25 лютого 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/4504/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву відповідача про відвід судді у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Лугань» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування акту та податкового повідомлення-рішення,
9 листопада 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Селянського (фермерського) господарства «Лугань» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 24 вересня 2020 року №00000070705 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за порушення законодавства у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пальним.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 17.10.2020 вручено поштовий конверт від Головного управління ДПС у Луганській області, за номерами відстеження рекомендованого листа № 9340103692670 в конверті, що було відправлено 25.09.2020, знаходилось податкове повідомлення-рішення від 24.09.2020 № 00000070705 Головного управління ДПС у Луганській області про накладення санкції/пені в розмірі 500000 грн.; розрахунок фінансових санкцій до податкового повідомлення; супроводжувальний лист.
Вважає зазначену податкову вимогу у вигляді податкового повідомлення-рішення від 24.09.2020 № 00000070705 та перевірку відповідача від 09.09.2020 протиправною і незаконною та такою, що підлягає скасуванню повністю, з таких підстав.
Селянське (фермерське) господарство "Лугань" не отримувало від контролюючих органів ДПС у Луганській області повідомлення про проведення планової чи позапланової перевірки.
Селянське (фермерське) господарство "Лугань" не надавало згоду на проведення в умовах та з дотриманням карантину, зони проведення АТО/ООС.
Згоду на проведення будь-якої перевірки СФГ «Лугань» не отримувало та не надавало.
Податкове повідомлення-рішення від 24.09.2020 № 000 000 70705 обґрунтовано, на думку відповідача, тим складеного на підставі акта від 09.09.2020 № 0092/12/32/05/05/23486873/509, порушення пунктів статті 17,15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Пре державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пальним».
Сума грошових зобов'язань, що визначена у податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання нього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження - протягом десяти робочих днів, що настають за днем узгодження), відповідно до пункту 57.3 статті 57 розділу 2 Кодекс Ж2755-У1 від 02.12.2010 СФГ «Лугань», позивач, не займається виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пальним. СФГ «Лугань» не займається зберіганням пального, не займається оптовою торгівлею пальним, ке займається оптовим зберіганням пального. СФГ «Лугань» зареєстроване Новопсковським районним управлінням юстиції від 22 квітня 1997 року за №13701200000000332, як платник податків перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Луганській області (Новопсковський район, є. Зелений Гай, вул. Шевченко, буд. 82) з 23 червня 1997 року за М 371, є платником податку на додану вартість.
Ухвалою суду від 24.11.2020 позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «Лугань» до Головного управління ДПС у Луганській області залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду документ про сплату судового збору в розмірі 7500,00 грн. (а.с.17-18).
На виконання вимог ухвали суду позивачем 30.11.2020 подано докази сплати судового збору (а.с.22).
Ухвалою суду від 07.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Позначено підготовче засідання у справі на 11 січня 2021 року (а.с.24-25).
06.01.2021 за Вх.№379/2021від відповідача ГУ ДПС у Луганській області надійшов відзив на адміністративний позов. В якому щодо заявлених позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.30-35).
11.01.2021 учасники справи в підготовче засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. Від представника позивача надійшла заява про відкладання підготовчого засідання (а.с.11).
На підставі вищезазначеного, суд протокольно ухвалив клопотання представника позивача задовольнити, відкласти підготовче засідання до 25.01.2021 (а.с.69).
25.01.2021 сторони повторно в підготовче засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. Від представника позивача надійшла заява про відкладання підготовчого засідання (а.с.73).
На підставі вищезазначеного, суд протокольно ухвалив клопотання представника позивача задовольнити, відкласти підготовче засідання до 03.02.2021 (а.с.69).
03.02.2020 за Вх.4642/2021 від представника позивача на дійшла відповідь на вищевказаний відзив позивача (а.с.80-87).
03.02.2021 учасники справи повторно в підготовче засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті (а.с.90).
Ухвалою суду від 03.02.2021 закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 360/4504/20 та призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 лютого 2021 року (а.с.92).
22.02.2021 за Вх.№6925 від представника позивач на адресу суду надійшли пояснення до відповіді на відзив по справі №360/4504/20 від 03.02.2021 (а.с.97).
Також, суд зазначає, що 22.02.2021 за Вх.№6927 від представника ГУ ДПС у Луганській області надійшло клопотання в порядку ст. 44 КАС України, в якому зазначила, що станом на 22.02.2021 не отримано відповіді на відзив та додаткові пояснення, надані позивачем. В зв'язку з чим, просила судове засідання у справі № 360/4504/20 , призначене на 22.02.2021, відкласти на іншу дату з метою надання відповідачу можливості ознайомитись з відповіддю на відзив та додатковими поясненнями СФГ Лугань, без будь яких заперечень (а.с.118).
В судове засідання 22.02.2021 сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. На підставі вищезазначеного, суд протокольно ухвалив клопотання представника позивача задовольнити, відкласти судове засідання до 03.03.2021 (а.с.69).
24.02.2021 за Вх.№ 7301/2021 від відповідача по справі ГУ ДПС у Луганській області, до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду надійшла заява про відвід судді Тихонова І.В., в якій зазначено, що ухвалою від 07 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 03 лютого 2021 року закрито підготовче провадження у справі, у справі призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09 год. 30 хв. 22 лютого 2021 року.
Оскільки 22.02.2021 представником позивача під час судового розгляду подано пояснення та додаткові письмові докази з порушенням визначеного Кодексом адміністративного судочинства України порядку, після закриття підготовчого провадження, без будь-якого обґрунтування необхідності їх подання, а також неможливості їх подання в підготовчому провадженні, суд мав залишити такі пояснення без розгляду.
Таким чином, про виникнення вищевказаної підстави для відводу податковому органу стало відомо 22.02.2021.
Також, як свідчить ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 представником СФГ «Лугань» було надано до суду відповідь на відзив Головного управління ДПС у Луганській області.
Разом з тим, до податкового органу відповідь на відзив у справі № 360/4504/20 позивачем не направлялась.
Натомість, до податкового органу СФГ «Лугань» було направлено відзив СФГ «Лугань» на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області у справі №360/1957/20 (вх.1244/6 від 01.02.2021), яка вже була розглянута Першим апеляційним адміністративним судом. Таким чином, податковому органу направлено відзив СФГ «Лугань» в іншій справі, яка також розглядалась суддею Тихоновим І.В.
Представником Головного управління ДПС у Луганській області наголошувалось на тому, що всупереч обов'язку позивача, передбаченого ч. 2 ст. 163, ч. З с. 162 КАС України, податковому органу не направлено відповідь на відзив СФГ «Лугань» у справі 360/4504/20, а надані докази направлення зазначеного документу є неналежними. Однак, на вказане процесуальне порушення прав відповідача суд уваги не звернув.
Крім того, слід зазначити, що 20.10.2020 СФГ «Лугань» вже зверталась до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2020 № 00000070705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 500 000,00 грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 360/4037/20 (суддя Пляшкова К.О.) позовну заяву СФГ «Лугань» було повернуто з причини несплати судового збору.
19.11.2020 СФГ «Лугань» повторно подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2020 № 00000070705, яку розподіллено на суддю Тихонова І.В.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 позовну заяву СФГ «Лугань» до Головного управління ДПС у Луганській області залишено без руху з причини несплати судового збору, який у подальшому було сплачено позивачем.
На підставі вищенаведеного, та керуючись ст.ст.36,39,40;44,51 КАС України, відповідач просить розглянути заяву про відвід судді Тихонова І.В. у справі №360/4504/20 та задовольнити її.
Розглянувши заяву відповідача по справі ГУ ДПС у Луганській області, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
За приписами ч. 1 п. 4 статті 36 КАС України відокремлено підстави, які не можуть бути підставами для відводу. Це:
незгода сторони з процесуальними рішеннями судді;
рішення або окрема думка судді в інших справах;
висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Вказана норма статті є імперативною.
Імперативні норми - це норми, які містять категоричні веління держави здійснювати чітко означені дії, не допускати ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів. Інакше кажучи, імперативні норми (зобов'язувальні і заборонні) прямо вказують правила поведінки, містять абсолютно визначене правило.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 17.02.2019 року по справі № 855/35/19 сформував таку правову позицію:
«Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України закріплює в якості однієї з основних засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, що містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов'язані з прийняттям суддею процесуальних рішень, задля забезпечення ефективного захисту прав/інтересів про які просить позивач. Пунктом 1.5 Європейської хартії "Про статус суддів" (10.07.1998) зазначено, що суддя зобов'язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, позаяк від рішення судді залежать гарантії та права особи.
За приписами частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Зі змісту наведених норм вбачається, що для відводу суддів необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Враховуючи, те що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, на підставі ч.4 ст.40 КАС України вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 40, 236, 241-243, 248, 256, 294, КАС України, суддя,
Вважати необґрунтованим заявлений відповідачем відвід судді Тихонову І.В.
Передати заяву про відвід судді Тихонову І.В. у справі №360/4504/20 за позовною Селянського (фермерського) господарства «Лугань» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування акту та податкового повідомлення-рішення для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку зазначеному в статті 256 КАС України.
СуддяІ.В. Тихонов