Іменем України
25 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/399/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
22 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №30 від 10.09.2020;
- зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачу з 01.09.2020 відповідно до п. 3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 01.04.2000 по 31.03.2002 в Курячівській філії ТОВ «Родючість-2000» та з 01.04.2002 по 01.12.2005 в дочірньому підприємстві «Курячівське» ТОВ «Юпітер-компані».
В обґрунтування позову зазначає, що позивач 03.09.2020 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. З ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
10.09.2020 відповідач прийняв рішення №30, яким відмовив позивачу в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відмова мотивована тим, що до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно п. 3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу не було зараховано періоди роботи на:
- з 01.04.2000 по 31.03.2002 в Курячівській філії ТОВ «Родючість-2000»;
- з 01.04.2002 по 01.12.2005 в дочірньому підприємстві «Курячівське» ТОВ «Юпітеркомпані».
Відповідач посилається на те, що позивачем не надано уточнюючих довідок на підтвердження спеціального трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії.
Ухвалою від 27 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 30-31).
Від Марківського ОУПФУ 11 січня 2021 року надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 36-40).
Позивач 07.09.2020 звернувся до управління з заявою про призначення пенси за віком па пільгових умовах.
Відповідно до записів трудової книжки позивача він працював трактористом в колгоспі, КСП «Родіна» з 01.07.1980 по 13.04.1981, з 01.06.1983 по 31.08.1983 та з 10.10.1987 по 31.03.2000 та надав до управління уточнюючу довідку, видану цим підприємством.
Період роботи заявника механізатором в Курячівській філії ТОВ «Родючість-2000» з 01.04.2000 по 31.03.2002 та в ДП «Курячівське» ТОВ «Юпітер-компані» з 01.04.2002 по 01.12.2005 не зараховано до пільгового стажу роботи, так як позивач не надав до управління довідку, що підтверджує пільговий характер роботи, видану та оформлену відповідно до вищезазначеного Порядку.
Загальний стаж роботи позивача складає 39 років 4 місяці 28 днів, з них 13 років 6 місяців 5 днів - робота трактористом у сільськогосподарському виробництві, що, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Розділу XIV-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 105 8-ІV, не дає права на призначення пенсії.
Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 114 Розділу XIV-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ та пунктом 4.7 Розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 25.11.2005 №22-1, 10.09.2020 року рішенням №30 вирішило відмовити позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Враховуючи зазначене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 27 січня 2021 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. спр. 30-31).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
З виданих на ім'я позивача паспорта громадянина України та картки платника податків судом встановлено такі реєстраційні відомості про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 11, 12).
Позивач 07 вересня 2020 року звернувся до Марківського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком як трактористу-машиністу на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», разом з якою надав такі документи: трудову книжку від 13.06.1983 УКР № 0283569; військовий квиток, диплом, паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідку про заробітну плату від 03.08.2020 № 34, довідки про стаж від 24.02.2020 № 6 та від 03.08.2020 № 32-33 (а.с. 46, 51-52).
Рішенням відповідача від 10 вересня 2020 року № 30 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскаржуване рішення мотивоване тим, що період роботи заявника механізатором в Курячівській філії ТОВ «Родючість-2000» з 01.04.2000 по 31.03.2002 та в ДП «Курячівське» ТОВ «Юпітер-компані» з 01.04.2002 по 01.12.2005 не зараховано до пільгового стажу роботи, так як позивач не надав до управління довідку, що підтверджує пільговий характер роботи, видану та оформлену відповідно до вищезазначеного Порядку. Загальний стаж роботи позивача складає 39 років 4 місяці 28 днів, з них 13 років 6 місяців 5 днів - робота трактористом у сільськогосподарському виробництві, що, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Розділу XIV-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 105 8-ІV, не дає права на призначення пенсії. (арк. спр. 43-45).
Відповідно до записів у трудовій книжці (арк. спр. 17-22) у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 :
- з 01.04.2000 по 31.03.2002 працював механізатором в філії «Курячівська» ТОВ «Родючисть-2000»;
- з 01.04.2002 по 01.12.2005 працював трактористом в ДП «Курячівський» ТОВ «Юпітер-компані».
Судом встановлено, що спірним питанням є правомірність відмови відповідача в зарахуванні до пільгового стажу позивача при призначенні пенсії таких періодів його роботи: механізатором в Курячівській філії ТОВ «Родючість-2000» з 01.04.2000 по 31.03.2002 та в ДП «Курячівське» ТОВ «Юпітер-компані» з 01.04.2002 по 01.12.2005, та, як наслідок, відмови в призначенні пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно зі статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.6 розділу І Порядку № 22-1).
Згідно з пунктом 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1).
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення від 20.01.1992 № 7 (далі - Лист № 7).
Так, відповідно до роз'яснення, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
З вищевикладених правових норм слідує, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV за умови досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 30 років, з яких не менше 20 років трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільгосппродукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.
За даними паспорта громадянина України позивач досяг віку, необхідного для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Що стосується наявності у позивача необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах страхового стажу, суд зазначає таке.
З аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
При цьому, значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 березня 2018 року в справі № 233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
При цьому, оцінка рішенню відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.
Як слідує з оскаржуваного рішення, відповідач підтверджує, що загальний стаж роботи позивача складає 39 років 4 місяці 28 днів, з них 13 років 6 місяців 5 днів - робота трактористом у сільськогосподарському виробництві.
Тобто відповідач заперечує права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV через відсутність у позивача необхідного стажу роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільгосппродукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.
При цьому, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992р. №7 про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства, відповідно до статті 13 (пункт «в») Закону України «Про пенсійне забезпечення» правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються машиністи-трактористи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства.
До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
При зверненні тракториста-машиніста за призначенням пенсії на пільгових умовах адміністрація (правління) господарства подає в органи соціального забезпечення довідку про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення (форма довідки додається).
Таким чином, обов'язковими умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №392/1846/15-а та від 08 квітня 2020 року у справі № 469/1193/16-а.
Матеріали справи свідчать, що робота позивача на посаді тракториста є основною, відповідний спеціальний (пільговий) стаж роботи позивача механізатором в Курячівській філії ТОВ «Родючість-2000» з 01.04.2000 по 31.03.2002 та в ДП «Курячівське» ТОВ «Юпітер-компані» з 01.04.2002 по 01.12.2005 підтверджено: записами в трудовій книжці в якій зазначено про роботу позивача трактористом на підприємствах, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.
При цьому, записи в трудовій книжці про період роботи позивача трактористом свідчать про те, що позивач має необхідний стаж на відповідних роботах, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Суд не приймає посилання відповідача, як підставу не зарахування до пільгового стажу роботи позивача механізатором в Курячівській філії ТОВ «Родючість-2000» з 01.04.2000 по 31.03.2002 та в ДП «Курячівське» ТОВ «Юпітер-компані» з 01.04.2002 по 01.12.2005, на те, що трудова книжка позивача не містить відомостей щодо встановлених у колгоспі мінімумів трудової участі у суспільному господарстві та відпрацювання позивачем такого трудового мінімуму у спірних періодах, а позивачем пільгових довідок, які б підтвердили виконання позивачем такої роботи, не надано, оскільки, п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, не містить таких вимог. Як зазначалось умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем до пільгового стажу не зараховано службу в лавах Радянської армії з 14.04.1981 по 16.04.1983 (2 роки 0 місяців 3 дні).
Пунктом 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Крім того, статтею 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Системний аналіз зазначених правових норм свідчить, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із записами у трудовій книжці позивача, позивач 01.07.1980 по 13.04.1981 працював трактористом в колгоспі «Родина» до призову на строку службу.
Приймаючи до уваги ті факти, що виконання позивачем на момент призову до лав Радянської армії робіт за професією, яка передбачала право на пенсію на пільгових умовах, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи період строкової служби з 14.04.1981 по 16.04.1983.
Отже, згідно з вищевказаними записами в трудовій книжці позивача період строкової служби з 14.04.1981 по 16.04.1983 та стаж роботи позивача трактористом та механізатором на підприємствах сільського господарства складає 7 років 8 місяців 4 день, а з урахуванням стажу, що визнається відповідачем - 21 років 2 місяць 9 днів.
При цьому, суд зауважує, що в даному випадку термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 681/813/17.
За таких обставин судом встановлено, що у позивача достатньо страхового стажу на роботах тракториста-машиніста, тому він має право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
Як встановлено судом, вищевказані записи про роботу позивача у спірному періоді підтверджують факт його зайнятості трактористом на підприємствах сільського господарства, що дає право на призначення пільгової пенсії відповідно пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, а відповідач безпідставно вимагає надання уточнюючих довідок, що підтверджують пільговий характер роботи позивача.
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішення від 10 вересня 2020 року № 30 про відмову в призначенні пенсії позивачу, допустив порушення положень Закону № 1058-IV та Закону № 1788-ХІІ, тому оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірного рішення, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає скасуванню.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Що стосується обраного позивачем способу захисту його порушених прав, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок винесення відповідачем протиправного рішення, тому ефективним та достатнім способом захисту є визнання протиправним та скасування рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10.09.2020 № 30 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу; зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу період строкової служби з 14.04.1981 по 16.04.1983 та період роботи механізатором в Курячівській філії ТОВ «Родючість-2000» з 01.04.2000 по 31.03.2002 та в ДП «Курячівське» ТОВ «Юпітер-компані» з 01.04.2002 по 01.12.2005.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача - Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити позивачу пенсію за віком за заявою від 07 вересня 2020 року суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Проте, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вбачає за можливе з метою належного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.09.2020 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, як за одну вимогу немайнового характеру, що підтверджено квитанцією про сплату від 10 січня 2021 року № 9608 (арк. спр. 7).
Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, а також зважаючи, що цей спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41247405, 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, буд. 20) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10.09.2020 № 30 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період строкової служби з 14.04.1981 по 16.04.1983 та період роботи механізатором в Курячівській філії ТОВ "Родючість-2000» з 01.04.2000 по 31.03.2002 та в ДП «Курячівське» ТОВ «Юпітер-компані» з 01.04.2002 по 01.12.2005.
Зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.09.2020 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн (дев'яносто вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов