Справа № 420/2608/21
25 лютого 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
до: Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (адреса: 67500, Одеська область, Лиманський район, смт. Доброслав, вул. Центральна, 33, код ЄДРПОУ 33767887, телефон: (04855) 9 13 57)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, які полягають у відмові ОСОБА_1 в перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, як інваліду війни 2 групи у розмірі, який не відповідає статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18);
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області перерахувати ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як інваліду війни 2 групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 14-247/2018(3393/18) та здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року в розмірі 9464,00 гривень.
Пред'явлена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
Суд звертає увагу, що позивач у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
Позивач в поданому адміністративному позові просить визнати протиправними дії які полягають у відмові ОСОБА_1 в перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, як інваліду війни 2 групи у розмірі, який не відповідає статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18).
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на викладене позивачем порушений строк звернення щодо вимог про визнання протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 та зобов'язання нарахувати та виплатити разову грошову допомогу.
Адміністративний позов зареєстрований 22.02.2021 року за вхід. № 2547/21.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Вказана редакція ч. 5 ст. 12 викладена пунктом 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на вказане законодавцем встановлено порядок і строки звернення за отриманням грошової допомоги.
Також, суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №815/3087/18 дійшов такого висновку:
«Суд не приймає доводів касаційної скарги, що про порушення свого права позивач дізнався у червні 2018 року, оскільки одноразова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою, тому позивач повинен був дізнаватися про порушення своїх прав щороку при її отриманні в розмірі, меншому ніж передбачено законом».
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАСУ), у цій статті містяться терміни "дізналася" та "повинна була дізнатися", що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач на протязі більше 3 років не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
"Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
В свою чергу суд звертає увагу позивача на обов'язок визначений приписами ч. 6 ст. 161 КАС України, а саме:
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суддя,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.