Справа № 22-673/2010р. Головуючий суддя 1 інстанції: Іванків О.В. Категорія № 46 Суддя-доповідач : Оніпко О.В.
17 травня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Григоренка М.П., Ковалевича С.П.
При секретарі - Омельчук А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Володимирецького районного суду від 22 січня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, повернення малолітньої дитини до попереднього місця проживання.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Володимирецького районного суду від 22 січня 2010 року позов задоволено: шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, укладений 16 квітня 2004 року, розірвано, малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повернуто до попереднього місця проживання - в АДРЕСА_1.
В поданій на дане рішення апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 вказує, що при вирішенні даного спору судом взято до уваги лише акт обстеження житлово-комунальних умов, наданий позивачем, натомість не враховано надані нею акт обстеження житлово-комунальних умов від 15.05.2009р. та висновок №297 від 02.09.2009р., виданий Дубровицькою райдержадміністрацією за новим місцем проживання дитини. Доводить, що в родині позивача для неї були створені нестерпні психологічні умови для проживання, а тому після чергової сварки вона змушена була переїхати разом з дітьми на інше місце проживання. Вказує, що позивач жодного разу не відвідав дітей, не надав матеріальної допомоги, не цікавився їх вихованням. Вона не чинила перешкод батьку у спілкуванні з дитиною та у її вихованні. Доводить, що вона створила всі необхідна умови для проживання дітей, повернення дочки до попереднього місця проживання суперечитиме її інтересам.
Просить рішення суду першої інстанції в частині повернення малолітньої дитини до попереднього місця проживання скасувати.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволення позову ОСОБА_3 про повернення малолітньої дитини до попереднього місця проживання з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.04.2004р., який вказаним рішенням розірвано і яке вони в цій частині не оскаржують.
Від шлюбу мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Через погіршення між ними стосунків відповідачка разом з дітьми переїхала на постійне місце проживання в АДРЕСА_2.
З висновку №297 від 02.09.2009р., виданого службою у справах дітей Дубровицької районної державної адміністрації (а.с.24), характеристик, виданих Озерським дошкільним навчальним закладом «Дзвіночок» та головою Лісівської сільської ради (а.с.16,17), довідки, виданої дирекцією Озерської ЗОШ І-ІІІ ступенів (а.с.27), актів обстеження матеріально-побутових умов (а.с.29,30), вбачається, що будь-які обставини щодо проживання малолітньої дитини разом з матір'ю відсутні.
Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені вимоги закону та принцип 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, в якому вказано, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони до ухвалення оскаржуваного рішення перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Обидві сторони відповідально ставляться до виконання своїх батьківських обов'язків, мають позитивні характеристики, належні матеріально-побутові умови для забезпечення потреб малолітньої дитини, що стверджується матеріалами справи .
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що позитивна характеристика батька по місцю проживання та роботи, наявність у нього належних умов для проживання дочки з врахуванням висновку комісії з питань захисту прав дітей Володимирецької райдержадміністрації є достатніми підставами для визначення місця проживання малолітньої дочки з батьком -позивачем по справі.
При цьому суд першої інстанції в рішенні не навів переконливих доводів, за якими вважав необхідним визначення місця проживання малолітньої дочки саме з батьком.
З урахуванням того, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого неправильно вирішив спір, колегія суддів вважає , що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Володимирецького районного суду від 22 січня 2010 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_3 про повернення малолітньої дитини до попереднього місця проживання - відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий : Судді :