Справа № 420/2692/21
25 лютого 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненко Олега Васильовича про визнання протиправним рішення та скасування запису,-
23.02.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державного реєстратора Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненко Олега Васильовича, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення державного реєстратора Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненка Олега Васильовича від 26.01.2021р. про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу публічне акціонерне товариство “Одеський автоскладальний завод” (код ЄДРПОУ 00231604) та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зміни найменування завод” на приватне акціонерне товариство “Одеський автоскладальний завод”;
- скасувати реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1005561070021031418, вчинений державним реєстратором Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненком Олегом Васильовичем 26.01.2021р., про зміну найменування юридичної особи.
23.02.2021 року (вхід. № 9116/21) від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів до забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення державного реєстратора Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненка Олега Васильовича від 26.01.2021р. про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу публічне акціонерне товариство “Одеський автоскладальний завод” (код ЄДРПОУ 00231604) та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зміни найменування Публічного акціонерного товариства “Одеський автоскладальний на Приватне акціонерне товариство “Одеський автоскладальний завод”, про що до Єдиного державного реєстру № 1005561070021031418 до вирішення спору по суті.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначено, він був головою правління, на той час, ПАТ “Одеський автоскладальний завод", а згідно оскаржуваного рішення відповідача - ПрАТ “Одеський автоскладальний завод” , повноваження якого рішенням позачергових загальних зборів акціонерного товариства від 20.10.2020 року були достроково припинені, після чого ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2021 року по справі №916/137/21 поновлені через зупинення дії вищезгаданого рішення. У ЄДРСР вказана ухвала суду була оприлюднена 26.01.2021р. (номер рішення в ЄДРСР 94319708), тобто в день здійснення відповідачем оскаржуваних реєстраційних дій.
У заяві вказано, що зважаючи, що згідно ч.4 ст.10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань”, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах, - рішення реєстратора та запис про зміну найменування товариства, що є предметом даного спору, мають бути зупинені до вирішення справи по суті і набрання рішенням суду законної сили, оскільки позивач як голова правління товариства, припинення повноважень якого зупинено судом, не подавав заяви про внесення будь-яких змін до Єдиного державного реєстру.
Водночас, як стверджує заявник, зміна найменування акціонерного товариства з Публічного на Приватне у ЄДРЮО, ФОП та ГО тягне за собою суттєві зміни у господарській діяльності юридичної особи, а невжиття заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити поновлення прав і охоронюваних законом інтересів позивача як голови правління, припинення повноважень якого станом на 26.012021р. було зупинено судом, але й негативно вплинути на законні інтереси контрагентів ПрАТ «ОдАГ».
Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_1 , просить суд вжити заходи забезпечення позову.
Суддя зазначає, що відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо виклику особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно, розгляд клопотань про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.
Суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Положення ст. 150 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Таким чином, суд, розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.
Так, предметом позову у даній справі є правомірність рішення державного реєстратора Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненка Олега Васильовича від 26.01.2021р. про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу публічне акціонерне товариство “Одеський автоскладальний завод” (код ЄДРПОУ 00231604) та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зміни найменування завод” на приватне акціонерне товариство “Одеський автоскладальний завод”.
В свою чергу, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вказаного рішення.
Оскільки предметом розгляду у даній справі є правомірність рішення державного реєстратора Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненка Олега Васильовича від 26.01.2021р. про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу публічне акціонерне товариство “Одеський автоскладальний завод” (код ЄДРПОУ 00231604) та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зміни найменування завод” на приватне акціонерне товариство “Одеський автоскладальний завод”, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить суд заявник не є співмірними.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували, що без вжиття судом заходів забезпечення позову в цій справі виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав або інтересів позивача, може бути істотно ускладнено чи унеможливлено, тобто позивачем не було не лише доведено, а й належним чином обґрунтовано наявності підстав для забезпечення позову, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, на який він посилався у своєму клопотанні.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає доводи заявника необґрунтованими, оскільки забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, разом з тим позивачем не наведено жодних обставин та аргументів, які б підтверджували існування вказаних вище підстав для забезпечення позову.
Тобто, фактично до заяви про забезпечення позову не надано жодного доказу на підтвердження того, що:
1) невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, такими рішенням.
Таким чином доводи позивача є лише його припущенням щодо можливих дій відповідача.
В свою чергу, суддя вказує на те, що у разі встановлення наявності існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі суд може застосувати заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, враховуючи обсяг заявленого позову, виходячи з принципу співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову та з огляду на приписи статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Іванівської районної державної адміністрації Одеської області Черненко Олега Васильовича про визнання протиправним рішення та скасування запису - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М.Корой