Іменем України
25 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2027/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому після уточнення позовних вимог позивач просив суд:
-визнати протиправними дії Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови у здійснені перерахунку розміру призначеної у 2002 році пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції станом на 05.11.1991 року), частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р (II), виходячи з розміру 90 % від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Луганської області від 12 березня 2020 року № 18-206 вих.20;
-скасувати рішення № 96 від 15 травня 2020 року Рубіжанського об'єднаного управління Пенсіонного фонду України Луганської області, щодо відмови в перерахунку пенсії;
-зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок розміру пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р (II) 2019, виходячи з розміру 90 % від суми заробітної плати визначеної у довідці прокуратури Луганської області від 12 березня 2020 року № 18-206 вих.20, яка складає 49504,00 грн. без обмеження суми пенсійної виплати, а також виплатити різницю в пенсії за минулий час;
-допустити до негайного виконання постанови суду в частині зобов'язання Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років у межах сум стягнення за один місяць з розрахунку 90% від суми місячного заробітку 49504,00 грн, без обмеження суми пенсійної виплати, та виплатою різниці в пенсії за минулий час;
-стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат у розмірі 840 грн (а.с.63-67).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у 2002 році Управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області у м. Кіровську йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону Укапни «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ у редакції станом на 05.11.1991. На підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ, рішення Конституційного Суду України від 01.12.2019 за №7-р(ІІ)/2019, які зобов'язують пенсійні органи призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувати у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, які проходять службу в органам прокуратури, 12.03.2020 він звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку призначеної у 2002 році пенсії за вислугу років, виходячи із розмірі 90 % від суми заробітної плати визначеної у довідці прокуратури Луганської області від 12.03.2020 №18-206 вих.20, яка становить 49504,00 грн. Рішенням Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 06.05.2020 №96 йому відмовлено у перерахунку пенсії. Позивач вважає, що відповідач порушує вимоги діючого законодавства, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду 03.08.2020 надав відзив на позовну заяву від 28.07.2020 №1241-07-8/2115, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.81-84).
В обґрунтування відзиву зазначив, що з заявою про первинне призначення пенсії та документами, необхідними для її призначення, позивач звернувся 12.08.2002 до управління Пенсійне фонду України у м. Кіровську Луганської області. З 12.08.2002 позивачу призначено пенсію за вислугу років, як працівнику прокуратури, згідно з ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.19 № 1789-ХІ. 30.06.2014 у зв'язку з переміщенням позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області, в якій просив запросити пенсійну справу з управління Пенсійного фонду України у м. Кіровську Луганської області, надав довідку внутрішньо переміщеної особи від 25.11.2014 № 0915001293, видану управлінням соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області. Позивача взято на облік до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області, правонаступником якого є Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, як отримувача пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІ, з 01.08.2014 за даними електронної пенсійної справи як внутрішньо переміщену особу.
16.03.2020 позивач звернувся до Кремінського відділу обслуговування громадян Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою та пакетом документів за перерахунком пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ у зв'язку з прийнятим Другим Сенатом Конституційного Суду України від 13.12.2019 Рішенням № 7-р (ІІ)/2019. Під час звернення за перерахунком пенсії позивач надав довідку від 12.03.2020 № 18-206 вих-20, видану прокуратурою Луганської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
Рішенням відповідача від 06.05.2020 №96 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII. Прийняте рішення обґрунтовано тим, що однією з необхідних умов для проведення перерахунку пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 є підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, що відбулося після 13.12.2019, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні, оскільки в довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 12.03.2020 № 18-206 вих-20 зазначено розмір заробітної плати станом на 06.09.2017. На підставі викладеного, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
На виконання ухвали суду від 09.06.2020 відповідачем надано письмову інформацію від 03.07.2020 №1241-32-7/1318, в якій надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву (а.с.78-79).
Ухвалою суду від 09.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.69-70).
Ухвалою суду від 09.06.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/9/20 (№ 560/2120/20) (а.с.72-73).
Ухвалою суду від 17.11.2020 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про поновлення провадження у справі (а.с.106-107).
Ухвалою суду від 25.02.2021 провадження у справі поновлено (а.с.115).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 25.11.2014 №0915001293 (а.с.13,14,15).
Позивач є пенсіонером за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 12.08.2005 (а.с.7).
Пенсія позивачу призначена з 12.08.2002, виходячи з 90 % розміру від суми заробітної плати (а.с.47-50).
12.03.2020 за № 18-206вих-20 прокуратурою Луганської області відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ) 2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», позивачу видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою прокурор міжрайонної прокуратури (а.с.88).
16.03.2020 позивач звернувся до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років у зв'язку із підвищенням розміру посадового окладу на підставі довідки прокуратури Луганської області від 12.03.2020 за № 18-206вих-20 (а.с.87).
За результатами розгляду заяви позивача від 16.03.2020 відповідач прийняв рішення від 06.05.2020 №96, яким відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.44-46,89-91).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури встановлює Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015.
Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ, в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що:
частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 №2136-VIII передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У Рішенні від 24.12.1997 № 8-зп у справі № 3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто з 13.12.2019.
Отже, з 13.12.2019 Закон № 1697-VІІ не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Відтак, зазначена постанова, що набрала чинності 06.09.2017, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу.
Суд зауважує, що дана постанова Уряду хоча й набрала чинності 06.09.2017, однак на позивача її положення поширюються лише з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019.
Так, за змістом довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій прокуратури Луганської області від 12.03.2020 за № 18-206вих-20, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017, що є підставою для перерахунку пенсії, розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 06.09.2017, за відповідною (прирівняною) посадою прокурор міжрайонної прокуратури, з урахуванням усіх складових, становить 49504,00 грн (а.с.8, 88).
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 існувало на момент звернення до відповідача право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру складових його заробітної плати.
Щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у здійснені перерахунку розміру призначеної у 2002 році пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції станом на 05.11.1991 року), частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р (II), виходячи з розміру 90 % розміру від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Луганської області від 12 березня 2020 року № 18-206 вих.20, суд зазначає, що в даному випадку вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи. Правові наслідки для позивача тягне акт індивідуальної дії - рішення від 06.05.2020 № 96 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
На підставі наведеного та враховуючи, що протиправні дії відповідача полягали саме у прийнятті рішення, яке створює відповідні правові наслідки, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови позивачу у перерахунку раніше призначеної пенсії у відповідності до довідки прокуратури Луганської області від 12.03.2020 за № 18-206вих-20, оскільки з 13.12.2019 підстави для відмови в такому перерахунку були відсутні.
Щодо вимоги позивача про виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області від 12.03.2020 за № 18-206вих-20, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII (в редакції Законів України № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та №1774-VIII від 06.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 року по 31.12.2017 максимального розміру пенсії у розмірі 10740,00 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Як слідує з пунктів 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України № 911-VІІІ, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, пункт 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.
Спір між позивачем та відповідачем виник з підстави відмови йому у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зазначає, що відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Відтак, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії або порядку та способу виплати пенсії ОСОБА_1 на час звернення позивача у цій справі відсутній.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, без обмеження граничного розміру пенсії, виходячи з розрахунку 90% суми місячного заробітку слід відмовити.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже ефективним способом захисту порушених прав позивача у межах спірних правовідносин є зобов'язання відповідача здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Луганської області від 12.03.2020 за № 18-206вих-20, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо вимоги позивача про негайне виконання постанови суду в частині зобов'язання Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років у межах сум стягнення за один місяць з розрахунку 90% від суми місячного заробітку 49504,00 грн, без обмеження суми пенсійної виплати, та виплатою різниці в пенсії за минулий час, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно абзацу 2 частини першої статті 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Отже, наведені норми містять чітко визначений перелік судових рішень, які підлягають негайному виконанню. В той же час, задоволені позовні вимоги не стосуються зазначених категорій справ, оскільки ґрунтуються на здійсненні перерахунку вже призначеної пенсії.
Як наслідок, вимоги позивача в цій частині також не підлягають задоволенню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем не доведено правомірності винесення ним оскаржуваного рішення.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
При розгляді даної справи відповідно до частини третьої статті 291 КАС України суд враховує правові висновки викладені Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, оскільки дана справа є типовою по відношенню до зразкової.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 09.05.2020 (а.с.42).
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до приписів статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 420,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 06 травня 2020 року №96 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (93009, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Студентська, буд.35А, код ЄДРПОУ 41245565) здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки прокуратури Луганської області від 12 березня 2020 року за № 18-206вих-20 з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (93009, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Студентська, буд.35А, код ЄДРПОУ 41245565) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляцій-ного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну час-тини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя Н.М. Басова