прийнято».
Пунктом 8 розділу XI Закону Українивід 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національнуполіцію» передбачено, що з дня опублікування цього Закону всіпрацівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Згідно із пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Відповідно до пункту 10 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114) встановлено, що у разі незаконного звільнення абопереведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщозаява про поновлення на службірозглядаєтьсябільше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Згідно із підпунктом «з» пункту 64 Положення №114 особи рядового і молодшогоначальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовийоблік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу. І лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття певної посади, виникають підстави для застосування пункту 10 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» щодо звільнення особи за скороченням штатів.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.05.2020 року по справі №802/280/16-а.
Таким чином, з викладеного вбачається, що Головним управлінням Національної поліції в Одеській області виконано вимоги постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року по справі №815/863/18 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року по справі №420/3196/19 про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національноїполіці ї, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року)».
Таким чином, суд доходить висновку, що у рішенні суду від 03.06.2020 по справі № 420/3356/20, яке залишено без змін судом апеляціцної інстанції вже надана правова оцінка щодо правомірності закінчення виконавчого провадження ВП № 58172870 на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», з підстав наведених у заяві позивача від 05.10.2020 року.
Відповідно д ч. 4ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 18 Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Таким чином, як встановлено судом, боржником було виконано вимоги виконавчого документу, як того вимагає Закон України «Про виконавче провадження», а тому у державного виконавця відсутні підставі для відкриття виконавчого провадження стосовно оскарження постанови від 04.06.2019 про закінчення виконавчого провадження щодо зобов'язання розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року), про що було повідомлено позивача у листі від 02.11.2020 року вих. № 10.03-10193.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при наданні відповіді на лист позивача від 05.10.2020 року відповідач діяв на підставі та успосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, та неналежать задоволенню.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено права позивача при розгляді його заяви, суд вважає, що відстуні підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача.
Також, розглянувши заяву позивача про повідомлення про кримінальний злочин, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
За результатами розгляду справи судом не встановлено порушення закону, що могло бути підставою для постановлення окремої ухвали, тому у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню в повному обсзі.
З огляду на те, що ухвалою суду від 14 грудня 2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн. до ухвалення судового рішення у справі, та у задоволенні позову відмовлено, керуючись приписами ч.2 ст. 133 КАС України, витратирозподіляютьсяміж сторонами відповідно до судового рішення у справі.
Тому, належить стягненню з позивача судовий збір в сумі 840, 80 грн. на спеціальний рахунок Державного бюджету України.
У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експерти з в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.
На підставівикладеного, керуючись положенням Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження»,ст.ст. 6, 14, 77, 90, 139, 161, 255, 271, 269, 287 КАС України, суд, -
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) (код ЄДРПОУ 43315526, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37) про визнання протиправним лист (відповідь) від 02.11.2020 року та зобовязання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, - відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )на користь Державного бюджету України (реквізити рахунку: УК у м.Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО89998, р/р UA338999980313181206084015005, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривні 80 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в сроки, встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя: Л.Р. Юхтенко
.