вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" лютого 2021 р. Справа№ 911/128/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
секретар судового засідання: Кучерява К.Л.
за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 17.02.2021,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ГУ ДПС у Київській області)
на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.06.2020
у справі № 911/128/14 (суддя Лопатін А.В.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112» (ТОВ «Мостобудівельний загін № 112»)
до приватного вищого навчального закладу «Економіко-Технологічний Університет» (ПВНЗ «Економіко-Технологічний Університет»)
про банкрутство
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/128/14 за заявою ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» про банкрутство ПВНЗ «Економіко-Технологічний Університет», провадження в якій порушено ухвалою суду від 03.02.2014 (суддя Скутельник П.Ф.).
Постановою господарського суду Київської області від 28.07.2014 визнано банкрутом боржника; відкрито ліквідаційну процедуру ПВНЗ «Економіко-Технологічний Університет» та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бережного А.Г. (суддя Скутельник П.Ф.).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2020 у справі №911/128/14, крім іншого, відхилено кредиторські вимоги ГУ ДПС у Київській області на суму 417 076, 17 грн.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, скаржник звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 17.06.2020 в частині відмови в задоволені заяви про визнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Київській області на загальну суму 417 076, 17 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.06.2020 у справі №911/128/14 залишено без руху.
ГУ ДПС у Київській області подало суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.06.2020.
Розпорядженням Керівника апарату суду № 09.1-08/215/21 від 18.01.2021 у зв'язку з перебуванням судді Грека Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/128/14.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М. та Сотніков С.В.
Ухвалою суду від 19.01.2021 клопотання ГУ ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 17.06.2020 у справі №911/128/14 задоволено, поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали, відкрито апеляційне провадження у справі № 911/128/14 за даною апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 17.02.2021.
15.02.2021 арбітражний керуючий Кияновська Л.В. подала суду відзив на апеляційну скаргу в якому просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
У судове засідання 17.02.2021 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Порадившись на місці, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду даної апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами за відсутності представників сторін.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі апелянт просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 17.06.2020 у справі № 911/127/14 в частині відмови в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Київській області на загальну суму 417 076,17 грн., а отже, наразі колегією суддів розглядається питання про обґрунтованість відмови судом першої інстанції у задоволенні вказаної заяви.
Оскаржувана ухвала мотивована тим, що відповідно до приписів частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, крім іншого, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Так, змістом частини першої статті 59 Кодексом України з процедур банкрутства встановлено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Вимоги кредитора обґрунтовано тим, що станом на 24.10.2019 за боржником обліковується недоїмка з єдиного соціального внеску у розмірі 1 139 956, 26 грн. (що підтверджується поданими до контролюючого органу звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів).
Як вбачається з матеріалів справи, частина заявлених вимог, а саме, на суму 417 076,17 грн., згідно наданих документів виникла в період з 20.08.2014 до 20.07.2015, в той час, як боржника - визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру постановою суду від 28.07.2014.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення, серед іншого, здійснює такі повноваження: з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.
Водночас, зазначена норма Закону не встановлює чіткої часової межі, з якої працівники боржника вважаються звільненими.
У силу статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, основними рисами суспільних відносин у галузі загальнообов'язкового державного соціального страхування є: обов'язковість сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; формування за рахунок реальної сплати ЄСВ страхового стажу застрахованої особи; отримання застрахованою особою соціальної послуги у вигляді конкретного матеріального блага у випадках, що передбачені законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (стаття 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, серед іншого, обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців (стаття 7 Закону).
З наведеного можна дійти висновку, що діючим законодавством України встановлено обов'язковість загальнообов'язкового державного пенсійного страхування для всіх осіб, що працюють за трудовим договором незалежно від перебування роботодавця у стані неплатоспроможності (ліквідаційній процедурі).
Разом з тим, частиною сьомою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
Тобто, законодавцем підкреслено необхідність нарахування єдиного внеску протягом всіх процедур банкрутства з можливістю застосування інституту списання нарахованої недоїмки у випадку повної ліквідації юридичної особи.
Отже, беручи до уваги наведене, враховуючи, що у банкрута у відповідності до приписів статті 59 Кодексу не виникають жодні додаткові зобов'язання, в тому числі нараховані в період - після визнання боржника банкрутом у даній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кредиторські вимоги ГУ ДПС у Київській області на суму 417 076, 17 грн. підлягають відхиленню.
З огляду на наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 269, 275, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 17.06.2020 у справі № 911/128/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/128/14 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено статтею 287 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 24.02.2021.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков