Справа № 2-1397/10
заочне
19 травня 2010 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - Мальована В.В.
при секретарі - Хоменко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Державна виконавча служба Зарічного району м.Суми, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство акціонерний банк»Індустріалбанк»
про визнання довіреностей на право користування та розпорядження автомобілем удаваним правочином, визнання договору міни автомобілів укладеним, визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту, -
Позивач свої вимоги мотивує тим, що він був власником автомобіля марки BMW модель 520, 1997 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, а відповідачу на праві власності належав автомобіль марки HYUNDAI модель Santa Fe 2.0, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.Він та відповідач вирішили обмінятися автомобілями та звернулися до приватного нотаріуса з метою оформлення відповідної угоди. Але нотаріус запропонував, з метою заощадження грошових коштів посвідчити так звані «генеральні» довіреності. На це сторони погодилися та фактично укладаючи угоду про міну автомобілів посвідчили оспорювані довіреності. Позивач зазначає, що протягом усього часу терміну дії довіреності користувався, розпоряджався зазначеним автомобілем, але при закінченні дії цього документу вимушений був звернутися до органів ДАІ для оформлення автомобіля марки HYUNDAI модель Santa Fe 2.0 на своє ім'я, дізнався, що майже через рік після посвідчення довіреності на зазначений автомобіль був накладений арешт. Тому, просив суд постановити рішення, яким визнати довіреність, видану ним 19 грудня 2006 р., посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, р.№7492, а також довіреність, видану відповідачем в цей же день, посвідчену тим же приватним нотаріусом, р.№7489 удаваними право чинами визнавши , що сторони уклали договір міни автомобілів. Крім цього, просив визнати за ним право власності на автомобіль марки HYUNDAI модель Santa Fe 2.0, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та звільнити його з-під арешту.
В судовому засіданні позивач та його представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки не повідомив. Третя особи проти задоволення позовних вимог не заперечували.
На підставі ст.. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, оскільки відповідач був належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, але в судові засідання не з»являвся.
Заслухавши позивача, третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи , суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Судом встановлено, що позивачу належав на праві власності автомобіль марки BMW модель 520, 1997 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1. Відповідач був власником автомобіля марки HYUNDAI модель Santa Fe 2.0, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8).
У грудні 2006 р. ОСОБА_6 з відповідачем домовилися про укладання договору міни належних нам транспортних засобів, згідно з яким перший зобов'язаний передати відповідачу у власність належний йому автомобіль в обмін на його автомобіль.
Така домовленість між ними була фактично виконана шляхом видачі кожним з них довіреностей на право користування та розпорядження автомобілями. Даний факт ніким не оспорюється та підтверджений показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 19 грудня 2006 р. ОСОБА_6 видав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, р.№7492, відповідно до якої перший уповноважив відповідача або ОСОБА_7 користуватися та розпоряджатися (продати, обміняти, здати в оренду, застрахувати) належним ОСОБА_4 автомобілем марки BMW модель 520, 1997 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1. Довіреність була видана строком на три роки та дійсна до 19 грудня 2009 р. з правом передовіри повноважень іншим особам повністю або частково, з правом отримання тимчасового технічного талону в органах ДАІ та з правом використання автомобіля за межами України (а.с. 6).
Також, 19 грудня 2006 р. відповідач видав довіреність, посвідчену тим же приватним нотаріусом, р.№7489, відповідно до якої він уповноважив позивача або його доньку ОСОБА_8 користуватися та розпоряджатися (продати, обміняти, здати в оренду, застрахувати) належним йому автомобілем марки HYUNDAI модель Santa Fe 2.0, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. Обсяг повноважень, строк дії довіреності визначені так само, як і у довіреності, виданій позивачем.
Як вбачається зі свідчень свідків, які були допитані судом та не спростовуються поясненнями позивача після посвідчення довіреностей сторони передали їх один одному і обмінялися транспортними засобами.
Позивач стверджує про те, що після обміну довіреностями та автомобілями, він вважав, що став власником автомобіля марки HYUNDAI модель Santa Fe 2.0, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Протягом терміну дії довіреності позивач вільно користувався автомобілем, що фактично підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном на даний автомобіль та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, як власник цього автомобіля (а.с.8,10).
19 грудня 2009 р. строк дії довіреності закінчився. У зв'язку з цим 16 жовтня 2009 р. позивач звернувся з заявою до органів ДАІ м.Суми про зняття з обліку транспортного засобу та заміну постійних державних номерних знаків на транзитні, додавши до неї висновок спеціаліста про відсутність фальсифікації номерних позначень (а.с.10,11).
Відповідно до картки арешту автотранспортного засобу на а.с. 12 на автомобіль, яким користувався позивач був накладений арешт згідно постанови державного виконавця ДВС Зарічного району м.Суми від 16.10.2007 р.
Згідно оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження, арешт на даний автомобіль накладено в зв'язку ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 11.10.2007 року № 2-3863/07 про накладення арешту на майно ОСОБА_2.
Відповідно до ст.235 ЦК України:
„1.Удаваним є право чин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
2.Якщо буде встановлено, що право чин був вчинений сторонами для приховання іншого право чину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо право чину, який сторони насправді вчинили”.
Згідно з п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 28.04.1978 р. з наступними змінами „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”: „Встановивши, що угода укладена з метою приховати іншу угоду, суд відповідно до ч.2 ст.58 ЦК визнає, що сторонами укладена та угода, яку вони дійсно мали на увазі”.
Суд вважає, що довіреності, видані позивачем та відповідачем на право користування та розпорядження належними їм автомобілями, необхідно визнати удаваними правочинами, оскільки вони приховували договір міни автомобілів, який останні насправді вчинили. Даний факт підтверджується і тим, що довіреності сторони видали один одному одночасно - в один і той же день, які були посвідчені одним і тим же приватним нотаріусом. В довіреностях визначений однаковий обсяг повноважень щодо користування та розпорядження автомобілями, встановлений однаковий строк їх дії - на 3 роки. Тобто позивач та відповідач фактично обмінялися автомобілями, що й передбачає договір міни майна.
Відповідно до ст.715 ЦК України:
„1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
3. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється, на товар меншої вартості.
4. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом”.
Суд вважає, що сторони уклали договір міни, оскільки передали один одному у власність належні їм автомобілі, обмінявшись при цьому „генеральними” довіреностями, не маючи наміру повертати їх після закінчення строку довіреностей.
Згідно з ч.1 ст.59 Закону України від 21 квітня 1999 р. „Про виконавче провадження”: „Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту”. Оскільки сторони виконали взяті на себе зобов'язання щодо передачі автомобілів, ключів та документів на них один одному, то за позивачем суд вважає слід визнати право власності на автомобіль марки HYUNDAI модель Santa Fe 2.0, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та звільненими його з-під арешту, накладеного виконавчою службою
На підставі ст.235, 715 ЦК України, ч.1 ст.59 Закону України від 21 квітня 1999 р. „Про виконавче провадження”, п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 28.04.1978 р. з наступними змінами „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, ст.3, 136, 137,60,88,212-215,224-226 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати довіреність, видану ОСОБА_4 19 грудня 2006 р., посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, р.№7492, відповідно до якої ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 або ОСОБА_7 користуватися та розпоряджатися (продати, обміняти, здати в оренду, застрахувати) належним мені автомобілем марки BMW модель 520, 1997 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, а також довіреність, видану ОСОБА_2 19 грудня 2006 року, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_3, р.№7489, відповідно до якої ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_4 або ОСОБА_8 користуватися та розпоряджатися (продати, обміняти, здати в оренду, застрахувати) належним ОСОБА_2 автомобілем марки HYUNDAI модель Santa Fe 2.0, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, удаваними правочинами.
Визнати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 фактично уклали договір міни автомобілів, згідно з яким ОСОБА_4 обміняв автомобіль марки BMW модель 520, 1997 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 на автомобіль ОСОБА_2 марки HYUNDAI модель Santa Fe 2.0, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на автомобіль марки HYUNDAI модель Santa Fe 2.0, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Звільнити автомобіль марки HYUNDAI модель Santa Fe 2.0, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця ДВС Зарічного району м.Суми КУБРАКОВА К.П. від 16.10.2007 р.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 105,5 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до Зарічного районного суду м. Суми заяву про його перегляд.
Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя В.В.Мальована