Справа № 420/14773/20
26 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду 22 грудня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, ), в якій позивач просив визнати протиправною відмову у наданні санаторно-курортної путівки до санаторно-курортного закладу системи Міністерства оборони України та зобов'язати надати пільгову санаторно-курортну путівку до санаторно-курортного закладу системи Міністерства оборони України.
Ухвалою від 28 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю другої групи внаслідок поранення отриманого в період бойових дій при виконанні інтернаціонального обов'язку під час проходження військової служби та має статус ветерана військової служби.
Позивач зазначив, що 28 серпня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про надання санаторно-курортної путівки до санаторію «Одеський» з липня 2021 року та листом від 15 вересня 2020 року вих. № 9039 відповідач, посилаючись на п. 15 Постанови КМУ від 27 квітня 2011 року № 446 «Про затвердження порядку забезпечення санаторно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій і членів їх сімей», а також на пункт 14 Інструкції про організацію санаторно- курортного лікування, медичної та медико-психологічної реабілітації у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 04 листопада 2016 року №591, відмовив у наданні позивачу пільгової санаторно-курортної путівки до санаторно-курортного закладу.
Позивач вважає зазначену відмову протиправною, оскільки позивач є особою з інвалідністю другої групи, отримує пенсію згідно з Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби те деяких інших осіб» та має статус ветерана військової служби, а тому відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ та деяких інших осіб та їх соціальний захист» має переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням у санаторіях Міністерства оборони України з пільговою оплатою вартості путівки у розмірах та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_2 та ветераном військової служби, що посвідчується посвідченням Серія НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки МСЕК серії 2-18ОА № 004477, ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності безстроково.
Так, суд встановив, що 28.08.2020 року позивач звернувся до Одеського обласного військового комісару із заявою, в якій просив надати санаторно-курортну путівку до санаторію «Одеський» на липень 2021 року.
Листом від 15.09.2020 року вих. № 9-039 Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив позивача про те, що з наданих копій документів встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб та може він скористатись путівками до санаторно-курортних закладів Міністерства оборони України лише з оплатою повної вартості або звернутись до органу праці та соціального захисту за місцем реєстрації для отримання безкоштовної путівки як інвалід війни.
Не погодившись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.
Особи з інвалідністю внаслідок війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, безплатно забезпечуються санаторно-курортним лікуванням першочергово із числа позачерговиків.
Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем її роботи.
За бажанням осіб з інвалідністю замість путівки на санаторно-курортне лікування вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп - у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни III групи - у розмірі 75 процентів середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.
Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 446 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку, путівки надаються особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості у міру надходження путівок, зокрема:
військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - за місцем служби відповідно до висновків військово-лікарської комісії;
ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, податкової міліції, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Держспецзв'язку і членам їх сімей, особам, зазначеним у статтях 6-1 - 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", - на підставі заяви, медичної довідки лікувальної установи за формою 070/о, посвідчення, яке дає право на пільги, та довідки з Пенсійного фонду України про отримання пенсії.
Відповідно до пункту 6 Порядку, за рахунок коштів, виділених з державного бюджету, безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів забезпечуються:
військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, які направляються до санаторно-курортного закладу для продовження лікування відповідно до висновків військово-лікарської комісії після лікування в госпіталях;
особи, які супроводжують до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, які за станом здоров'я потребують сторонньої допомоги відповідно до висновку військово-лікарської комісії, для продовження лікування після стаціонарного лікування в госпіталі (без права на лікування);
військовослужбовці, які проходять строкову військову службу, курсанти (слухачі) вищих військових навчальних закладів та курсанти вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, навчальних центрів (частин) за наявності медичних показань відповідно до висновку військово-лікарської комісії після лікування в госпіталях;
військовослужбовці, які надають медичну допомогу хворим на активні форми туберкульозу, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, - щороку (із січня по грудень);
військовослужбовці, які захворіли на туберкульоз унаслідок виконання службових обов'язків, - щороку (із січня по грудень);
інваліди з числа осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", - щороку (із січня по грудень);
особи, зазначені у статтях 6-1 - 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", - щороку (із січня по грудень);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з них:
- інваліди війни - позачергово щороку (із січня по грудень);
- інваліди війни І групи та інваліди І групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, в разі направлення на санаторно- курортне лікування та супроводжуюча особа (без права на лікування). Інвалідів війни І групи та інвалідів І групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, не можуть супроводжувати особи, які не досягли 18-річного віку та інваліди І групи;
- учасники бойових дій - щороку (із січня по грудень);
- учасники війни, особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - один раз на два роки;
- особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - першочергово щороку (із січня по грудень).
Порядок забезпечення санаторно-курортним лікуванням, медичною та медико-психологічною реабілітацією осіб з числа військовослужбовців Збройних Сил України, ветеранів військової служби, ветеранів війни, членів їх сімей та інших пільгових категорій визначено Інструкцією про організацію санаторно-курортного лікування, медичної та медико-психологічної реабілітації у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 04 листопада 2016 року № 591 (далі - Інструкція № 591), визначає.
Відповідно до пункту 5 Інструкція № 591 особи, які направляються для проходження санаторно-курортного лікування до центрів (санаторіїв), для отримання санаторно-курортної путівки повинні перебувати на обліку у відповідних організаціях Збройних Сил України, що здійснюють забезпечення санаторно-курортними путівками, зокрема:
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", забезпечуються санаторно-курортними путівками уповноваженими органами Міністерства оборони України (Київським міським та обласними військовими комісаріатами (далі - військові комісаріати)), з яких вони були звільнені на пенсію, а в разі їх ліквідації - правонаступниками.
Так, суд встановив, що відповідач, відмовляючи позивачу у надані путівки на санаторно-курортне лікування зазначив, що абзацом 3 п. 3 Порядку № 446 визначено, що ветерани військової служби, які отримають пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" забезпечуються путівками державними органами, з яких вони були звільнені на пенсію, а у разі ліквідації правонаступниками. Пунктом 15 вказаного Порядку та пунктом 14 Інструкції № 591 визначено, що забезпечення путівками інвалідів з числа військовослужбовців строкової служби, які отримають пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" здійснюється Міністерством соціальної політики України. Тому, відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», може скористатись путівками до санаторно-курортних закладів Міністерства оборони України з оплатою повної вартості або звернутись до органу праці та соціального захисту за місцем реєстрації для отримання безкоштовної путівки як інвалід війни.
Однак, суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на таке.
Відповідно до п. 13-15 Порядку № 446, у разі коли особи, зазначені в пункті 2 цього Порядку, мають право на санаторно-курортне лікування за кількома законами, їм надається право вибору в забезпеченні путівкою за одним із них.
Забезпечення путівками осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців строкової військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" здійснюється Мінсоцполітики згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 187 "Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення".
Проаналізувавши вказані норми права, суд вважає, що позивач має право на безкоштовне забезпечення його санаторно-курортною путівкою як ветеран військової служби відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», також як інвалід військової служби з числа військовослужбовців строкової військової служби, який отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
У свою чергу, право вибору залишається за позивачем.
Таким чином, враховуючи те, що позивач має законодавчо визначено право на санаторно-курортне лікування шляхом отримання путівки, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено протиправна відмова у реалізації вказаного права.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір не підлягає стягненню на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6) у наданні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пільгової санаторно-курортної путівки до санаторно-курортного закладу системи Міністерства оборони України, викладену у листі від 15.09.2020 року вих. № 9039.
Зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6) надати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пільгову санаторно-курортну путівку до санаторно-курортного закладу системи Міністерства оборони України згідно з заяви від 28.08.2020 року (вхід. №7161).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.